Володимир Бобик — ветеран Збройних сил України, учасник бойових дій, підприємець, фермер та… студент у свої 41. Попри багатий досвід роботи на землі, він пішов здобувати освіту в агротехнічний коледж. Це рішення може здатися несподіваним, та для нього воно цілком природне. Бо все, чим ветеран займається сьогодні, спрямоване на розвиток власної справи.
До повномасштабного вторгнення сім’я Бобик мала невелике господарство на Тернопільщині. Володимир та його дружина Людмила вирощували овочі: капусту, помідори, перець. Земля була і є основою їхнього життя. Подружжя плідно працювало, будувало плани, проте усе змінило повномасштабне вторгнення росіян на українські землі.
«Першого дня я пішов до війська. А відповідальність за наш бізнес повністю лягла на плечі дружини. Вона втримала його, щоб після мого повернення ми змогли далі розвивати справу», — згадує Володимир.
Володимир Бобик доєднався до 35 окремого стрілецького батальйону. Брав участь у бойових діях на Сумському напрямку, а згодом — на Донеччині, зокрема під Бахмутом. Був стрільцем протитанкових керованих ракет, виконував завдання разом із побратимами різних бригад. З війська повернувся близько півтора року тому, за сімейними обставинами.
Повернувшись додому, ветеран почав працювати над масштабуванням власної справи.
«Ми з дружиною вирішили: залишаємо овочі, але запускаємо новий напрям — вирощування полуниці. Це дозволить використовувати землю увесь рік і зменшити простої», — розповідає він.
Від побратимів Володимир дізнався про дієві можливості розширення бізнесу від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Подружжя вирішило не гаяти часу та та взяти участь у одній із конкурсних програм. Проєкт ветерана переміг у конкурсній програмі “Варто 11.0”. За кошти гранту Володимир планує висадити 79 тисяч саджанців на 1,6 га землі, облаштувати систему поливу, закупити техніку й забезпечити автономність бізнесу.
«Я впевнений, що якісно підготовлена гряда, хороший садивний матеріал і правильний догляд дозволять нам отримати урожай раніше, ніж полуниця зʼявиться у конкурентів. Це означає — збувати продукцію тоді, коли ціни найвищі», — ділиться Володимир.
До справи ветеран береться дуже ретельно. Вивчає найменші дрібниці. Він багато консультувався з досвідченими ягідниками, вивчав технології вирощування, аналізував ринок. І хоч нині господарство ще на етапі підготовки, уже цього сезону плантація буде засаджена. І хоча кожен день фермера розписаний по хвилинах, Володимир знайшов час і для навчання.
«Бізнес — це справа, яка вимагає не тільки завзяття й наполегливості, а й фундаментальних знань. Тому в 41 рік я вступив на агрономію. Переконаний, що ці знання не будуть зайвими», — говорить ветеран.
Проєкт Володимира Бобика — не лише про бізнес. Це про відповідальність, витримку й віру в майбутнє. Володимир каже, що, лише побувавши на війні, розумієш, наскільки життя швидкоплинне. Тому він прагне робити свою справу якісно, аби вона мала результат.
«Ми вже сьогодні створюємо клієнтську базу, вивчаємо ринок збуту. Знаємо, де і за скільки продаватимемо продукцію. Я вірю: якщо правильно працювати, то результат обов’язково буде», — додає він.
Сьогодні повним ходом йдуть підготовчі роботи. А вже наступного сезону жителі Тернопільщини й не тільки зможуть скуштувати перші ягоди з полуничної плантації ветерана.
