“Просто є запас міцності та фінансова подушка. Я не звільнив жодного співробітника та не урізав заробітну плату”, — говорить ветеран Ігор Зінчук.
Коли з початком повномасштабного вторгнення Росія атакувала ракетами Васильків на Київщині, компанія ветерана не припинила роботу.
Компанію з безпеки та охорони “Аквілон” (у перекладі з давньоримської – “північний вітер”) ветеран Ігор Зінчук заснував ще в 1993 році. Вони надають послуги з безпеки та охорони для комерційних підприємств та приватних осіб. Йдеться про пультову охорону та встановлення технічних систем безпеки.
Зараз тут працюють приблизно 80 людей.
Станом на січень 2022 року компанія ветерана Ігоря Зінчука обслуговувала приблизно 2000 клієнтів. Зараз ця кількість дещо зменшилася, але, зі слів чоловіка, не критично.
Перші два місяці великої війни, пригадує пан Ігор, жив у офісі. Каже: важливо було підтримувати колектив. І це в час, коли в перші тижні вторгнення на Васильків прилетіло чотири десятки ворожих ракет. Оселі кількох клієнтів “Аквілону” наразі зруйновані або пошкоджені російськими ракетами.
Але навіть попри війну потреба в послугах “Аквілону” залишалася, ба більше – інші охоронні структури працювали не надто добросовісно і якісно в місті.
У бізнесі ветерана є й соціальна складова.
“У нас є тривожна кнопка не лише від злодіїв, а й, так би мовити, медична. Була ситуація, коли одна бабуся пішла в льох і впала. Не могла вибратися звідти. Її чоловік натиснув кнопку, приїхали наші хлопці оперативно, допомогли їй, викликали швидку, зідзвонилися з рідними”, — переповідає ситуацію пан Ігор.
“А ще в нас є клієнт з Маріуполя. Він вибрався з міста, втративши там все. А тут у нього бізнес. Тому ми охороняємо його майно безплатно”, — продовжує підприємець.
Чоловік подався на конкурсну програму “Варто” від Українського ветеранського фонду — й отримає 800 тисяч гривень на подальший розвиток справи: “Аквілону” потрібне ще одне авто. Це, зі слів підприємця, підвищить рівень безпеки у Васильківській територіальній громаді, дозволить працевлаштувати нових співробітників.
“Придбання нового авто для екіпажів охорони гарантує вчасне прибуття до об’єкта під час виклику, а також дозволить розширити географію надання послуг пультової охорони”, — обґрунтував заявник свою потребу.
Реалізація цього проєкту, з його слів, дозволить залучити нових клієнтів, це допоможе компенсувати втрати підприємства, а також дозволить збільшити кількість найманих працівників на 6 осіб, утримати існуючий персонал та збільшити кількість сплачених податків до бюджету.
У Ігоря Зінчука за спиною — служба у 80-х роках минулого століття в прикордонних військах у складі мотоманевреної групи на китайському кордоні, на Памірі. Пізніше — участь у кампанії в Афганістані, де доводилося перекривати караванні шляхи з Пакистану, унеможливлювати канали постачання зброї тощо. Ігорю Зінчуку тоді було 23 роки.
Умови служби були екстремальними: зимові морози сягали 55 градусів, а точка, на якій ніс службу пан Ігор, була на висоті 4200 метрів над рівнем моря.
Після звільнення з війська на початку 90-х минулого століття і почав, як він каже, “працювати на себе”. Із ще двома товаришами започаткували свою справу — монтаж систем безпеки. Згодом це розвинулося до “Аквілону” – який діє та розвивається досі.
Запитуємо чоловіка, що буде для нього перемогою в російсько-українській війні.
“Коли я зможу поїхати на український Байкал”, — говорить він з іронією.
Фото — з особистого архіву Ігоря Зінчука
