Не лише ветеранів, а й весь соціум варто адаптовувати під ті умови й виклики, які в Україні є на сьогодні. Не чекаючи на завершення війни та перемоги України.
Український ветеранський фонд Мінветеранів презентував перше дослідження щодо потреб та перешкод ветеранів при працевлаштуванні.
Презентувала дослідження начальниця відділу навчально-аналітичної роботи Українського ветеранського фонду Мінветеранів Юлія Кіріллова. Аналітикиня наголосила: “Роботодавці відкриті до потреби працевлаштування ветеранів, включно з додатковими відпустками, адаптацією, перекваліфікацією тощо. Опитані у межах дослідження роботодавці вказали, що військовослужбовці — перспективні працівники з унікальним досвідом”. Також Юлія Кіріллова вказала, що роботодавці наголошують не на квотуванні людей із інвалідністю, а вказують, як кращу опцію, податкові знижки чи інші можливості.
Відповіді більшості ветеранів та військовослужбовців у межах дослідження вказують на те, що для них найбільш значущою є прекваліфікація та здобуття освіти, після повернення до цивільного життя, додала Юлія Кіріллова. Також однією з основних думок вивчених під час дослідження є необхідність руйнування стереотипів щодо ветеранів у робочому середовищі.
Повернення до цивільного життя та неможливість працевлаштуватися. З такими переживаннями зіштовхується низка ветеранів після повернення зі служби. На цьому наголосила заступниця Міністра у справах ветеранів Світлана Кашенець. “До Мінветеранів вже звертаються робочі колективи з питань проведення тренінгів: як спілкуватися із ветеранами, як адаптувати робочі місця тощо. Роботодавці мають розуміти та мають створити безбар’єрний простір для ветеранів, які матимуть інвалідність внаслідок війни. Інститут помічника ветерана — пілотний проєкт Мінвету, в якому фахівці, які допомагатимуть українським захисникам і захисницям адаптуватися до цивільного життя після повернення з фронту. За принципом «рівний-рівному», тобто пріоритет у відборі надаватиметься людям, які мають схожий життєвий досвід.”
“Жити реальним життям, бо нині в економіці фіксується стагнація й ситуація буде погіршуватися. Попереду масове безробіття, воно зростає”, — на цьому аспекті зупинилася перша заступниця Виконавчого директора Українського ветеранського фонду Мінветеранів Руслана Величко-Трифонюк.
Руслана додала: “ТОП-3 напрямки, за якими подаються на фінансову підтримку до Українського ветеранського фонду ветеранські бізнеси: АПК, сфера харчування й, звичайно, ОПК. Плюс ветеранського бізнесу — він дуже адаптовується до умов, де звичайний бізнес може заклякнути, то ветеранський — навпаки — може релокуватися кілька разів, вижити й набирати ще більше працівників.”
Та головним завданням для держави лишається тіньовий великий ринок праці й приховані трудові відносини. Бо лиш коли цих факторів, зокрема, не буде в країні, тільки тоді бізнесу можна буде надавати окремі податкові пільги, додала Руслана Величко-Трифонюк.
Ветеран, який сам шукав можливість, аби працевлаштуватися, нині опікується такими ж “братами по зброї”. Віталій Кучеренко — ветеран-роботодавець, переможець конкурсної програми УВФ #ВАРТО — заснував компанію гуманітарного розмінування деокупованих територій.
Долучився до презентації онлайн та розповів: “Після повернення в цивільне життя колишні військові зіштовхуються з низкою проблем. Часто роботодавці не бажають брати колишніх воїнів, особливо учасників бойових дій, з огляду на їхній ймовірний нестабільний психологічний стан. Є певні побоювання та упередження із боку роботодавців у цьому аспекті. Але цього не треба боятися, а треба проводити роботу. Зокрема, перенавчати, залучати до роботи та відкривати можливості. І тому у моїй компанії розраховуємо саме на колишніх військовослужбовців — пропонуємо повний спектр — від навчання до працевлаштування.”
Ольга Бандрівська координаторка військового напряму Lobby X під час презентації розповіла: “Громадянське суспільство відіграє важливу роль в адаптації ветеранів. Є розбіжність між попитом з точки зору безробітних і пропозицією роботи, яку надають роботодавці. Й нам, як державі й громадянському сектору, час діяти, щоби бути гнучкими й перекваліфіковуватися та знаходити роль ветеранів у цивільному житті відповідно до потреб сьогодення”.
Максим Пилипенко директор з комунікацій Work.ua розповів: “Наразі Міністерство економіки зазначає — протягом наступних 10 років на ринку праці треба буде шукати 4,5 млн працівників, а дефіцит працездатного населення складає 30%. Тому питання коли впроваджувати адаптацію: після повернення ветеранів з війни, під час мобілізації, то відповідь одна: програми адаптації потрібні вже зараз, бо повертаються ветерани не всі разом і необхідність впроваджувати є нині. В першу чергу через комунікації — суспільство має прийняти ветеранів, першим має зробити крок. Бо ж наскільки ефективно інтегровані в країну ветерани — настільки успішна країна в цілому й ефективніший і успішний індивід в цілому.”
Ознайомитися із результатами дослідження можна за лінком: https://veteranfund.com.ua/wp-content/uploads/2023/07/Zvit_pereshkodi_precevlashtuvanii.pdf.
Дослідження Український ветеранський фонд Мінветеранів провів за підтримки Lobby X та Work.ua.
