Український ветеранський фонд Мінветеранів спільно з Незалежною антикорупційною комісією (НАКО) 5 червня презентували соціологічне дослідження: “Дискримінація різних соціальних груп у ЗСУ: погляди військових та цивільних”. Дослідження провела соціологічна група “Рейтинг”.
Метою дослідження було виявити загальні тенденції можливої дискримінації захисників і захисниць з огляду на приналежність до різних соціальних груп, від жінок та представників ЛГБТ до представників різних національностей.
“Всі захисники і захисниці, ризикуючи своїм життям і здоров’ям заради України, однаково заслуговують на повагу від суспільства і держави”, — сказала Світлана Мусіяка, керівниця з досліджень і вироблення політик НАКО. Спираючись на дані дослідження, вона розповіла про загальні тенденції дискримінації військовослужбовців певних соціальних груп, які спостерігаються під час служби.
Загалом ситуація з нерівністю і дискримінацією покращується, особливо від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, втім це покращення не є рівномірним відносно до різних соціальних груп. Так, жінок у ЗСУ стає дедалі більше і вони стають дедалі більш помітними. Особливо з повагою ставляться до жінок, які вже мають бойовий досвід. Разом з тим зберігається чимало стереотипів, через які жінкам доводиться “продиратися”, щоб мати змогу служити. Чимало стереотипів, за словами представників фокус-груп, мають так звані “командири з радянського минулого”, які також можуть бути відвертими сексистами.
При цьому велику роль відіграє ставлення командира і командування до дискримінації чи недискримінації. З інтерв’ю однієї з учасниць фокус-груп, якщо командир — нормальний, то і ставлення до жінок у підрозділі теж нормальне.
Про важливу роль командира говорять у опитані ЛГБТ-військові. Ставлення суспільства до них, так само як і в цілому ставлення побратимів, поступово покращується. Але гомофобів у рядах армії і досі чимало, і переважно “нормальне ставлення” є там, де є адекватний командир. При цьому досі є підрозділи та роди військ, де представники ЛГБТ-спільноти є небажаними. Наприклад, “в Азов, ДШВ та розвідку не візьмуть, тому доводиться приховувати свій статус”.
В рамках дослідження також проаналізовано національних меншин у ЗСУ, засуджених ветеранів та ветеранок і досліджено психологічні проблеми та питання психологічної допомоги.
Під час презентації результатів опитування учасники обговорили питання дискримінації та ставлення суспільства до ветеранів та військових. У фокусі уваги була тема сприйняття дискримінації самими військовими та ветеранами.
“Ми прагнемо сформувати ветеранські політики недискримінації до ветеранів та членів їхніх сімей. Адже це про повагу та вдячність. Ці люди не мають відчувати упередженого ставлення у порівнянні з іншими громадянами при отриманні державних чи комерційних послуг тощо. Український ветеранський фонд регулярно проводить дослідження про ветеранів. Це дозволяє нам говорити про проблеми голосами ветеранів та вирішувати їх, послуговуючись даними аналітики. Цього разу дослідження ми провели його спільно з НАКО. Його результати ми комунікуємо і будемо комунікувати на всіх можливих майданчиках, розсилаємо, говоримо про ці проблеми. І важливо, що це дає свої плоди. Адже нам вдається через тих людей, які ухвалюють рішення, змінювати ситуацію”, — каже Руслана Величко-Трифонюк, перша заступниця виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
На заході проаналізували стигми, з якими найчастіше зіштовхуються жінки-військовослужбовиці, ветерани з інвалідністю та інші соціальні групи. Означили шляхи продуктивної комунікації держави і суспільства з ветеранами. Погодились, що в основі такої взаємодії мають бути повага, гідність та визнання.
«Особи з інвалідністю від війни – це не лише люди, які мають видимі каліцтва, ампутації, пошкодження, шрами. Насправді маємо сьогодні велику кількість невидимих наслідків, які залишає війна на здоров’ї й моральному стані. І коли зовні цілій ветеранці кажуть: «Ти взагалі себе в дзеркалі бачила? Яка інвалідність?» – це дуже боляче чути. Маємо говорити не тільки про проблеми, які розкривають ЗМІ. А копати глибше, науково досліджувати це питання», – Юлія Кіріллова, ветеранка, начальниця Відділу навчально-аналітичної роботи УВФ.
Відданість Україні та лідерство у захисті нашої країни – речі, які не залежать від статі, національності чи віку. Ветерани різні. Перемога одна. Ми маємо бути вдячними їм за вибір і захист.
Участь у заході також взяли:
- Світлана Березіна — директор директорату стратегічного планування Міністерства у справах ветеранів
- Оксана Григорʼєва — радниця з ґендерних питань Командувача Сухопутних військ ЗСУ
- Любомир Мисів — заступник директора Соціологічної групи «Рейтинг»
- ветерани та ветеранки
Модерувала захід журналістка та ведуча Наталія Соколенко.
Переглянути запис можна за посиланням.
Ознайомитися із дослідженням: https://veteranfund.com.ua/analitics/needs-of-veterans-2023/
Дослідження і захід реалізовані спільно з Незалежною антикорупційною комісією — НАКО — NAKO – організацією, що працює задля зниження рівня корупції у сферах, важливих для національної безпеки України та за підтримки офісу Спеціального радника Великої Британії з питань оборони.
