Знання психолога допомогли ветерану покращити свій стан після бойових дій. Тепер Володимир Мамалига відкриває хаб для захисників і захисниць, майбутніх ветеранів, де вони зможуть отримати необхідну їм підтримку. А ще тут працюватимуть психологи, юристи, будуть тренінги та навчання.
Володимир з власного досвіду знає, наскільки важливими є підтримка та живі зустрічі для тих, хто повернувся з фронту. Під час них вони можуть отримати допомогу та просто поспілкуватись. 57-річний чоловік, батько 5 дітей, дідусь 4 онуків, і сам пройшов цей шлях. У 2014 році став добровольцем в одному з підрозділів ЗСУ. Воював на Донецькому напрямку. Був снайпером. Коли повернувся із зони бойових дій, Володимир почав допомагати ветеранам.
Володимир Мамалига активно включався до створення ветеранських спільнот в Черкасах:
“Я натхненно займався психологічною підтримкою солдатів, комбатантів, членів їхніх родин. Спочатку людину потрібно було просто вислухати та допомогти розібратись у реаліях життя після військових дій. Далі це розширилось вже і на психологію та психотерапію. Це перетворилось на психологічну підтримку. Наша команда працювала в Черкасах і Києві з низкою ветеранських організацій”
Психологія та психотерапія стали для Володимира справою життя. Чоловік пішов працювати психологом у дитсадок.
“Працював з дітками з інклюзією, з особливими освітніми потребами. Спеціально, аби переключити себе саме на психологічну діяльність. Мені хотілось масштабувати справу, тому я пішов здобувати нові знання. Мене зацікавили психологічні дослідження у судовій експертизі. Саме це я і планував зробити у 2022 році”
Але 24 лютого 2022 року завадило планам і мирному життю кожного українця. Як ветеран та військовий з досвідом, Володимир в перший день вторгнення росіян поїхав у військкомат. 25 лютого мав наказ про зарахування в один з батальйонів ЗСУ. Воював на Сході України — Попасна, район Лисичанська.
Далі були важкі бої, госпіталь. Минулий бойовий досвід дався взнаки. Після госпіталізації та проходження ВЛК ветеран був звільнений у запас та у червні 2022 року повернувся додому.
Володимир згадує той час переходу від військового життя до цивільного:
“Я звичайна людина. Було складно. Я переживав свої стреси, свої стани, безсоння, флешбеки, згадки про бойові дії. Я усе це переживаю, як і кожен боєць. Але мої знання з психології допомогли покращити мій стан. Я розумів, що маю продовжувати робити свій внесок в перемогу України. Брати участь у бойових діях я вже не міг за станом здоров’я, тому мусив допомагати своєю власною справою. Не можеш воювати – працюй! Бо, ми мусимо перемогти”.
Ветеран поставив собі мету – створити хаб для бійців та їхніх родин. Володимир працює на основі потреб військових, ветеранів і сімей. Тому зараз здобуває знання у напрямку судової експертизи.
Завдяки Українському ветеранському фонду, ветеран зможе створити місце для офлайн-зустрічей. Він став одним із переможців конкурсної програми #Варто. Отримані кошти спрямує на:
– закупівлю обладнання і меблів
– оренду приміщення
– навчання команди з певних видів психотерапії, щоб розширити спеціалізацію
– залучення юристів, психологів для тренінгів.
“Скажу з власного досвіду: тим, хто повернувся, не вистачає живого спілкування. Підготовка людей, які зможуть кваліфіковано проводити ці зустрічі, допомагати і солдатам, які повертаються, і членам їхніх родин – це і є основна задача. Виклики є. Вони з’являються і їх буде значно більше, ніж у 2014 році”.
Історія Володимира Мамалиги насамперед показує, що перехід від військового життя до умовно цивільного – це складний процес. Проте коли є мета, то знаходяться і способи її реалізації. У цьому і допомагає захисникам Український ветеранський фонд Мінветеранів.
