Наталія Калмикова, виконавча директорка Українського ветеранського фонду,
у колонці для “Української правди
Україна буде державою ветеранів. Що з цим робити та як готуватись – маємо думати вже.
Важливо розуміти, що не варто проводити прямі паралелі з країнами, які перманентно у стані війни (Ізраїль), чи досвідом Другої світової, адже явище ветеранського руху в Україні є унікальним у всіх сенсах.
Наша війна за незалежність об’єднала мільйони людей на полі бою, волонтерством та іншими видами підтримки. Ми ведемо бій за свою землю на своїй землі, й сотні тисяч людей, що пройдуть бойові дії, стануть унікальною ситуацією у світі XXI сторіччя.
Уже зараз Міністерство соціальної політики звітує про 770 тисяч, які мають статус учасника бойових дій. Прогнозується до 5 мільйонів ветеранів та членів їхніх родин.
Тобто кожен українець, якщо сам чи сама не буде учасником бойових дій, то точно матиме ветерана у близькому оточенні.
Після піднесення та захоплення ветеранами учасниками АТО 2014 року у суспільстві почало формуватися неоднозначне ставлення.
У людей, які здійснювали якийсь кримінал – часто шукали бекграунд (досвід – ред.) АТОшника. Таким чином втрачався зв’язок суспільства із захисниками-ветеранами. Проте повномасштабне вторгнення усе перевернуло.
Ми як країна маємо шанс не повторити старі помилки. Нам важливо зшити суспільство й втримати це об’єднання після перемоги.
Український ветеранський фонд, створений при Міністерстві у справах ветеранів, перед початком повномасштабного вторгнення, за 6 місяців існування запустив низку проєктів та програм задля змін. Один з аспектів, з яким працюємо – формування нового образу ветерана у суспільстві.
До армії та ветеранів зростає довіра
Нещодавно Соціологічна група “Рейтинг” за ініціативи Мінветеранів провела соціологічне опитування. Виявилось, що понад 90% українців довіряють військовим ЗСУ, ветеранам нинішньої війни та ветеранам АТО (ООС) 2014-2021 років.
За два місяці до початку повномасштабної війни, КМІС зафіксував 72% довіри до ЗСУ, а у 2020 році відсоток довіри складав 66%.
Загалом більшість українців відчувають позитивні емоції щодо військових та ветеранів російсько-української війни. Цей ефект зараз зрозумілий, адже війна триває. Проте чи залишаться такі ж настрої після перемоги? Певно, що так.
Залученість суспільства до волонтерського руху та війська значно зросла, у порівнянні з 2014 роком. Це матиме довгостроковий ефект. Більше людей матимуть у своєму оточенні ветеранів – більше цікавитимуться розбудовою інститутів для їхньої реінтеграції до цивільного життя.
Від цивільного до військового: #позивнийУкраїна
Ветеранами не народжуються. Наше військо нині складається з великої кількості людей, котрі ніколи не планували своє життя пов’язати з військовою справою. Цивільні, які покинули мирне життя та одягнули форму без попереднього військового досвіду, масово доєднуються до лав ЗСУ.
Щоб підкреслити цей суспільний феномен, ми запустили проєкт #позивнийУкраїна.
Художник Нікіта Тітова створює ілюстрації, на яких зображує людей цивільних професій, котрі стали на захист своєї держави: “Ніколи не думав, що вдягну військову форму, але це моя Земля!”.
Ми фіксуємо у суспільній свідомості момент, що цивільні люди роблять такий же вагомий внесок в оборону країни, як і ті, хто навчався військової справи.
Кого суспільство вважає “справжнім” ветераном?
Зараз ще немає єдиного бачення й сприйняття, хто такий ветеран. У згаданому вище дослідженні, ми з’ясовували, як суспільство сприймає ветеранів. Близько третини опитаних українців вважають, що ветерани – ті, хто воює сьогодні. Але стільки ж відповідають, що ветерани – учасники Другої світової війни.
Молодь частіше підтримує стереотип про те, що “ветеран” – це учасник Другої світової війни. Також частіше про ветеранів як про учасників Другої світової війни говорять мешканці сходу та півдня, тоді як респонденти з заходу та центру – частіше під цим терміном мають на увазі бійців, що воюють за Україну сьогодні.
Інформаційна кампанія “Я – ветеран”. Чому важливо говорити про ветеранів вже зараз
Спілкуючись із молодими захисниками та захисницями, часто можна почути, що вони мають УБД, але не вважають себе ветеранами. У нас злились воєдино соціальний статус і вік.
Самі бійці часто не усвідомлюють, що молоді люди з бойовим досвідом і є ветеранами. Спрацьовує радянський штамп: ветерани – люди поважного віку з медалями.
Аби змінити ці образи у свідомості українців, на вулицях всієї країни ми розмістили борди та сітілайти із зображеннями молодих захисників та захисниць. Світлини підсилює гасло “Так, я – ветеран і продовжую захищати”.
В країні є відсоток, що симпатизують росії та радянському союзу. Бачачи на вулицях своїх міст фотографії молодих людей, які їх захищають, вони мають робити висновки, як їхні симпатії дорого тепер обходяться країні. І час змінювати свої уявлення.
іл-Так-я-ветеран
Інструменти самореалізації
Така риса, як патерналізм погано співвідноситься до мужності та звитяги. Минулий досвід нашої країни – досвід пільг, які прийшли до нас від радянського союзу. Вже зараз Міністерство у справах ветеранів разом з іншими виконавчими органами розробляє концептуальні зміни до ветеранських політик.
Ветеран – це не жебрак, а найсильніша людина нашої країни. Наш обов’язок – створити умови для проактивної реінтеграції. Чому б нам не дати можливість заробити чесною працею на автівку замість чекати маршрутку з вільним місцем для пільговика?
Ветеранський бізнес – один з рушіїв економіки, яка так важлива саме зараз, коли воюємо. Адже це і засіб для життя родини, і сплачені податки, і створені робочі місця.
До речі, сплачені податки потім перетворюються на закупівлю необхідного для фронту державою. Саме тому ми вже зараз запускаємо проєкти, які спрямовані на розвиток.
З червня діє програма мікрофінансування бізнесу, в рамках якої ветерани, члени їхніх родин і родичі загиблих захисників можуть відшкодувати 20 тисяч гривень на ведення власної справи. Це кошти, які можна отримати швидко, подавши коректний пакет документів.
5 вересня починаємо прийом заявок на фінансування ветеранського бізнесу на суми від 500 тисяч до мільйона гривень. Подаватися зможуть підприємці та підприємства, де засновниками є ветерани, їхні родини та сім’ї загиблих захисників. Детальна інструкція є на сайті Українського ветеранського фонду. Можна готувати пакет документів і писати проєкти, щоб 5-го вересня подати свою заявку.
Саме таким чином ми всі разом робимо сильних сильнішими.
Наталія Калмикова для Української правди
