За ініціативи Мінветеранів Уряд розширив категорію тих, хто може отримати фінансову підтримку від Українського ветеранського фонду.
Сьогодні, 15 вересня, на черговому засіданні Кабмін удосконалив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
З важливого: розширили категорію отримувачів фінансової підтримки від УВФ – відтепер взяти участь у конкурсних програмах, крім ветеранів війни та членів родин загиблих Захисників і Захисниць, зможе другий з подружжя ветерана — дружина або чоловік.
Зокрема, право на отримання фінансової підтримки мають дружина або чоловік ветерана, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи-підприємці, у разі, якщо проєкти спрямовані на реінтеграцію ветеранів до активного суспільного життя, забезпечення збереження та відновлення ïx фізичного та психічного здоров’я.
Також ухвалений акт до одного року зменшив термін реєстрації юридичних осіб та громадських об’єднань зі статусом юридичної особи, засновниками яких є члени сімей загиблих Захисників та Захисниць.
Це суттєво збільшить коло заявників на фінансування від УВФ, здатних реалізовувати проєкти щодо захисту прав і свобод ветеранів та членів їхніх сімей. Адже вони як ніхто об’єктивно оцінюють потреби зазначеної категорії громадян.
“Дякую Уряду за ухвалення цих важливих змін. Вони дозволять збільшити коло осіб, які матимуть право брати участь у конкурсах Українського ветеранського фонду на отримання фінансування у для реалізації проєктів, що спрямовані на реінтеграцію наших Захисників та їхніх рідних, підтримку ветеранського підприємництва, сприяння у працевлаштуванні”, — зазначила Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна.
“Ми побоювалися подаватися на конкурс Українського ветеранського фонду. Але від страху так старалися, що наша заявка посіла перше місце”, – з радістю розповідає керівниця ГО “Об’єднання Добровольців” Олена Живко.
Ця громадська організація перемогла в конкурсній програмі “Варто+ГО” від Українського ветеранського фонду Мінветеранів та реалізує проєкт “Адаптація ветеранів до цивільного життя” в дев’яти громадах Львівської області.
Для дітей загиблих захисників і захисниць проводять заняття з арттерапії, працюють виїзні юридичні консультації, проводять зустрічі побратимів та семінари тощо.
“Запит на такі заходи – чудовий. В проєкті беруть участь і великі громади, і маленькі. Ми працюємо із дітьми загиблих військових із таких громад, куди навіть автобус не їздить. Сказати, що дітки в захваті – нічого не сказати. Для нас це – моральне задоволення, працювати саме в такому контексті. Дітки під час спілкування відкриваються, і ми їх, мені здається, робимо трішки щасливішими”, – говорить Олена Живко.
Наразі проєкт працює в дев’яти громадах Львівської області: Рудківській, Новокалинівській, Новояворівській, Городоцькій, Жовківській, Стрийській, Дрогобицькій, Меденицькій, Золочівській.
У планах – налагодження системної роботи для юридичного супроводу ветеранів після демобілізації, пошук роботи та відкриття власної справи, проведення тренінгів, культурних подій тощо.
“Під час реалізації цього проєкту ми зрозуміли, що треба працювати і зі старостами громад. Відтак, проводимо тренінги про те, як цивільним коректно та чутливо спілкуватися із ветеранами та ветеранками, котрі повертаються до мирного життя. Бо це важливо: щоби в маленьких громадах була налагоджена комунікація між цивільними та військовими”, – наголошує пані Олена.
Вона підкреслює, що впровадження такого проєкту в маленьких громадах – “це вже маленька перемога”. До слова, лише після того, ГО почала реалізовувати проєкт, у багатьох громадах створили тематичні групи в месенджерах (приміром, для родин військових, загиблих), де обмінюються актуальною та потрібною інформацією.
Юридичний напрям проєкту – не менш важливий.
“Ми вже працюємо над цим. Це й оформлення документів, і встановлення статусів, і позови до суду щодо, наприклад, встановлення факту спільного проживання. І ми маємо досить активний відгук від вже проробленої роботи. І ми чітко розуміємо, що проєкт закінчиться, але не закінчиться робота”, – підкреслює пані Олена.
Керівниця ГО зізнається: давно чула про можливість фінансування від Українського ветеранського фонду. Але були сумніви, чи варто все ж подаватися.
“Через війну та бойові дії дуже не вистачало фінансування на впровадження соціальних проєктів. і ми таки спробували, хоча боялися. Але від страху так старалися, що наша заявка посіла перше місце. І ми тоді зрозуміли, що немає нічого страшного. З нами зараз працюють спеціалісти, звітування перед установою дуже мотивує”, – резюмувала Олена Живко.
Вболіваємо за кожен наш проєкт, за кожного заявника, за якісну реалізацію задумів та ефективне використання коштів. Бо все це для тих, хто робить Україну сильнішою.
98% українців, які втратили кінцівку внаслідок повномасштабного вторгнення, успішно протезуються в Україні. А згідно з соціологічним опитуванням, проведеним Protez Hub, 88,9% осіб були задоволені якістю та комфортом їхнього виробу.
Партнери Українського ветеранського фонду – Protez Hub – команда, яка працює над розвитком галузі протезування-ортезування України та впровадженням системних змін з метою покращення якості послуг в усіх областях. Раді вкотре розповісти та підтримати інформаційно наших партнерів.
Два основних напрямки роботи їхньої команди: підвищення професійних кваліфікацій протезистів і об‘єднання фахівців й інформування, підтримка пацієнтів з ампутаціями. Розробили також проєкт професійного стандарту «Протезист-ортезист» та запустили підготовчий і кваліфікаційний процеси для досвідчених вітчизняних фахівців у галузі протезування/ортезування.
Також Protez Hub створили групу підтримки для людей, які втратили кінцівки та професійну мережу для фахівців, пропонують й психологічну підтримку.
УВФ долучився до однієї з ініціатив «Рюкзаки для осіб з ампутаціями» – нині майже у 2000 рюкзаків для постраждалих з ампутаціями кінцівок буде й інформація для ветеранів і їхніх близьких: підтримка та можливості від УВФ. Це спеціальний наплічник для українців, які втратили кінцівки під час війни. У ньому зібрані предмети та інформаційні матеріали, необхідні для відновлення після операції та підготовки до протезування.
На листівках від УВФ наша команда додала інформацію про:
фінансову підтримку ветеранського бізнесу
гарячу лінію кризової підтримки
безплатні юридичні консультації
онлайн-курс “Повернення з війни: розум, тіло, соціум” тощо
Деталі про рюкзаки та інші ініціативи — на сторінці Protez Hub та за телефоном +38 0501 776839 (PROTEZ).
Переможці #Варто+ГО 2023 вже втілюють свої проєкти в життя. А ми готуємось до запуску нової конкурсної програми.
“Асоціація приватних роботодавців” навчатиме ветеранів і їхніх родин започатковувати та вести власний бізнес. Це відбуватиметься в рамках проєкту “Центр підприємницьких ініціатив ветеранів “Новий відлік”, який профінансував Український ветеранський фонд Мінветеранів.
Початок занять: 16 вересня 2023
Щоб розпочати навчання, зареєструйтесь за посиланням у коментарях.
На навчальному курсі ви пройдете такі теми:
Реєстрація бізнесу. Вибір форми оподаткування
Як вибрати успішну бізнес-модель.
Ефективні комунікації
Управлінський облік
Продажі та робота з клієнтами
Робота з командою
Гранти для ветеранів. Як отримати.
Також ви отримаєте консультації від експертів проєкту для розробки бізнес-плану, підготуєте проєктні заявки й подасте їх для отримання грантів на розвиток бізнесу.
Цей курс – ідеальна можливість, щоб підготуватись до участі у новій конкурсній програмі УВФ. Її запуск – невпинно наближається.
Тож реєструйтесь, навчайтесь та подавайте заявки на фінансування власної справи.
Недооцінена проблема сьогодні — більше часу на її вирішення завтра.
Саме тому ігнорування викликів та ризиків, пов’язаних з реінтеграцією ветеранів з інвалідністю у суспільне життя та робочий процес може стати підґрунтям для потужної соціальної кризи вже у найближчі роки.
Аналітики Українського ветеранського фонду Мінветеранів ознайомилися із ситуацією та підготували довідку, присвячену ризикам, що можуть постати перед державою та суспільством, якщо не подбати про працевлаштування ветеранів з інвалідністю.
Економічні ризики
Безробіття ветеранів з інвалідністю може посилити недофінансування державного бюджету шляхом зменшення податкових надходжень.
Наприклад, податки до Державного бюджету України за 2022 рік становили 949,8 млрд грн, що на 157,3 млрд грн (14,2 %), менше порівняно із 2021 роком.
За оцінками виконання Державного бюджету у 2022 році видатки бюджету лише наполовину профінансовані за рахунок збору доходів, а дефіцит бюджету компенсувався за рахунок міжнародної допомоги.
Враховуючи досвід 2022 року, ми повинні розуміти, що кожна офіційно працевлаштована особа — це прозорі податкові надходження, які забезпечують баланс між доходами та видатками на рівні держави.
По-друге, кожний ветеран з інвалідністю, який перебуває поза трудовою діяльністю – це додаткове навантаження на бюджет країни в частині лише видатків. Коштом Державного бюджету у 2022 році на покриття потреб у сфері соціального захисту та соціального забезпечення було спрямовано 426 млрд грн (+25,6 % порівняно з 2021 р.).
По-третє, буде посилюватися дефіцит кадрів та гостра потреба у фахівцях певних професій. Та зростатиме кількість безробітних ветеранів з інвалідністю через невідповідність ветеранських запитів, їхній кваліфікації, дисбалансу очікуваного рівня оплати праці та фактичним пропозиціям ринку праці.
За оцінками Міністерства економіки, на початку 2023 року чисельність безробітних становила 2,6 млн осіб.
Найбільш песимістично складається ситуація з безробіттям осіб, які мають інвалідність.
За оцінками Конфедерації роботодавців України, у 2023 році з 2,1 млн осіб з інвалідністю працездатного віку працевлаштовані лише 22% – 40%. Таким чином, існує потужний трудовий резерв, який потрібно використовувати, адаптуючи й стимулюючи бізнес до наймання осіб з інвалідністю.
Водночас ринок праці демонструє диспропорцію між попитом і пропозиціями та рівнем оплати. Відповідно до вакансій, розміщених у базі Державної служби зайнятості на травень 2023 року з 36 тисяч вакансій найбільший попит був на кваліфікованих працівників робітничих професій (водій, швачка, кухар, електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування, слюсар тощо), що відповідає довоєнним тенденціям.
У цей же період, 43% офіційно зареєстрованих безробітних – це особи з вищою освітою. Якщо звернути увагу на нові навички, які отримують ветерани під час військової служби, то ми бачимо потенційну можливість закрити більшість вакансій на ринку праці.
Зокрема, ветерани, які брали участь в опитуванні Українського ветеранського фонду влітку 2023 року, визначили наступний перелік здобутих ними навичок:
Враховуючи ці навички та потреби бізнесу в кадрах, доречною є розробка спільних програм експрес-перепідготовки кадрів з урахуванням специфіки ветеранів з інвалідністю.
По-четверте, втрата людського капіталу – трудова міграція ветеранів з інвалідністю в інші країни, в яких бізнес-середовище та державна політика готові надавати гідні умови для праці у порівнянні з тутешньою практикою.
Соціальні ризики
Тривала відсутність професійної самореалізації після повернення з військової служби може посилювати соціальну ізольованість для ветеранів з інвалідністю.
По-перше, в зону ризику потрапить родина ветерана. Відсутність самореалізації в умовах мирного життя погіршуватиме психоемоційний стан ветерана, що може проявлятися або в формах його тотального відчуження від близьких, або ж в проявах домашнього насилля.
По-друге, розвиток деструктивних форм соціальної поведінки ветерана під час формування моделі взаємовідносин із суспільством у цілому. В цьому контексті може бути вживання алкоголю та/або наркотичних засобів, скоєння злочинів і суїцидів.
Зокрема, за даними Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 1 квітня 2018 року, з 326 тисяч учасників АТО щонайменше 554 особи вчинили самогубство.
По-третє, стереотипність та стигматизація образу ветерана з інвалідністю як особи з різко вираженим посттравматичним синдромом.
Наслідками такого сприйняття може стати соціальний розкол у суспільстві на тих, хто має статус ветерана з інвалідністю і тих, хто не має бойового досвіду взагалі. Посилення сприйняття ветеранів з інвалідністю як “льготників” буде тільки погіршувати ситуацію.
При загальному позитивному сприйнятті суспільством образу ветеранів вони відчувають дискомфорт після поверненні з війни й стикаються із дискримінацією
Про це свідчать результати опитування, проведеного Міжнародною організацією з міграції у 2021 році. Понад 43% ветеранів, підтвердили, що мали хоча б один випадок упередженого чи несправедливого ставлення до них у різних сферах життя.
Факти проявів дискримінації зростають для ветеранів з інвалідністю, а саме – 53% ветеранів, які мали посвідчення особи з інвалідністю та 54% респондентів, котрі мали травми, отримані під час служби на сході, підтвердили, що у них є досвід подібної дискримінації.
Погіршуються відносини та загалом у стосунках з оточенням. Серед респондентів 70% підтвердили, що їхні стосунки із сусідами та членами громади погіршилися, 70% також повідомили про випадки дискримінації.
Медичні ризики
Участь у бойових діях для кожної людини – це, беззаперечно, виклик для здоров’я.
Під час опитування Міжнародної організації з міграції у 2021 році 20% ветеранів зазначили, що зіштовхувалися з проблемами зі здоров’ям, які з’явилися під час служби.
Респонденти (88% ветерани з інвалідністю та 81% – ветерани, які отримали травму або захворювання під час виконання завдань на сході країни) частіше, ніж інші опитані повідомляли про нагальну потребу отримання психологічної допомоги після повернення до мирного життя.
Результати дослідження, проведеного Українським ветеранським фондом у 2022 році, не лише підтвердили актуальність цієї потреби, а й зафіксували суттєве збільшення числа ветеранів, які вже зараз та в майбутньому потребуватимуть допомоги у зміцненні здоров’я, з цим погодилися 53,8% респондентів.
Фактично, психологічної підтримки потребує кожний ветеран. Навіть ті, хто позитивно оцінює стан свого здоров’я після повернення з фронту, не можуть гарантувати, що профільна медична допомога їм не знадобиться.
По-перше, статус інвалідності у ветерана потребує постійного медичного нагляду, оскільки, згідно зі світовими тенденціями, організм людини з інвалідністю має більше ризиків набуття нових захворювань.
Їм загрожує вдвічі більший ризик розвитку таких патологій: депресія, астма, діабет, інсульт, стоматологічні захворювання. За світовою статистикою, деякі люди з інвалідністю помирають раніше за людей, які не мають обмежень щодо здоров’я, і цей розрив у тривалості життя може становити до 20 років.
По-друге, емоційні переживання здатні провокувати загострення захворювання і воно може стати хронічним. Як результат, буде зростання навантаження на заклади охорони здоров’я, особливо вузькопрофільні. Враховуючи, що медична система вже має значні кадрові втрати серед медичного персоналу, це може погіршити якість та своєчасність доступу до медичних послуг для громадян.
По-третє, погіршення здоров’я ветеранів потребуватиме вживання ними рідкісних, коштовних медичних препаратів, які потрібно буде покривати або за рахунок державного бюджету, або ж за власний. Це, безперечно, стане новим викликом для системи державного забезпечення медичної галузі.
За оцінками ветеранів, рівень медичних послуг, який наразі доступний в Україні, не забезпечує весь спектр їхніх потреб. Дослідження екскомбатантів/екскомбатанток АТО/ООС, реалізоване аналітичним центром «Соціоконсалтинг» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) засвідчує наявність перешкод в отриманні спеціалізованої медичної допомоги ветеранами.
Зокрема, 57% респондентів вважають складною власне процедуру отримання безплатних послуг, 56% – впевнені, що якість безплатних послуг є дуже низькою, 49% опитаних взагалі наголошують на неможливості отримати послуги безплатно, і акцентують на високій вартості необхідних медичних послуг.
Команда Українського ветеранського фонду Мінветеранів поділиться з одеситами інформацією про можливості для ветеранів та членів їхніх сімей.
Захід відбудеться за участі військових, ветеранів і їхніх родин представників ОВА, органів місцевого самоврядування, а також громадських організацій, що співпрацюють з ветеранами та членами їхніх сімей.
Подія пройде 15 вересня о 12:00 у приміщенні VETERANS HUB ODESA.
Заступниця Виконавчого директора Віта Костик представить діяльність та проєкти УВФ, поділиться планами щодо нових конкурсних програм, розповість, як податися та виграти фінансування для власного бізнесу.
УВФ продовжує активно розвивати регіональну співпрацю та спілкуватися з ветеранами, представниками органів влади та громадських організацій.
Вийшов довгоочікуваний подкаст на Громадському радіо з американськими ветеранами та членами Американсько-українського ветеранського мосту Вільямом Аттіґом, Ліндсі Черч, керівником апарату Американської федерації державних службовців Корі Байтроу та ведучим і журналістом Андрієм Куликовим.
Це важлива розмова про війну та проблеми ветеранів. І її варто послухати.
На запитання ведучого, як Вілл сприйняв виставку на Майдані. Той відповів, що був дуже вражений, адже він як піхотинець воював у різних куточках світу, але його родина, друзі і країна ніколи не стикалася з агресором, який сказав би “Ти не маєш існувати через те, хто ти є”.
Ветеран Вілл Аттіґ закцентував: “Війна — це жахлива і мерзенна річ. І реальність в тому, що багато хто з нас на Заході вважав, що ми подолали таку агресію. І з першого дня вторгнення я вирішив, що зроблю все можливе, щоб допомогти та підтримати. І саме тому я тут сьогодні…”
Ветеранка Ліндсі Черч зі свого боку про своє перебування в Україні сказала: “Я не знаю, як сидіти осторонь. Адже те, через що проходите ви і що переживає Україна — це найжахливіша річ, яку ми бачили протягом поколінь. І бути тут – це честь, і бути тут, щоб зустрітися з людьми, які тут живуть, бути прийнятими Україною, навіть у розпал війни, у такий гостинний спосіб, лише показує, наскільки важливо, щоб Україна продовжувала існувати.
Член Американсько-українського ветеранського мосту Корі Байтроу прокоментував: “Проблеми ветеранів — це не тільки проблеми ветеранів. Ветерани воювали, щоб захистити суспільство, яке ми маємо сьогодні. І коли вони повертаються додому, суспільство повинно так само сильно боротися за них, як вони боролися за суспільство….”ʼ.
— Найголовніше, що зараз потрібно зробити — підготувати ветеранську спільному до масштабу, з яким вони зіткнуться після перемоги. Ветерани будуть з ментальними проблемами, з ампутаціями. Вони мають знати, що з цим робити… — переконаний Вілл Аттіґ, ветеран США і співзасновник Американсько-українського ветеранського мосту.
Вільям Аттіґ в інтервʼю поділився власним досвідом повернення з війни, боротьби за права ветеранів у США, суттєвих змін у ставленні суспільства до колишніх військових і не лише.
— Для мене найгірша частина війни не та, коли я воював в Іраку, а та, коли повернувся додому.
— Взагалі в житті військового найкоротша частина — це те, скільки часу він проводить на війні. Усе інше життя — він ветеран.
— Те, що ти маєш робити під час війни, змінює тебе однозначно. Проблема виникала в тому, що не були підготовлене суспільство й сім’ї до повернення військового в мирне життя. Не проводилось навчання з родинами. Адже сім’я — це перші люди, хто приймає ветерана. Вдома не знали, як з ними поводитись. Ветерани почували себе як за бортом, покинутими.
Уже 15 військових з ампутованими кінцівками вчаться керувати БПЛА на базі реабілітаційного центру «Галичина» на Львівщині.
Максим Веприк, військовий, учасник першого набору всеукраїнського проєкту «Літай» ділиться: «Я був шульгою. Тепер у мене єдина робоча кінцівка і взагалі моя єдина кінцівка — права. Це навчання допомагає покращити мені моторику руки. Коли я концентруюся на керуванні дроном, це також допомагає мені справитися з фантомним болем».
Багато ветеранів і ветеранок хвилюються, що найбільшою проблемою після демобілізації може стати відсутність роботи. Тож ми у Фонді працюємо на випередження проблеми. І саме тому разом із партнерами робимо сильних сильнішими.
“Нашому поколінню випав шанс знищити рoсiю, як явище. І книги — націоналістичні, українські, про нашу історію — натхнення для наших воїнів!”
Сьогодні ми могли побачити, почути, обійняти наших ветеранів та почитати книги їхніх видавництв, які побачили світ, завдяки їхньому бажанню та підтримці у програмі фінансування ВАРТО від УВФ.
А ще заступниця виконавчого директора фонду Karina Doroshenkoмодерувала панель “Герої про героїв: як ветеранські видавництва ведуть бізнес та зберігають пам’ять про російсько-українську війну.”
Ми почули не лише про видавничу справу та перипетії, особливо у часи великої війни. Ми почули, що ці видавництва могли вже і не існувати, адже без вагань видавці всі свої збереження, майно продавали та всіляко підтримували ЗСУ від 24.02.2022. Але в потрібний момент вони відчули опору та можливість, повірили у свої сили та подали заявки на фінансування від Українського ветеранського фонду.