Колонка Виконавчої директорки УВФ Мінветеранів Наталії Калмикової
У контексті війни — це окреме дуже особливе життя. Життя, сповнене того, чого нікому не побажаєш: рік ракетних ударів, рік геноциду, рік втрат. Але, попри все, для України це ще й рік звитяг, перемог та битв, які вже увійшли у світову історію.
Ми, як інституція, прожили свій перший рік як окреме маленьке, але впевнене, вперте і нескорене життя.
Пам’ятаю, як планували велику стратегічну сесію з командою щодо розвитку УВФ на березень 2022-го. Але тієї (чи ще цієї?) весни всім нам довелося волонтерити, оперативно знаходити спорядження для потреб Сил оборони, робити неможливе. Комусь — вибиратися з окупованих міст. Комусь — мобілізуватися до лав Збройних Сил. Комусь — забезпечити закупівлю комплексу “Байрактар”. Комусь — прощатися із близькими та друзями. Всім нам — періодично ходити в укриття та блукати в пошуках світла.
Під першими ракетними обстрілами ми формували команду Фонду — і зараз це кращі з кращих. Це люди, які не побоялися взятися за нове й будувати інституцію з нуля, під час війни. Наша команда знає, що таке відповідальність та стійкість — ми вперто робимо свою роботу, кожен на своїй ділянці.
Коли росіяни йшли проти України тактикою “випаленої землі” на лінії фронту та українці змушені були переселятись до більш безпечних регіонів — ми запустили проєкт мікрофінансування “20 тисяч”, в якому підтримку змогли отримати 122 родини. Загальна сума виплат сягнула 2,2 млн грн.
Під час ракетних ударів, під час блекаутів ми оголошували та проводили конкурси. І робили все можливе, щоб бути на зв’язку попри зовнішні обставини. Так, ми провели перші конкурсні програми фонду “Варто”, “Варто + ГО”, “Варто 2.0”. І 53 ветеранських підприємства, що перемогли, вже почали отримувати фінансування та реалізовувати свої бізнесові задуми. Загалом переможці конкурсів для ветеранського бізнесу 2022 року отримають підтримку на 49 мільйонів гривень.
Вісім громадських обʼєднань, які створюють проєкти для ветеранів, отримують підтримку на загальну суму 6,9 млн грн.
За цей рік ми створили Гарячу лінію кризової підтримки для ветеранів, їхніх сімей, а також родин полеглих Героїв, адже по собі знаємо та відчуваємо, як боляче б’є війна. Окремо розпочали працювати групи горювання для ветеранів, їхніх родин та родин загиблих героїв.
Протягом року провели три аналітичні дослідження образу ветерана, щоб краще розуміти потреби та запити наших ветеранів та ветеранок. І ще багато чого було за цей буремний рік.
Звідки наша впертість та бажання працювати?
Від них – нашої гордості – Ветеранів та Ветеранок. Зі статусом і майбутніх – тих, хто саме в цю хвилину тримає навалу орди та дає їм жорстку відсіч: під Бахмутом і на Херсонщині, на Запоріжжі та в лісі під Кремінною; тих, хто планує стратегічні операції та тих, хто тримає свій взводний опорний пункт. Тих, хто партизанить в окупації.
Ви є джерелом нашого натхнення та точкою докладання наших зусиль. Ви – наша відповідальність та гордість. Попри те, що ми ніколи не зможемо вам повною мірою віддячити за захист нашої країни. Ви – пам’ять тих тисяч кращих людей цієї країни, котрі навіки стали до лав небесного воїнства.
Ми не знаємо, яким буде 2023 рік на полі бою, але ми віримо Силам оборони. Їхня стійкість – це наша мотивація. Ми не знаємо, коли настане день, який ми назвемо “перемогою”, “кінцем війни”, “поразкою Росії” чи “крахом Кремля”, але ми його наближаємо. Ми розуміємо, скільки в нас буде завдань після перемоги, тому крок за кроком нарощуємо спроможності.
Я дякую команді за співучасть у Фонді — кожному та кожній.
Ми дякуємо Силам оборони, які втримали Україну; які б’ються і за відновлення територіальної цілісності, і за цінності.
Ми дякуємо ветеранам та ветеранкам, адже саме ви – наше сьогодення та наше майбутнє.
На другому році життя УВФ ми продовжуємо нарощувати професійні м’язи. Ми будемо стійкими — заради сильних. Робитимемо сильних ще сильнішими
