Конотоп, весна 2022-го. Місто оточене російськими військовими, магазини закриті, населений пункт на межі гуманітарної катастрофи. Але магазин домашніх напівфабрикатів “Галя Балувана” працює, виготовляє продукцію та годує містян, не підвищуючи при цьому ціни на продукцію.
Це — фрагмент історії ветерана Державної прикордонної служби України Олександра Шапошника, і це — історія стійкості та людяності.
У вересні 2021 року пан Олександр придбав франшизу з виробництва домашніх напівфабрикатів “Галя Балувана”. Мав кафе, але через коронавірус та підняття цін на оренду його довелося закрити.
Всього на прилавку магазину “Галя Балувана” — 90 найменувань. Найбільш поширені — пельмені, вареники, млинці, сирники, чебуреки, котлети, голубці, фарширований перець тощо.
І саме це “меню” рятувало конотопчан під час оточення міста. Олександр Шапошник пригадує, що росіяни були в місті в перші дні російського вторгнення. Відбулося кілька боїв, окупанти приходили на якісь переговори, але місцеві та влада їм не дали ходу. Відтак, місто було закрите на в’їзд та виїзд.
“В цей час ми працювали. Бо і бізнес треба розвивати, і людям допомагати. Треба утримувати робочі місця. Ми шукали можливості. Ліпили пельмені, вареники. Шукали сало, м’ясо, хоча це було важко. Всі магазини були закриті. Складно було знайти й борошно. Ціна на цибулю зросла в кілька разів.. Але ми ціну на свою продукцію не піднімали. Так, заробітку не було, але зарплату своїм людям ми платили. Магазин працював одну-дві години в день, видавали на руки не більше 2 кілограмів продукції”, — розповідає нам ветеран.
Такий режим роботи тривав близько двох місяців. Згодом, коли росіян вибили з Київщини, Конотоп перестав бути оточеним.
Тепер пан Олександр мріє розширити асортимент продукції та почати виготовляти ще й морозиво, кондитерські вироби, джеми та соуси з якісних та натуральних інгредієнтів. Для цього йому треба спеціалізоване обладнання — фрізер для виготовлення морозива та шокери для заморозки продуктів.
Для цього від Українського ветеранського фонду пан Олександр отримає 830 тисяч гривень.
“Це збільшить обсяг продажу продукції власного виробництва вдвічі, збільшить прибутковість бізнесу та збільшаться платежі до бюджету. Так, обсяг продажу за 9 місяців цього року склав 4 млн грн. За відповідний період наступного року плануємо досягти 8 млн грн та сплатити до бюджету 200 тис. грн податку”, — обґрунтовує пан Олександр.
Віримо, що справа ветерана йтиме добре. Він добре справлявся у війську — тому й бізнесові маневри зможе налагодити. За спиною в нього — 27 років у лавах Державної прикордонної служби України. Звільнявся у 2017 році зі званням майора. Станом на 2014 рік виконував завдання на Луганщині, з 2015 по 2017 роки був військовослужбовцем Краматорського прикордонного загону.
“Що для мене перемога? Вихід на державний кордон зразка 1991 року. Без жодних територіальних поступок”, — говорить ветеран-прикордонник, і з його вуст це звучить дуже щемно, дуже переконливо та вкрай потрібно.
Тож поки Сили оборони України наближають нашу перемогу та відновлення контролю над кордонами, ми в УВФ маленькими, але переконливими кроками робимо сильних сильнішими. Нам всім все вдасться.
Фото — з особистого архіву Олександра Шапошника
