Деякі з них втратили дім. Виїхали з рідного міста чи навіть країни. Вони тримали за руку маму, ховаючи улюблену іграшку у наплічнику та прощаючись на вокзалі з татом, який знову йде захищати його та усю країну. Деякі з них вже понад рік бачать своїх татусів чи матусь лише в екрані смартфону та сумують за їхніми обіймами. Деякі з них втратили на цій війні батьків, бабусь, дідусів, друзів…
Часто у стінах їхніх шкіл лунали не дзвоники, а сирени. Замість того, аби бігати на перерві, вони бігли до бомбосховищ. Для деяких усе їхнє навчання взагалі вмістилось у телефон. Вони давно не бачили ні вчителів, ні однокласників.
На дитячих майданчиках між тривогами вони стріляють з іграшкових автоматів, чітко знаючи хто їхній ворог. Обговорюють обстріли та злякано дивляться у небо, якщо почули якийсь шум. Їх вже не так захоплюють герої мультиків та ігор. Справжні супергерої для них – титани з ЗСУ.
Нікчемна війна вже 9 років відбирає дитинство у наших дітей. Після 24 лютого 2022 року це набуло нечуваних масштабів. І поки їхні батьки міцно тримають фронт, діти ветеранів та ветеранок, захисників та захисниць, полеглих українських воїнів повинні дихати вільно та бути насамперед просто дітьми. І ми повинні їм у цьому допомагати.
Ми щиро вдячні тим, хто взяв відповідальність подбати про дітей ветеранів, ветеранок, загиблих захисниць і захисниць.
Серед переможців наших конкурсних програм є громадські організації, які надають психологічну підтримку та стараються повернути їм дитинство. А Український ветеранський фонд Мінветеранів підтримав фінансово ці надважливі ініціативи.
На Сумщині громадська організація «Українське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у Сумській області» у партнерстві з Сумським обласним науково-методичним центром культури і мистецтв реалізує проєкт «Хоробрий уїк-енд». Вони розробили інструменти арттерапія для соціальної адаптації дітей воїнів та вже успішно використали їх на практиці. Три незабутніх вікенди у трьох містах — і кілометри дитячих посмішок. Хлопчики та дівчатка грали у спортивні та інтелектуальні ігри, поринали у творчі процеси на різноманітних майстер-класах, захоплювались флешмобами, танцювали, грали з улюбленими героями мультиків та казок і ласували морозивом. А зараз команда проєкту вмістила свої напрацювання з реабілітації дітей ветеранів та захисників у посібник. Аби усі, хто хоче допомагати маленьким, але таким хоробрим українцям, знали як ефективно це можна зробити.
Ще одна громадська організація-переможниця конкурсного проєкту Варто+ГО — “Асоціація учасників та інвалідів АТО” у місті Миколаїв. Тут ветеран Ілля Шполянський разом з однодумцями створили комікс “Мій тато повернувся з війни”. Книга-комікс допоможе пояснити дітям, як поводитися з батьками, які повернулися з війни, як підтримати та зрозуміти їх. У коміксі складні речі пояснюють дітям простими словами. Усі події на картинках реалістичні, аби у них повірила не тільки дитина, а і її тато ветеран або мама, дружина ветерана. Говорити на таку складну тему допоможе головний герой коміксу — кіт Патрон. Родини ветеранів зможуть отримати комікс безплатно, заповнивши заявку.
Ми щиро вдячні громадським організаціям за турботу про синів та доньок наших героїв, які захищали та захищають країну від агресора. Маленькі та сміливі українці повинні мати дитинство: зі смачним морозивом у парку з татом та мамою, з повітряним змієм, а не ракетами у небі, з рибалкою з дідусем, з дзвінким сміхом друзів та з безтурботними днями та ночами у своїй Батьківщині.
