Проєкт «Через творчість про біль» – спосіб для ветеранів, захисників, родин загиблих, безвісти зниклих виразити почуття

«У нас у реабілітаційному центрі є хлопці, у яких не працюють пальці та кисті. Вони не можуть тримати пензлика, але можуть рухати руками. Вони приходять, ми фіксуємо, примотуємо пензлики їм до руки й такими інтуїтивними рухами захисники малюють», – розповідає про проєкт арттерапія «Через творчість про біль» очільниця ГО “Обласна ветеранська спілка учасників АТО Рівненщини” Вікторія Шинкаренко.

Вікторія – ветеранка. З 2014 року жінка активно волонтерила і допомагала українському війську. У 2016 сама підписала контракт на службу в армії. У 2018 році була вимушена завершити службу через травму коліна. Окрім цього у жінки почалися проблеми психологічного характеру.

«У мене були проблеми зі сном, я не могла спати, тому ночами я почала малювати. Це мені реально допомогло і я подумала, що арттерапія може допомогти й іншим хлопцям і дівчатам в процесі реабілітації. Разом з художницею Аліною Оборською я започаткувала арттерапія в Клеванському військовому шпиталі. Проєкт арттерапія у шпиталі триває вже 5 років», – розповідає Вікторія.

«Через творчість про біль» – проєкт, де ветерани та ветеранки, захисники та захисниці, члени родин загиблих чи безвісти зниклих воїнів України виразити власні почуття та біль через мистецтво.

У Клеванському шпиталі – проходять лікування «важкі» поранені, з надскладними нейротравмами, ті, хто втратив руки, ноги, візочники. Є ті у кого паралізовані руки. Вони не можуть тримати пензлика в руках, але можуть ними рухати. Вони приходять, просто примотують пензлики до руки й такими інтуїтивними рухами малюють.

Через творчість українські захисники боролись з наслідками травм. Вікторія розповідає, що бійці, які внаслідок осколкових поранень чи від куль мали травми головного мозку та не могли говорити, на заняттях з арттерапії вимовляли перші слова:

«Бувало таке, що людина через травму видавала якісь звуки, проте розмовляти не могла. І ось такі хлопці на арттерапії, стараються, малюють, проте у них щось не виходить і вони на цих емоціях промовляють перше слово… як правило, це лайка. Це може трохи смішно, але це неймовірний прогрес. У ці моменти усі плескають в долоні, усі здивовані та радіють, особливо сам автор, який навіть не очікував, що зможе вимовити. І далі людина потрохи починає ще слова вимовляти».

До пандемії проєкт успішно реалізовувався, про нього знали й за кордоном, адже роботи українських захисників та захисниць представляли в Англії, Франції, Португалії, Іспанії. Через коронавірус команда взяла паузу. У 2022 проєкт відновився. Наразі пані Вікторія займається координацією волонтерського руху, а пані Аліна продовжує допомагати бійцям через творчість. Перед командою стояли нові виклики.

«Найскладніше зараз – це коли ти проводиш заняття, приїжджаєш наступного тижня, а тобі кажуть: «Цю роботу треба допомогти закінчити, дівчата, бо він загинув, а картину на згадку хоче лишити донька, мама або батьки», – не стримуючи сліз говорить пані Аліна. – Це для нас був новий виклик. Хлопці у важкому стані, їх багато. Але до такого…неможливо звикнути».

У 2022 році коштів у ГО «Обласна ветеранська спілка учасників АТО Рівненщини» на проведення занять з арттерапії для захисників та захисниць було обмаль і для того, аби ініціатива жила, потрібно було шукати шляхи фінансування.

«4 роки ми отримували фінансування з громадського бюджету області, але цьогоріч у зв’язку з військовим станом фінансування призупинилось. Про конкурсну програму проєктів #Варто+ГО від Українського ветеранського фонду Мінветеранів я дізналась з соцмереж. Одразу вирішили подавати заявку. Усе було чітко і зрозуміло. Ми чудово знаємо скільки потрібно матеріалів, можемо легко зробити розрахунки», – розповідає Вікторія Шинкаренко.

Команда ГО «Обласна ветеранська спілка учасників АТО Рівненщини» перемогла у конкурсі проєктів та отримають фінансування на свою діяльність.

«У рамках гранту ми закуповуємо полотна, акрилову фарбу, пензлики, інші розхідні матеріали. Після виграшу я видихнула, бо ми шукали кошти, це було важко, а зараз ми з задоволенням і натхненням займаємось справою, яка приносить користь нашим захисникам та захисницям та їхнім родинам», – пояснює художниця Аліна Оборська.

Аліна, Вікторія та уся команда ГО «Обласна ветеранська спілка учасників АТО Рівненщини» продовжують активно працювати, наближаючи перемогу та допомагаючи тим, хто виборює її зі зброєю у руках.

«Я собі ставила питання: «Яку картину я напишу після Перемоги?». Думаю, що це будуть квіти: весняні, як символ нового, символ відродження. Адже нам після війни потрібно буде відбудовувати країну та рятувати ментальний стан не тільки військових, які пройшли пекло, але й цивільних », – підсумовує ветеранка Вікторія Шинкаренко.

Радіємо, що можемо підтримувати ініціативи для ветеранів і їхніх родин. Згодом запустимо нові конкурсні програми. Тримайте руку на пульсі.

Сайт працює у тестовому режимі.

Зауваження та пропозиції просимо надсилати на e-mail:

Банківські реквізити: