min_vet_min

Ветеран Якобчук: “Ми всі робимо одну справу. Хлопці на фронті, а ми тут, ми працюємо на перемогу загалом”

Тарас Якобчук — ветеран, який разом з дружиною можуть зробити професійну кухню для ресторану “під ключ”. Від створення дизайну до закупівлі інвентарю. Свій бізнес у сфері HoReCa вони будували після повернення Тараса з АТО, а сьогодні мають просторий офіс та вже готують до відкриття власну студію для кулінарних майстер-класів. У цьому матеріалі розповідаємо історію Тараса Якобчука та шукаємо відповіді на питання: як ветерану створити успішний бізнес. 

Свій професійний шлях Тарас Якобчук розпочинав далеко не в сфері бізнесу. Чоловік працював на телебаченні у Вінниці, Києві. Був відповідальним за зйомку та монтаж. А в лютому 2015-го Тарас пішов на захист України. Був у добровольчому батальйоні “Вінниця” на Луганщині, у Попасній. Там батальйон фактично стояв з 2014 року. Тарас на передову потрапив влітку 2015 року і прослужив півроку. Ветеран згадує, що повернення з фронту до цивільного життя мало певні складнощі. 

“Все ж таки на фронті все чітко: це чорне, це біле. Цивільне життя відрізняється. У нас з хлопцями, побратимами завжди була своя атмосфера, свої відносини, свої жарти. А коли звільнився і йшов на цивільне життя, то трошки було питання щодо адаптації, бо треба було зовсім по-іншому з людьми говорити, вони не розуміли. Військова комунікація — це зовсім інше. Були нюанси”, — згадує ветеран.

У той період часу Тарас зрозумів, що хоче змін у житті, особливо – у професійному значенні. Ветеран мав на меті розпочати власну справу та активно шукав сферу зайнятості, яка була б до душі. 

“Коли прилітає і над тобою свистить — переоцінюєш усе. Тож у мене були можливості, а головне – бажання щось робити своє. Я шукав якісь такі речі, де себе знайти. Одночасно це був етап якоїсь адаптації до цивільного життя. На короткий проміжок часу я повернувся на роботу на телебаченні. Шукати нового далеко не довелось. Моя дружина працювала в сфері HoReCa. І я подумав: а чому б і ні?”, — каже Тарас Якобчук.

HoReCa — це абревіатура від англійських слів hotel, restaurant, cafe. Тобто —  готелі, ресторани, кафе. Деякі спеціалісти зазначають, що літери Ca краще відносити до перших літер «catering» (кейтеринг). Загалом Horeca — це поняття, яке включає у себе сферу послуг гостинності та громадського харчування. Від оснащення професійних кухонь до налагодження поставок посуду, продуктів та послуг дозвілля у закладах — саме цим і займаються представники бізнесу у сфері HoReCa. Тарас з дружиною почали свою справу з постачання посуду у ресторани, кафе та бари. 

“Тоді я ще поєднував роботу на телебаченні з доставкою товарів до закладів. Потім з посуду ми перейшли на обладнання. Починали в себе з кухні, з дому фактично. Обладнали усе. Згодом ми зняли невеличкий офіс.  Це був перший наш офіс. У нас з’явилося місце, куди клієнти могли прийти, обговорити деталі замовлення, ознайомитись з переліком наших послуг. Так з’явився наш “TopRest”, і ми стартували”, — розповідає ветеран про початок свого шляху у бізнесі. 

Бізнес родини Якобчуків динамічно розвивався. Підприємці активно розширювали свою діяльність: поставляли технологічне обладнання для сфери гостинності, займалися проєктуванням кухонь, навчались та працювали за новітніми стандартами та переїхали на новий великий офіс.

“Ми мали купу планів, робили ремонт у нашому офісі у Вінниці. Але почався період ковіду. Ми мали складнощі у роботі – та вистояли. Але коли ми міцно стали на ноги, то в нас вже були напрацювання.  Ми знали, як правильно зробити професійну кухню, щоб вона відповідала всім стандартам. Ми виходили за межі Вінницької області. Працювали  в Одесі, Львові, Черкасах, Хмельницькому, був клієнт навіть в Залізному Порту. — пояснює ветеран-підприємець. —  Замовники розуміли, що ми можемо забезпечити кухню абсолютно всім. Працюємо “під ключ”: від проєктування і до повного забезпечення. Але, як і багатьом українцям, наші плани та наше життя змінила повномасштабна війна”. 

Ветеран розумів, що наступ росіян — неминучий. Тому готувався до цього з 2019 року. У 2020-му Тарас придбав та оформив собі зброю, а в домі готовим був військовий наплічник, бронік, каска та усе необхідне спорядження. Проте, на відміну від прогнозів самого Тараса щодо нападу у 2021 році, росіяни вторглися на наші землі рано вранці 24 лютого 2022 року. Ветеран згадує той жахливий день:

“Я прокинувся ще до ранку. Якась чуйка, напевно, спрацювала. О 4 годині я почув перші вибухи. Перша думка була: треба вивезти дітей з міста. В мене двоє діток. Ми спакувалися, зібрали речі і сіли в автівку… Проте виїхати не змогли — авто зламалось. Ще одну ніч ми провели вдома у Вінниці. Обстріли, вибухи, ракети. Вранці 25 лютого я зміг відремонтувати машину і вивіз дітей у село. По дорозі я вже скомунікував з побратимами. Ми планували діяти спільно. На першому етапі усі евакуйовували родини. Далі домовились зустрітись 26 лютого”.

Проте на Тараса чекала інша, не менш важлива місія. До нього, як до воїна з досвідом, звернулись місцеві волонтерки, які активно допомагають українському війську ще з 2014 року. У той час активно поширювалась інформація про російські ДРГ, тож жінки звернулись до ветерана з проханням організувати захист команді вінницьких волонтерів. 

“У мене в планах було йти служити, але дівчата пригальмували в цьому процесі. Так ми працювали досить довго. Відбирали броніки, прострілювали шоломи, плити, які потрапляли нам в руки, бо я розуміюсь на спорядженні. Тестили це все. Ми вантажили автівки, шукали необхідну техніку, тепловізори, коптери”, — розповідає Тарас.

Після того, як Збройні сили України видворили росіян з Київської області, життя стало спокійнішим і у Вінниці. Крок за кроком відновлювали свою роботу ресторани, кафе, кав’ярні: працюючи для допомоги армії та для підтримки економіки воюючої держави.  З’явилася й робота і для фахівців у сфері Horeca, зокрема – і для ветеранського бізнесу Тараса Якобчука та його дружини.

“Ресторани годували ЗСУ, ТРО. У процесі у них щось ламалось, втрачалось. До нас почали звертатись наші клієнти з запитом на посуд, техніку. Ми у свою чергу почали відновлювати зв’язки з постачальниками. Так поступово повернулись до роботи”, — згадує ветеран.

Під час роботи чоловіка у волонтерській сфері з постійними важкими коробками старі травми дали про себе знати. Тож повернутись до війська він не міг. Не полишаючи волонтерства, Тарас почав працювати ще й для розвитку власної справи. У цьому підприємцю допоміг Український ветеранський фонд.

“У мене є побратим, друг Володимир Скосогоренко. Він теж залишився працювати, ми разом комунікували по волонтерці. У нас досить потужна ветеранська спільнота.  І він розказав про свій досвід: виграв у конкурсі проєктів Варто та перетворює часник на український суперфуд.  У той час для бізнесу були складні часи, постійні блекаути. Тож, мені потрібна була допомога. І ми подались та виграли у конкурсі Варто 2.0”, — пояснює Тарас.

Тарас Якобчук отримав кошти на розширення відділу 3D-проєктування та на створення функціональної, професійної кухні для майстер-класів, навчань та підвищення кваліфікацій барменів та кухарів.

“У нас  є низка навчальних в закладів, які просять нас надати майданчик, де можна буде проводити навчання для студентів. Є інші ветерани-підприємці, які працюють у сфері Horeca і також зможуть проводити майстер-класи. Плюс у нас ще є купа кухарів, які пішли служити. Згодом вони повернутся, і, напевно, теж захочуть розвиватися в цьому напрямку. Ось такі у нас плани”, — захоплено розповідає Тарас.

Зараз подружжя Якобчуків вже закупило необхідне обладнання: комп’ютерну техніку для проєктування кухонь та вже купують техніку для власної кухні, яка незабаром стане тим самим майданчиком для інших кухарів та для студентства, яке робить перші кроки у ресторанному бізнесі. Справ у ветерана багато: розвиваючи бізнес, він продовжує допомагати війську, планує та вірить у перемогу. А своїм секретом успіху вважає неймовірну жагу до перемоги:

“Мотивує те, що ми переможемо в будь-якому випадку і ми повинні працювати. Принаймні ми тут, ми є, ми працюємо і хтось повинен рухати цю країну вперед. Ми мусимо, ми мусимо це робити. Ми всі робимо одну справу. Хлопці на фронті, а ми тут, ми працюємо на перемогу загалом. Бізнес приносить податки, аби хлопцям була зарплата, бізнес заробляє, аби закривати потреби хлопців на фронті”.

Банківські реквізити:

Український ветеранський фонд
ЄДРПОУ 44565396
МФО 820172
UA388201720313231001301022947
в Державна казначейська служба України м. Київ

Реквізити підприємства/ Company details Назва підприємства/ company Name УВФ IBAN Code UA863052990000025300015000517
Назва банку/ Name of the bank JSC CB “PRIVATBANK”, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT code банку/Bank SWIFT Code PBANUA2X
Адреса підприємства/ Company address UA 01001 м Київ пров Музейний б.12
Банки кореспонденти/ Correspondent banks Рахунок у банку-кореспонденті/Account in the correspondent bank 001-1-000080
SWIFT Code банку-кореспондента/SWIFT Code of the correspondent bank CHASUS33
Банк-кореспондент/Correspondent bank JP Morgan Chase Bank, New York ,USA
Рахунок у банку-кореспонденті/Account in the correspondent bank 890-0085-754
SWIFT Code банку-кореспондента/SWIFT Code of the correspondent bank IRVT US 3N
Банк-кореспондент/Correspondent bank The Bank of New York Mellon, New York, USA
Реквізити підприємства/ Company details Назва підприємства/company Name УВФ IBAN Code UA453052990000025302035000647
Назва банку/Name of the bank JSC CB “PRIVATBANK”, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT code банку/ Bank SWIFT Code PBANUA2X
Адреса підприємства/Company address UA 01001 м Київ пров Музейний б.12
Банки кореспонденти/Correspondent banks Рахунок у банку-кореспонденті/ Account in the correspondent bank 400886700401
SWIFT Code банку-кореспондента/SWIFT Code of the correspondent bank COBADEFF
Банк-кореспондент/Correspondent bank Commerzbank AG, Frankfurt am Main, Germany
Рахунок у банку-кореспонденті/Account in the correspondent bank 6231605145
SWIFT Code банку-кореспондента/SWIFT Code of the correspondent bank CHASDEFX
Банк-кореспондент/Correspondent bank J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY