Чи має якісь привілегії дружина ветерана? «Тобі пощастило, що чоловік загинув десять років тому, а не два. Уже не так боляче переживати», — таку фразу від перехожої на цвинатрі почула ветеранка, жінка, яка також втратила свого чоловіка.
В.о. Виконавчого директора Українського ветеранського фонду Руслана Величко-Трифонюк пригадує цю історію своєї знайомої: «У нас немає культури спілкування з сім’ями ветеранів та військових», — зазначає вона.
Дружина ветерана — вона не військова, але в темі війни та воєнних тягот. Їх суспільство практично не сприймає. Емоції, які переживають у своїх родинах, — не хочуть виставляти напоказ.
За даними опитувань Українського ветеранського фонду, середній вік української ветеранки у діапазоні 26-35 років. У той час як середній вік чоловіка-ветерана — 36-45 років. Друга найбільша категорія жінок з УБД — 46-60 років, для чоловіків актуальний такий самий віковий діапазон. Однак середній вік може змінювати у звʼязку з новими хвилями мобілізації.
Родини військових живуть у невизначеності, не можуть планувати своє майбутнє, перебуваючи у режимі між війною й цивільним життям. Підтримка родин має стати пріоритетом у ветеранській політиці.
Сприяння навчанню, перекваліфікації й працевлаштуванню членів родин ветеранів може зняти велику кількість проблем. Не варто обмежуватись допомогою з пошуком роботи чи пільгами. Дуже часто фінансування власної справи, що вже зараз реалізовує Український ветеранський фонд, може сприяти розвитку й реадаптації до цивільного життя.
Більше про проблему ставлення суспільства до родин військових і ветеранів читайте у колонці Руслани Величко-Трифонюк спеціально для Obozrevatel.