ПОРТРЕТ ВЕТЕРАНА
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
2014 - 2022 рр.
липень – серпень 2022 р.р.
Дослідницька група та співавтори:
Катерина Спіріна, Український ветеранський фонд
Владислава Зновяк, Український ветеранський фонд
Юлія Кіріллова, Український ветеранський фонд
Руслана Величко-Трифонюк, Український ветеранський фонд
Денис Губашов, Texty.org.ua
Зміст
ПРО УКРАЇНСЬКИЙ ВЕТЕРАНСЬКИЙ ФОНД
Український ветеранський фонд є бюджетною установою, яка належить до сфери управління Міністерства у справах ветеранів України, утворений відповідним наказом* та офіційно зареєстрований 2 лютого 2022 року. Наказом** міністра у справах ветеранів 8 квітня 2022 року було затверджено персональний склад Наглядової ради Фонду, до якого увійшли представники Міністерства у справах ветеранів України, громадських об’єднань та міжнародних партнерів з розвитку.
Метою діяльності Фонду є підтримка ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Одним з ключових завдань Фонду є сприяння соціальному захисту ветеранів та членів сімей ветеранів шляхом підтримки та реалізації проєктів, які спрямовані на забезпечення належних прав і гарантій державної підтримки ветеранів та членів сімей ветеранів; реінтеграцію ветеранів до активного суспільного життя, забезпечення, збереження і відновлення їх фізичного та психічного здоров’я; підтримку ведення підприємницької діяльності ветеранами та сприяння у їх працевлаштуванні. Діяльність Фонду зосереджується зокрема на наданні цільової допомоги у виглядів коштів на безоплатній та безповоротній основі коштом Фонду ветеранам та членам сімей ветеранів, юридичним особам незалежно від форм власності для реалізації проєктів відповідно до пріоритетних напрямів діяльності Фонду, а також стимулюванні розроблення ветеранами інноваційних проєктів та сприяння їх цифровому розвитку. В рамках реалізації поставлених завдань Український ветеранський фонд співпрацює з командуванням Сухопутних військ України та низкою громадських організацій національного та міжнародного рівня.
______
* Наказ “Про утворення бюджетної установи “Український ветеранський фонд” [Електронний ресурс] // Міністерство у справах ветеранів. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://mva.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4.pdf.
** Наказ Про затвердження персонального складу Наглядової ради бюджетної установи “Український ветеранський фонд”. [Електронний ресурс] // Міністерство у справах ветеранів. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://mva.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files/_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%83_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%83.pdf.
ВСТУП
Російсько-українська війна спровокувала появу в українській суспільній думці низки давно забутих історичних явищ або й зовсім до цього невідомих. Такі поняття як війна, обстріли, волонтери, ветерани, стали часто вживаними у буденному дискурсі та набули нових значень. Зокрема, одним з найбільш трансформованих стало поняття “ветеран” та похідні від нього. Актуальність потреби визначення сучасного поняття та характеристик ветерана в українському дискурсі від початку збройної агресії Російської Федерації в Криму та на сході України зростає з кожним роком.
У зв’язку з чим, наприкінці 2019 року Представництво міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні у співпраці з Міністерством у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб за фінансової підтримки Європейського Союзу (ЄС) підтримало проведення комплексного опитування ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей. Метою опитування був збір та аналіз інформації щодо соціально-демографічних і соціально-економічних характеристик ветеранів конфлікту на сході України та їхніх сімей, а також викликів, із якими вони стикаються під час реінтеграції в суспільство. За результатами опитування майже половина респондентів повідомили про упереджене або несправедливе ставлення до ветеранів з боку представників різних груп суспільства. Опитування ветеранів продемонструвало, що вони почуваються ізольованими від суспільства й мають міцну самоідентифікацію зі своєю референтною групою. Велика частка респондентів погодилася з думкою, що ветеранів можуть зрозуміти лише ті люди, котрі хоч якось пов’язані з особами, що мають військовий досвід*.
Як наслідок, у 2020 році Міністерство у справах ветеранів України запропонувало для громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції формування та підтримки позитивного образу ветерана війни в суспільстві”. Основною метою Концепції є формування та підтримка у громадян України однозначно позитивного ставлення до ветеранів війни, як взірця героїзму та патріотизму**. Подальші дослідження образу ветерана та суспільної думки виявили, що переважна більшість ветеранів на сьогодні – це люди віком 25-45 років, натомість велика частка українців асоціюють ветеранів в першу чергу з людьми похилого віку, ветеранами Другої Світової війни. Зі збільшенням кількості ветеранів в українському суспільстві видозмінювався й загальний образ ветерана та його сприйняття в соціумі. Станом на 1 липня 2022 року кількість ветеранів російсько-української війни налічувала 438 834 осіб***. Повномасштабний наступ Росії 24 лютого 2022 прискорив наявні тенденції та вкорінив ветеранство як соціальну групу в Україні на десятки майбутніх років. Відтак важливим аспектом здійснення ефективної державної політики у сфері соціального забезпечення ветеранів постав моніторинг середовища ветеранів, визначення актуального загального образу ветерана, його потреб та проблем, з якими стикається ветеран та його близьке оточення.
Як наслідок, шляхом проведення влітку 2022 року Українським ветеранським фондом комплексного дослідження портрета ветерана, було сформовано загальний образ ветерана російсько-української війни станом на 23 лютого 2022 року та визначено ключові відмінності даного образу від уявлень про ветеранів, що побутує в українському суспільстві. Завдяки результатам дослідження було створено емпіричне підґрунтя для подальшого аналізу зміни ставлення українців до ветеранів, потреб ветеранів та їх близьких, а також ефективність інструментів реінтеграції в соціум ветеранів російсько-української війни.
______
* Проєкт з реінтеграції ветеранів. Презентація результатів опитування [Електронний ресурс] // УКРІНФОРМ. – 2020. – Режим доступу до ресурсу:https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/2857711-proekt-z-reintegracii-veteraniv-prezentacia-rezultativ-opituvanna.html.
** Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції формування та підтримки позитивного образу ветерана війни в суспільстві” [Електронний ресурс] // Міністерство у справах ветеранів України. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://mva.gov.ua/ua/npa/proponuyemo-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-rozporyadzhennya-kabinetu-ministriv-ukrayini-pro-shvalennya-koncepciyi-formuvannya-ta-pidtrimki-pozitivnogo-obrazu-veterana-vijni-v-suspilstvi?bclid=IwAR1Pnu1Nx4lDlSYrdYTxW0rMwxljZR.
*** Аналітична інформація за даними Міністерства у справах ветеранів України [Електронний ресурс] // Міністерство у справах ветеранів України. – 2022. – Режим доступу до ресурсу: https://data.mva.gov.ua/.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
АТО – Антитерористична операція
ВПО – Внутрішньо переміщена особа.
ДСНС – Державна служба України з надзвичайних ситуацій.
ДПСУ – Державна прикордонна служба України.
ЗСУ – Збройні Сили України
ІТ – Інформаційні технології.
ЄДАРП – Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги.
НГУ – Національна гвардія України.
НПУ – Національна поліція України.
ООС – Операція об’єднаних сил
СБУ – Служба безпеки України.
УБД – Учасник бойових дій.
ФОП – Фізична особа підприємець.
КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ
Ветеран/ветеранка війни (далі — Ветерани) — особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Ветерани російсько-української війни — відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які брали участь в російсько-українській війні та отримали статус учасника бойових дій за пунктами 11, 19-22 статті 6 (розміновувачі, військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, добровольці) та особи з інвалідністю внаслідок війни, які отримали статус згідно з пунктами 10-15 частини другої статті 7
Внутрішньо переміщена особа (далі — ВПО) – відповідно до Закону «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ВПО визнається громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка покинула своє місце проживання внаслідок або для уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства та порушень прав людини.
Захисник/Захисниця України (далі — Захисники України) – відповідно до Закону України “Про Захисників/Захисниць України та членів їх сімей”, особи, які виконали свій конституційний обов’язок по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах збройної агресії.
Збройні Сили України (далі — ЗСУ) — військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
Особа з інвалідністю внаслідок війни — особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків) чи пов’язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з’єднаннях, підпільних організаціях і групах тощо.
Учасник бойових дій – відповідно до статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Член сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни – відповідно до статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” статус члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни мають: батьки; один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні; діти, які не мають (і не мали) своїх сімей; діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття; діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти; утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.
МЕТОДОЛОГІЯ
У період липня-серпня 2022 року Українським ветеранським фондом Міністерства у справах ветеранів України у співпраці з соціологічною групою “Рейтинг” та Texty.org.ua. шляхом проведення соціологічного опитування було проведено комплексне дослідження портрета ветеранів російсько-української війни. Мета опитування полягала в окресленні, сформованого в українському суспільстві (станом на 23 лютого 2022 року), образу ветерана російсько-української війни за такими критеріями як: вік, стать, освіта, користування пільговими правами, стан здоров’я, працевлаштування, наявні потреби та шляхи їх вирішення. Крім того, дослідження передбачало визначення ставлення суспільства до ветеранів та можливостей сприяти формуванню шанобливого ставлення; створення підґрунтя для прогнозування потреб ветеранів та їхніх родин та сприяння створенню належних умов для їхнього життєзабезпечення, як в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації, так і в умовах післявоєнного розвитку України.
Метою дослідження є визначення та аналіз відмінностей між, окресленим за результатами опитування, портретом ветерана російсько-української війни та сформованого в українському суспільстві (станом на 23 лютого 2022 року), образу ветерана російсько-української війни за такими критеріями як: вік, стать, освіта, користування пільговими правами, стан здоров’я, працевлаштування, наявні потреби та шляхи їх вирішення.
Для досягнення мети було поставлено такі завдання:
- окреслити фактичний портрет ветеранів російсько-української війни через проведення опитування ветеранів;
- проаналізувати актуальні потреби ветеранів російсько-української війни за результатами опитування;
- проаналізувати відповідність передбачених послуг актуальним потребам;
- окреслити уявлення суспільства про портрет/образ ветеранів російсько-української війни;
- проаналізувати чи відрізняється фактичний портрет ветеранів російсько-української війни від сформованого в суспільстві образу та як саме;
- створення підґрунтя для прогнозування потреб ветеранів російсько-української війни та сприяння створенню належних умов для їхнього життєзабезпечення, як в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації, так і в умовах післявоєнного розвитку України.
Об’єктом нашого дослідження є емпірично виявлені характеристики, що формують загальний портрет ветерана російсько-української війни.
Предметом нашого дослідження є відмінності між характеристиками загального портрета ветерана російсько-української війни та уявленнями, що побутують в українському суспільстві про ветеранів.
У дизайні дослідження було поєднання кількісної та якісної методологій. Зокрема, у дослідженні було використано:
- Результати Шістнадцятого загальнонаціонального опитування в умовах війни, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг». Вибіркова сукупність: 1000 респондентів. Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviews – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 3.1%. Терміни проведення: 6-7 серпня 2022 року.
- Результати опитування ветеранів, військовослужбовців та членів їхніх родин, проведеного Українським ветеранським фондом. Вибіркова сукупність: 1024 респонденти. Метод опитування: онлайн-опитування. Терміни проведення: 1-14 серпня 2022 року.
- Дані, отримані у відповідь на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від Міністерства соціальної політики України. Запитувана інформація: кількість ветеранів російсько-української війни, які є отримувачами пільг; кількість ветеранів російсько-української війни, які є внутрішньо переміщеними особами.
- Дані отримані у відповідь на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» від Міністерства у справах ветеранів України. Запитувана інформація: виконання державної програми відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 149 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо надання соціальної та психологічної допомоги центрами соціально-психологічної реабілітації населення» (зі змінами).
- Дані з відкритих джерел.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Кількість Захисників, які зі зброєю в руках чинили спротив збройній агресії Російської Федерації/відстоювали незалежність України, сягає сотні тисяч. Частина з них продовжують захищати Україну маючи вже статус ветерана АТО/ООС, інша ж частина з числа нових мобілізованих – отримає статус ветерана російсько-української війни згодом, допоки тривають активні бойові дії на території України їхня кількість може зростати. Як наслідок, перед ветеранами російсько-української війни постають нові виклики в цивільному житті – проблеми реінтеграції, наслідки травм та курс реабілітації.
Станом на 1 липня 2022 року загальна кількість осіб, на яких поширюються норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» сягає 851 068 осіб (ветерани війни та члени родин ветеранів). З них безпосередньо учасниками бойових дій АТО/ООС станом на 1 липня 2022 року є 438 834 осіб. Осіб з інвалідністю внаслідок російсько-української війни – 7 072, а членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни налічується 111 530 осіб. (Див. Табл.1)
Враховуючи, що бойові дії на території України тривають, а перед Збройними Силами України стоїть задача визволення окупованих Росією територій на півдні та сході України, можемо припустити, що кількість ветеранів російсько-української війни зростатиме, а їхні потреби в цивільному житті будуть видозмінюватися відповідно до вимог часу.
Таблиця 1.
№ | Категорія назва | Кількість | з них жінки | з них чоловіки |
1 | Учасник бойових дій по всіх категоріях | 512 997 | 43 216 | 469 781 |
2 | Учасники бойових дій АТО/ООС | 438 834 | 37 301 | 401 533 |
3 | Член сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни | 111 530 | 103 101 | 8 429 |
4 | Особа з інвалідністю внаслідок російсько-української війни | 7 072 | 242 | 6 830 |
5 | Постраждалий учасник Революції Гідності | 755 | 49 | 706 |
Всього ветеранів та членів їхніх родин | 851 068 | 286 036 | 565 032 |
Джерело даних: Аналітична інформація за даними Міністерства у справах ветеранів України
1.1. Віковий розподіл
На сьогодні, серед ветеранів російсько-української війни є представники всіх вікових груп. У відсотковому співвідношенні найбільше серед ветеранів російсько-української війни представників вікової групи – 31-40 років (34,5%), та представників вікової групи 41-50 років (31,1%). Найменша вікова група становить 61+ років – 1,5%. Натомість близько 22%, тобто 1/5 від кількості ветеранів російсько-української війни – це молодь віком від 19 до 30 років.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що ветерани російсько-української війни – це переважно молоді люди працездатного віку, з можливістю вчитися, перекваліфіковуватися, будувати сім’ю та розвивати власну справу.
Віковий розподіл ветеранів російсько-української війни
Віковий розподіл у відсотках
1.2. Розподіл за статтю
Абсолютна більшість як Захисників України, так і ветеранів російсько-української війни – чоловіки. У своєму зверненні, під час круглого столу “Захисники і Захисниці. Рівні можливості захищати державу – базовий елемент національної стійкості та сталого розвитку”
13 жовтня 2021 року, заступниця Міністра оборони Анна Маляр зазначила, що 15% особового складу Збройних сил України становлять жінки-військовослужбовці. “У нас на сьогодні працює 56 тис. жінок, це і цивільний персонал, і військовослужбовці. Серед яких військовослужбовців 31 тис. – це 15% від загального складу. Якщо говорити про цивільний персонал, то це майже 25 тис. жінок”, – наголосила заступниця Міністра*.
Водночас від загальної кількості ветеранів російсько-української війни жінки складають близько 9%. Ще два роки тому, 1 квітня 2020 року, статус учасника бойових дій АТО/ООС мали близько 16,5 тис. жінок – 4,2% від загальної кількості учасників бойових дій)**. Тобто за останні два роки кількість жінок серед ветеранів російсько-української війни зросла майже вдвічі. Враховуючи повномасштабну збройну агресію Російської Федерації від 24 лютого 2022 року, що спровокувала масову добровільну мобілізацію українців до лав ЗСУ, територіальної оборони та інших силових структур, можемо припустити, що й надалі кількість жінок серед Захисників України та ветеранів російсько-української війни лише зростатиме. Відтак йдеться про необхідність застосовувати гендерно орієнтовані підходи при формуванні державної політики соціального захисту ветеранів російсько-української війни. Підґрунтям для цього можуть стати подальші дослідження забезпечення потреб ветеранів, як чоловіків, так і жінок.
Розподіл ветеранів (УБД) за статтю
___________
* Жінки-військовослужбовці становить 15% від загального складу ЗСУ – Міноборони [Електронний ресурс] // Інформаційне агенство Інтерфакс-Україна. – 2021. – Режим доступу до ресурсу: https://ua.interfax.com.ua/news/general/773326.html.
** Розпорядження “Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2025 року” [Електронний ресурс] // Кабінет Міністрів України. – 2020. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1544-2020-%D1%80#Text.
1.3. МІСЦЕ ПЕРЕБУВАННЯ ВЕТЕРАНІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ
Місце перебування ветеранів російсько-української війни
Повномасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну від
24 лютого 2022 року змусило більшість ветеранів повернутися на службу, адже їх бойовий досвід протистояння агресору є взірцевим та необхідним. За даними онлайн-опитування, проведеного Українським ветеранським фондом в липні-серпні 2022 року, майже 60% опитаних ветеранів вже мобілізовані до лав ЗСУ та інших військових підрозділів, 14% – працюють, 9% – займаються волонтерством, 7% – інформаційним опором. Ще 7% опитаних ветеранів втратили роботу через війну. Водночас частина опитаних поєднує декілька напрямків зайнятості, зокрема працюють та займаються волонтерством.
*загальний відсоток більше 100, оскільки респонденти могли обрати декілька варіантів відповіді
1.4. КИМ БУЛИ ВЕТЕРАНИ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ДО ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ РФ
Серед опитаних Українським ветеранським фондом Захисників із числа ветеранів російсько-української війни та тих, хто ще не має статусу ветерана, є представники абсолютно різних сфер. Найбільша кількість опитаних ветеранів є військовослужбовцями ЗСУ та інших силових підрозділів (НГУ, ДСНС, ДПСУ, НПУ, СБУ) – 31%. Це може свідчити про те, що вони є кадровими військовослужбовцями, та це є їхньою основною професією.
Сфера зайнятості ветеранів російсько-української війни та Захисників без статусу ветерана
- Ветерани
- Не мають статуса
Джерело даних: Результати онлайн-опитування Українського ветеранського фонду.
З огляду на результати опитування, крім військової служби ветерани російсько-української війни займаються розвитком власної справи (16%), працюють в сферах ІТ(11%), будівництва(8%), логістики(7%), а також у сфері освіти та науки, в системі охорони та безпеки. Натомість опитаних Захисників, які не мають на сьогодні статусу ветерана – 13%. Серед Захисників переважають працівники ІТ сфери: 16%, ФОПів (самозайнятих осіб) – 18%, сфери будівництва – 13% .
Отже, за результатами проведеного Українським ветеранським фондом опитування, можна стверджувати, що ветеранами російсько-української війни є в переважній більшості чоловіки. Хоч і частка жінок серед ветеранів стрімко зростає, на сьогодні їх близько 10% від загальної кількості ветеранів. Серед ветеранів російсько-української війни є представники різних вікових груп, але переважна більшість це молоді люди працездатного віку від 30 до 45 років. Ветерани також різняться за сферою зайнятості, серед них є не лише професійні військові, але й підприємці, освітяни, працівники сфери ІТ, будівельники тощо. Якщо ж говорити про безпосередній портрет ветерана російсько-української війни, то варто уявити чоловіка або жінку, молодого або середнього віку, що не дивлячись на фах чи сферу діяльності на сьогодні у своїй більшості знову мобілізований/на для захисту Батьківщини, займається волонтерською діяльністю чи працює на благо держави.
1.5. ПОТРЕБИ ВЕТЕРАНІВ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ ТА ЧЛЕНІВ ЇХНІХ РОДИН ЗА ДАНИМИ ОПИТУВАННЯ УВФ
Згідно з результатами онлайн-опитування Українського ветеранського фонду, найчастіше ветерани російсько-української війни називають потребу в допомозі родині – 27%. Також нагальною є допомога з житлом (24%), юридична допомога (22%), психологічна підтримка (17%) та медична (15%). Натомість 23% опитаних ветеранів зазначили, що в них все добре, що може свідчити про відсутність потреби в допомозі, або наявність інших непередбачених потреб.
Допомога, якої потребують Захисники
Джерело даних: результати онлайн-опитування Українського ветеранського фонду. Кількість варіантів на вибір – 3.
Допомога, якої потребують родини Захисники
Водночас, беручи до уваги відповіді членів родин ветеранів та з числа членів родин Захисників і Захисниць України (в тому числі – сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України) можна побачити, що рідні та близькі ветеранів російсько-української війни найбільше потребують інформаційної та психологічної допомоги – 39% та 38% відповідно. Також 21% потребують матеріальної підтримки, 20% – юридичної, 15% – допомоги з житлом.
Джерело даних: результати онлайн-опитування Українського ветеранського фонду. Кількість варіантів на вибір – 3.
Підсумовуючи, варто звернути увагу, що найбільшою потребою ветеранів в першу чергу виступає забезпечення потреб рідних та близьких, яким з огляду на результати опитування особливо бракує психологічної та інформаційної підтримки. На другому місці, як для ветеранів, так і для їх родин є потреба в юридичній допомозі та допомозі з житлом. Відтак потребують перегляду та вдосконалення державні програми безоплатної юридичної та інформаційно-консультаційної допомоги, зокрема щодо їх доступності та ефективності. Окремої уваги потребує аналіз державної політики в напрямку забезпечення житла військовослужбовцям та ветеранам зокрема.
1.6. ПОТРЕБА В ЖИТЛІ ТА ПІЛЬГИ НА ЖИТЛОВІ СУБСИДІЇ
Згідно з положенням статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» перелік пільг для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю та прирівняних до них осіб передбачає: безоплатне одержання ліків, протезування, санаторно-курортне лікування, знижки на оплату користуванням житлом, комунальних послуг, вступ поза конкурсом до державних та комунальних закладів вищої та фахової передвищої освіти тощо. Так, за даними Міністерства соціальної політики України, станом на 1 липня 2022 року більше ніж 60% (277 118 з 438 834 осіб) ветеранів російсько-української війни є отримувачами пільг, передбачених українським законодавством.
За результатами онлайн-опитування проведеного Українським ветеранським фондом, найчастіше ветерани користуються субсидіями на житло – 68%, отримують пенсії – 20%, психологічну допомогу – 14%, пільгами на навчання скористалися 9%, не користуються пільгами – 14%.
Пільги, якими користуються ветерани та члени їх сімей
джерело даних: результати онлайн-опитування Українського ветеранського фонду. Кількість варіантів на вибір – 3
За даними Міністерства соціальної політики України, станом на
1 серпня 2022 року понад 16 тисяч ветеранів російсько-української війни є внутрішньо переміщеними особами, тому гострим є питання житла та житлових субсидій на нових місцях проживання. Також для ВПО нагальною є потреба в працевлаштуванні та місцях догляду за дітьми чи іншими членами родини, що підтверджують і результати опитування – близько 12% опитаних членів родин ветеранів потребують допомоги з працевлаштуванням.
Підбиваючи підсумки варто зазначити, що не дивлячись на те, що великий відсоток ветеранів та їх сімей користуються житловими субсидіями (68%), потреба в допомозі з житлом, як ветеранами, так і членами їх сімей, зазначається як одна з найбільш поширених та пріоритетних. Водночас з огляду на відповіді опитаних, потреба в психологічній допомозі суттєво перевищує наявний відсоток користувачів пільгами з психологічної реабілітації. Зокрема, 17% ветеранів зазначили потребу в психологічній допомозі, натомість серед опитаних членів родин ветеранів психологічної підтримки потребують 38% і лише 14% ветеранів та членів їх родин сумарно користуються пільговими послугами з психологічної реабілітації. Припускаємо, що родинам ветеранів бракує також інформації про доступні безоплатні державні та громадські центри надання послуг психологічної підтримки. Зважаючи на це, необхідним є посилення загальнонаціональної інформаційної кампанії щодо можливостей отримання безоплатної психологічної підтримки, зокрема на гарячій лінії психологічної підтримки Українського ветеранського фонду.
Окремої уваги заслуговує потреба в юридичній допомозі та інформаційно-консультаційній. З огляду на те, що близько 14% опитаних зазначили, що не користуються пільгами, можемо припустити, що частково такий показник може бути зумовлений браком інформації щодо можливостей отримати пільги та шляхи їх оформлення. Тому однією з пріоритетних тем державної політики соціального захисту ветеранів та їх родин постає надання якісних інформаційно-консультаційних та юридичних послуг. Наслідком браку інформаційної та юридичної підтримки також може бути низький відсоток тих, хто скористався пільговими грошовими виплатами (6%), адже потреба в матеріальній допомозі для родин ветеранів з огляду на результати опитування є набагато вищою (її відзначили близько 20% опитаних членів родин ветеранів). Отже, на сьогодні існує загальна потреба перегляду державних пільгових програм допомоги ветеранам та їхнім родинам на предмет їх ефективності, комплексності та орієнтованості на потреби цільової аудиторії, зокрема щодо інформаційного супроводу даних пільгових програм.
1.7. ПОТРЕБА В ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ ТА ПІДТРИМЦІ БІЗНЕСУ
За даними Міністерства у справах ветеранів, станом на 1 січня
2022 року зареєстровано майже 13 тисяч (12 789) фізичних осіб-підприємців або самозайнятих осіб з-поміж ветеранів та членів їхніх родин. 50,4% підприємців діють у сфері роздрібної торгівлі (крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами), 30.2% – оптова торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами, 20.9% здійснюють операції з нерухомим майном. Значною часткою зайнятості ветеранів є сфера інформаційних технологій. Зокрема, 18,9% – надання інформаційних послуг, 16,9% – комп’ютерне програмування, консультування та пов’язана з ними діяльність.
Більшість опитаних Українським ветеранським фондом ветеранів російсько-української війни після перемоги планують повернутися до свого попереднього місця роботи. Найбільш привабливими сферами для роботи ветеранів залишаються сфера інформаційних технологій, власна справа, військова служба та сфера послуг. 74% опитаних ветеранів, що працювали у сфері ІТ планують повернутися в цю сферу, водночас не планують повертатися лише 5%, не визначилися – 21%. Також до власної справи (Фізичні особи-підприємці або самозайняті особи) планують повернення 74%, не планують – 10%, не визначилися – 16%. 69% планують продовжити кар’єру як військовослужбовці в лавах ЗСУ та 50% – в підрозділах інших силових структур. До сфери послуг планують повернутися 66% опитаних, не планують – лише 5%, не визначилися – 28%.
Оскільки майже половина опитаних або не планують, або не могли відповісти ствердно про повернення до сфери діяльності, доцільними є програми підтримки бізнесу, який заснували ветерани, можливості та курси перекваліфікації та навчальні програми для розвитку в нових сферах. Більш того, значна частина ветеранів планує продовжити кар’єру військовослужбовця в лавах ЗСУ та інших військових підрозділів, відтак важливо створити доступні та комфортні умови для реінтеграції та реабілітації ветеранів, як в цивільному житті, так і на службі.
Чи повернетесь Ви на попередню роботу?
Джерело даних: результати онлайн-опитування Українського ветеранського фонду.
2.4. Потреба в освіті
За даними Міністерства у справах ветеранів, державною програмою з професійного (курсового) навчання за 2021 рік скористалися 3328 ветеранів війни.
Більшість ветеранів російсько-української війни, які пройшли професійне (курсове) навчання, обрали такі практичні навички: уроки водіння – 2820 осіб, вивчення іноземних мов – 198, навчання в сфері ІТ – 86 ветеранів/ветеранок, знання з менеджменту та управління – 37.
Якими пільгами користуються ветерани та їх родини
Джерело даних: Дані Міністерства у справах ветеранів
Так, у 2021-2022 навчальному році державною цільовою підтримкою для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти скористалися ветерани війни: «фаховий молодший бакалавр» – 227 осіб, «бакалавр» – 10 219 осіб, «магістр» – 24 особи.
Також із числа дітей ветеранів війни здобули освіту «фаховий молодший бакалавр» – 3 463 особи, «бакалавр» – 7 257 осіб, «магістр» – 305 осіб.
Доцільним є збільшення доступу ветеранів до навчання на курсах перепідготовки чи вдосконалення знань в обраній сфері та створення умов для військовослужбовців.
2.5. Потреба в психологічній допомозі
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 № 149 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо надання соціальної та психологічної допомоги центрами соціально-психологічної реабілітації населення» (зі змінами) до сфери управління Міністерства у справах ветеранів належить 5 центрів соціально-психологічної реабілітації населення, які фінансуються з державного бюджету. Міністерство є головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем цієї бюджетної програми.
За результатами виконання зазначеної бюджетної програми з 2018 року бюджетна програма із психологічної реабілітації не може забезпечити всіх ветеранів, а потреба є більшою за пропозицію.
Психологічна реабілітація УБД
*у 2017 році відбулась реструктуризація програми, через яку показники не збирались.
Джерело даних: дані Міністерства у справах ветеранів
Ветерани війни та Захисники потребують більше можливостей психологічної реабілітації, ніж дає держава.
3. Ставлення суспільства до ветеранів
3.1. Ким є ветерани на думку цивільних осіб
За даними соціологічного опитування групи “Рейтинг”, у термін «ветеран війни» респонденти вкладають різні категорії учасників воєнних дій: для третини – це асоціація з ветеранами, які воюють зараз, а для іншої третини – це, найперше, ветерани Другої світової війни. Ще 14% асоціюють термін із ветеранами АТО/ООС 2014-2021 року, лише 2% – з ветеранами Афганістану, 12% – з іншими категоріями учасників бойових дій, 8% – не змогли відповісти. Цікаво, що для молоді «ветеран» частіше – це учасник Другої світової війни, а для найстарших – той, хто воює сьогодні. Також частіше про ветеранів як про учасників Другої світової війни говорять мешканці сходу та півдня, тоді як респонденти з заходу та центру під цим терміном мають на увазі бійців, які воюють за Україну сьогодні.
З ким в першу чергу у Вас асоціюється термін "ветеран війни"?
Джерело даних: XVI загальнонаціональне опитування в умовах війни, що його провела соціологічна група «Рейтинг» 6-7 серпня 2022 року.
Говорячи про ветеранів російсько-української війни, респонденти найперше відчувають вдячність (64%) та гордість (50%). Чверть відчуває сум, коли зустрічає ветеранів, стільки ж відчувають радість. Про інші відчуття опитані згадували менш частіше: провину при зустрічі з ветераном відчувають 3%, сором і страх – по 2%, байдужість, гнів, неприязнь – всього по 1%. Частіше про сум щодо ветеранів говорять жінки, ніж чоловіки. Також дещо частіше відчувають сум ті, хто має близьких серед ветеранів ато/оос 2014-2021 рр. Ті, хто мають знайомих, які воювали у 2014-2021 роках і продовжують далі воювати, частіше за інших відчувають вдячність й гордість.
Що Ви в першу чергу відчуваєте, коли Ви зустрічаєте ветерана російсько-української війни на вулиці?
Джерело даних: XVI загальнонаціональне опитування в умовах війни, що його провела соціологічна група «Рейтинг» 6-7 серпня 2022 року.
Половина опитаних вважають, що для ветеранів російсько-української війни ймовірною є проблема безробіття, трохи менше половини – вважають це малоймовірним. Приблизно однаково як вважають, так і не вважають ймовірними такі проблеми як конфлікти в родинах ветеранів та зловживання алкоголем чи наркотиками. Щодо ризиків самогубств та порушення законів більшість вважають це малоймовірним для ветеранів. Частіше про можливість згаданих проблем говорять мешканці сходу та чоловіки. Також більш гостро наявність усіх цих проблем відчувають близькі ветеранів ато, які вже не воюють й адаптуються до життя, тоді як близькі тих, хто ще воює, більш оптимістично дивляться на потенційні ризики, можливо, поки що їх недооцінюючи.
Допомога, яку готові надати цивільні
Джерело даних: результати онлайн-опитування Українського ветеранського фонду. Кількість варіантів на вибір – 3.
Більше половини опитаних респондентів готові надати фінансову та моральну підтримку ветеранам. Так, 66% респондентів зазначили, що готові допомагати адресно ветеранам, аби підтримувати фонди, які працюють з ветеранами. 65% готові підтримати морально ветеранів, 39% – надати інформаційну допомогу. Але допомогти з працевлаштуванням готові тільки 6%, із навчанням – 16%, надати юридичну допомогу – 4%, медичну – 6%.
Тому актуальними є державні програми для ветеранів з працевлаштування, освіти, психологічної допомоги.
Так, 94% респондентів зазначили, що доречною буде психологічна допомога, для 83% респондентів велике значення мають програми реінтеграції ветеранів. Найменше, однак значна частина опитуваних зазначила, що доречною є інформаційна кампанія – 50%.
Потреби ветеранів на думку цивільних
Джерело даних: результати онлайн-опитування Українського ветеранського фонду.
Водночас, серед майбутніх потреб військовослужбовців та їх сімей опитуванні зазначають про заходи зі зміцнення здоров’я – 48,9% серед опитуваних військовослужбовців та 42,6% серед опитаних членів їх сімей. Значна кількість респондентів зауважило щодо потреби у житлі – серед опитаних військовослужбовців 42,6% та серед членів їх сімей таку потребу озвучили 28,2%. Найменша потреба, як у військовослужбовців (6,7%), так і у членів їх сімей (12,3%) у розумінні рідних.
Майбутні потреби військовослужбовців та їх сімей
- Військовослужбовці
- Сім'ї
Джерело даних: результати онлайн-опитування Українського ветеранського фонду. Кількість варіантів на вибір – 3.
Найбільшу потребу і військовослужбовці, і члени їхніх сімей потребуватимуть у зміцненні здоров’я (42-48% опитаних). Психологічна підтримка буде більше потрібна членам сім’ї ветеранів та військовослужбовців (40%), а от військовослужбовці відчувають майбутню потребу у житлі (42,6%). Так само, як і працевлаштування та інвестиції у бізнес в майбутньому цікавлять більше військовослужбовців – 25,4% та 24,3% відповідно. Найменша потреба, як у військовослужбовців (6,7%), так і у членів їх сімей (12,3%) у розумінні рідними, що може вказувати на високий здоровий сімейний клімат.
Висновки
1. Згідно з даними, які оприлюднило Міністерство у справах ветеранів на сайті Аналітична інформація за даними Міністерства у справах ветеранів України загальна кількість осіб, на яких поширюються норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» сягає 851 068 осіб. Серед них учасників бойових дій АТО/ООС 438 834 осіб. У відсотковому співвідношенні найбільше представників вікової групи серед ветеранів російсько-української війни – 31-40 років (43,5%). Жінок ветеранок російсько-української війни близько 9%.
Український ветеранський фонд провів онлайн-опитування серед 469 ветеранів війни. За даними опитування, майже 60% ветеранів вже повернулись на війну. За даними онлайн-опитування серед Захисників (489 особи) є представники різних сфер зайнятості. Найбільша кількість опитаних ветеранів є військовослужбовцями ЗСУ та інших силових підрозділів – 31%, натомість 13% Захисників без статусу ветерана війни.
2. Відповідно до даних онлайн опитування Українським ветеранським фондом найчастіше Захисники турбуються за потреби родини, житла, інформаційною, юридичної, психологічної та медичної підтримки. Водночас родини Захисників і Захисниць України (в тому числі – сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України) найбільше потребують інформаційної та психологічної допомоги.
За даними Міністерства соціальної політики України, станом на 1 липня 2022 року більше 60% ветеранів російсько-української війни є отримувачами пільг, передбачених українським законодавством.
Більшість опитаних Українським ветеранським фондом комбатантів після перемоги планують повернутися до свого попереднього місця роботи, тому важливою є підтримка, розвиток знань та навичок в обраних сферах діяльності. Серед Захисників (майже половина опитаних), які не планують повернутися або планують змінити напрям діяльності, актуальними є освіта, курсові заходи, програми менторства, допомога від громадських організацій, інформування та юридична допомога.
3. За даними шістнадцятого соціологічного опитування групи “Рейтинг” третина респондентів термін “ветеран війни” асоціює з ветеранами, які воюють зараз. Однак для іншої третини – це, найперше, ветерани Другої світової війни. Опитані говорячи про ветеранів російсько-української війни, найперше відчувають вдячність та гордість. Такі дані свідчать про необхідність посилення інформаційної складової щодо ветеранської політики, зокрема, на сході та півночі країни, а також звернути увагу та адаптувати інформаційну політику для цільової аудиторії серед молоді.
4. Варто зазначити, що Захисники потребують більше можливостей психологічної реабілітації, ніж передбачено державною програмою. А для сприяння популяризації залученості, дотичності, шанобливого ставлення суспільства до ветеранів російсько-української війни актуальними є інформаційна кампанія та можливість суспільства долучитися до підтримки та реінтеграції ветеранів війни. Також щодо бажання суспільства бути залученими до реінтеграції ветеранів війни свідчать і За даними онлайн опитування Українського ветеранського фонду більше половини опитаних респондентів готові надати фінансову та моральну підтримку ветеранам.
Додатки.
Додаток А.
Відповідно до Закону України 2939-VI “Про доступ до публічної інформації” було надіслано запит на отримання публічної інформації, розпорядником якої є Міністерство соціальної політики України, електронною поштою.
Загальний опис інформації, що запитувався:
В розподілі по областях станом на 1 серпня 2022 року.
- Кількість ветеранів російсько-української війни, які є отримувачами пільг (зареєстровані в ЄДАРП).
- Кількість учасників бойових дій, які є отримувачами пільг (зареєстровані в ЄДАРП).
- Кількість учасників війни, які є отримувачами пільг (зареєстровані в ЄДАРП).
- Кількість членів сім’ї загиблого, які є отримувачами пільг (зареєстровані в ЄДАРП).
- Кількість осіб з інвалідністю, які є отримувачами пільг (зареєстровані в ЄДАРП).
- Кількість постраждалих учасників Революції Гідності, які є отримувачами пільг (зареєстровані в ЄДАРП).
- Кількість осіб, які має особливі заслуги перед Батьківщиною і є отримувачами пільг (зареєстровані в ЄДАРП).
·Кількість батьків померлої особи з особливими заслугами, які є отримувачами пільг (зареєстровані в ЄДАРП).
· Кількість ветеранів російсько-української війни, які є внутрішньо-переміщеними особами.
Додаток Б.
В онлайн опитуванні Українського ветеранського фонду, яке тривало з 1 по 14 серпня 2022 року взяло участь 1024 особи: 399 (49%) жінок та 625(61%) чоловіків. Серед опитаних: ветерани війні, діючі військовослужбовці, члеми сімей ветеранів війни, члени сімей Захисників, цивільні особи.
Опитувальник Українського ветеранського фонду ветеранів війни, Захисників, членів їх родин та цивільних осіб.
Чим зараз займається?/ (Місце перебування ветеранів)
- Повернувся до своєї бригади
- Записався у ДФТГ
- Служу в ТрО
- Мобілізований Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки
- Займаюся волонтерством
- Займаюся інформаційним опором
- Працюю, як і раніше
- Втратив роботу через війну
Сфера вашої діяльності поза війною:/ Яка сфера вашої діяльності до повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року: (Сфера зайнятості Захисників.)
- Збройні Сили України
- Підрозділи інших органів сектору безпеки і оборони України
- Система охорони та безпеки
- Сфера освіти і науки
- Будівництво
- Фармацевтика
- Логістика
- Сільське господарство
- Сфера послуг
- ІТ сфера
- Сфера культури
- Медіа
- Політика
- Медицина
- Власна справа (ФОП, самозайнятий)
- Навчаюся
- Не працюю
- інше
Яка вам потрібна підтримка, щоб почуватися краще? (Допомога, якої потребують захисники):
- Інформаційна
- Юридична
- Допомога потрібна моїй родині
- Психологічна підтримка
- Матеріальна допомога родині
- Дружня розмова
- У мене все добре
- інше
Яка вам потрібна підтримка, щоб почуватися краще? (Допомога, якої потребують родини Захисників):
- Інформаційна
- Юридична
- Допомога з працевлаштуванням
- Житло
- Медична
- Психологічна підтримка
- Матеріальна допомога родині
Розкажіть, якими пільгами користується ваша родина: (пільги, якими користуються ветерани та члени їх родин):
- Пільги на навчання
- Житлові субсидії
- Грошова допомогу
- Пенсія
- Психологічна реабілітація
- інше
Чи плануєте повертатися до своєї роботи/навчання після перемоги? (Чи планують ветерани повернутися до попередньої сфери):
- Так
- Ні
- Не знаю
Яку підтримку ветеранам готові надати: (Яку допомогу готові запропонувати цивільні?):
- Працевлаштування
- Навчання
- Фінансову підтримку окремій родині / ветерану
- Фінансову підтримку фонду, який опікується ветеранами і їхніми родинами
- Дружнє плече
- Інформаційну
- Юридичну
- Медичну
Які програми, на вашу, думки були б доречними: (Які програми, на вашу, думки були б доречними:)
- Програми реінтеграції ветеранів
- Інформаційна кампанія
- Юридична допомога
- Освіта
- Працевлаштування
- Психологічна допомога
