Категорія: Новини

Знайомтеся, ветеранка Ольга Бенда — амбасадорка Українського ветеранського фонду!

Ольга мобілізувалася у 2016 році, була старшою кухаркою у 1-му батальйоні 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ. У 2017 році під Авдіївкою отримала тяжке поранення, внаслідок якого їй ампутували ногу. 

“Сказати, що було страшно, — це нічого не сказати. Дуже страшно… І потім почула голос побратима — він кричав, шукав мене. Я якось таки перелізла через те ліжко. Він спитав мене, де болить, я відповіла, що болить нога. І втратила свідомість. Прийшла до тями, коли мені джгутом перетягували ногу. Що її ампутували, я дізналась уже в Покровську, у шпиталі”, — розповідає ветеранка про момент, коли отримала поранення, у своїх спогадах, що увійшли до книги “Дівчата зрізають коси”.

Життя після травми

Однак важка травма не змусила жінку втратити віру в себе, радше навпаки — підштовхнула з усіх сил працювати над собою. Уже за чотири місяці Ольга стала на протез та змогла ходити без підтримки. А у 2019-му пробігла Марафон морської піхоти Marine Corps Marathon. 

Крім того, Ольга Бенда — перша українка, яку відзначили міжнародною премією імені доктора Райнера Гільдебранда у галузі захисту прав людини. 

Нині Ольга систематично долучається до ініціатив, спрямованих на підтримку ветеранів та людей, які постраждали від війни: бере участь у соціальних проєктах, зокрема у зйомках соціальних роликів, що демонструють силу й незламність українських ветеранів, які пережили тяжкі травми та ампутації. У 2023 році Ольга Бенда стала обличчям інформаційної кампанії Українського ветеранського фонду “Ветерани різні. Перемога одна”.

“Я добре памʼятаю, як після поранення мені допомагали такі ж ветерани, як я сьогодні. Хлопці й дівчата підтримували мене морально, підказували, що й як робити. Така допомога надзвичайно потрібна військовим після поранень і тим, які повертаються додому з фронту. Тепер, долучившись до спільноти амбасадорів Українського ветеранського фонду, я хочу, щоб мій голос на підтримку ветеранів почули більше людей. А моя діяльність для того, щоб ветерани знову могли відчути себе вдома у цивільному житті, стала прикладом для інших”, — говорить Ольга Бенда.

Ще один напрямок зацікавлень ветеранки — спорт та його популяризація серед побратимів та посестер як дієвого способу реабілітації та реінтеграції ветеранів. Завдяки спорту, розповідає Ольга, вона познайомилася з багатьма цікавими людьми, фізична активність позитивно вплинула на її здоровʼя та емоційний стан. Зараз жінка продовжує бігати, а також активно займається футболом та мріє потрапити в національну жіночу збірну України з амфутболу.

Амбасадор Українського ветеранського фонду військовий-скрипаль Мойсей Бондаренко випустив пісню до Великодня. 

“Багато родин святкуватимуть Великдень без своїх найрідніших людей, котрі зараз боронять країну на фронті. Ми всі — велика родина й маємо допомагати одне одному. Тому якщо бачите, що хтось поруч потребує допомоги чи просить закрити військовий збір — не проходьте повз. Адже для когось це “лише 100 гривень”, а для когось — врятоване життя. Будьмо добрішими одне до одного. І хай рідні дочекаються своїх із фронту для теплих обіймів”, — каже Мойсей Бондаренко.

Музику до пісні написав скрипаль Мойсей Бондаренко, а озвучила солістка Катерина Зволинська.

“Цьогоріч Великдень для багатьох сімей змальовується почуттями розпачу та суму, на противагу радості та любові. Тисячі родин, сідаючи за святковий стіл, з тугою в серці споглядають тінь на стільці, де мають сидіти їх найрідніші”, — йдеться в описі до композиції. 

Український ветеранський фонд підтримує ветеранів і їхні родин. Така пісня — ще раз нагадує про важливість не забувати тих, хто захищає українське майбутнє і підтримувати тих, хто може обіймати своїх рідних тільки подумки. 

Прослухати пісню та переглянути відео можна за посиланням:

Автори пісні — Мойсей Бондаренко і Катерина Зволинська 

Sound production — Роман Грицюк 

Video by-art-дует «Вони разом» та Ілля Ларіонов

На YouTube-каналі об’єднання кінематографістів Вавилон’13 з’явився тизер майбутнього фільму “Нам своє робить” виробництва студії DocNoteFilms, присвяченого гумору в воєнному побуті. 

«Нам своє робить» – це документальний фільм студії DocNoteFilms за участі об’єднання Вавилон’13, що досліджує військовий гумор та стійкість. Через 3 теми – воєнний побут, «паперова» армія та бойові курйози – глядачі зможуть побачити, як українці жартують, аби лишатися собою та продовжувати боротьбу з ворогом. Героями стрічки стали українські військові з 17-ої окремої танкової бригади, медичної служби Інтернаціонального легіону, Групи Тора та Групи Молота.

Дивіться тизер стрічки «Нам своє робить» за посиланням:

Фільм можна буде переглянути на YouTube-каналі Вавилон’13 у середині травня. Також стрічка вийде на Суспільному телебаченні.

Творці проєкту прагнуть розповісти про гумор, впертість та відданість українських військових, які, роблячи найнеймовірніше, продовжують залишатися звичайними людьми. 

Оператор-постановник Павло Липа розповідає: 

«Тема гумору на війні наразі практично відсутня в українському документальному кіно. Але, багато знімаючи та спілкуючись з військовими на фронті та в тилу, ми завжди бачили одне – як тільки лід першого знайомства скресає, жарти та курйозна бувальщина починають литися рікою. Тому ми взялися через документальне кіно дослідити цей феномен, намагалися розгадати, як бійці пристосувалися до реалій Великої війни через різноманітні приколи, сарказм, стьоб та сатиру».

Зйомки «Нам своє робить» відбувалися минулої осені та зими у Києві, Сумській, Харківській, Донецькій та Запорізькій областях. Крім того, у стрічці використані відеоматеріали, надані самими військовими.

Проєкт створено за підтримки Українського Ветеранського Фонду.

“Ми підтримуємо ветеранські проєкти зі сфери культури, адже так допомагаємо захисникам й захисницям фіксувати й ділитися їхнім досвідом. Ці проєкти важливі не лише зараз, а й будуть актуальним навіть через десятиліття“, — каже Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.

Стежте за новинами фільму на сторінці DocNoteFilms у Facebook та чекайте «Нам своє робить» онлайн уже цього травня!

Завантажити кадри з фільму: Нам своє робити

Довідка:

Виробництво: студія DocNoteFilms за участі об’єднання Вавилон13.

Режисер: Костянтин Кляцкін

Оператор-постановник: Павло Липа

Продюсер: Сергій Малярчук

Звукорежисер: Василь Явтушенко

Композитор: Роман Вишневський

Монтаж: Павло Липа / Костянтин Кляцкін

Про DocNoteFilms:

Ми – група професіоналів, майже бойових побратимів, які вирішили знімати сучасні українські реалії максимально чесно та відверто. Починаючи свій документальний шлях у 2013 році в рамках проєкту BABYLON’13, ми фіксуємо зародження громадянського суспільства в Україні, завжди знаходячись у вирі історії, та максимально рефлексуємо на події та людей, що нас оточують.

У нашому творчому доробку – короткометражні документальні фільми про Майдан та війну на сході України, повнометражні документальні фільми «Крим, як це було», «Крихка свобода», «Поліські Тенета», короткометражна стрічка «Тюрма на Стрийській», документальні серіали «Крутий Заміс» і «Мистецтво в країні війни» та інші.

Для ветеранів та цивільних запустили новий інформаційно-аналітичний проєкт “Спектри”, який сприятиме поверненню військових до цивільного життя.

Цикл програм запустив Український ветеранський фонд разом з Мілітарним. 

Мета проєкту — надати ветеранам платформу для обміну досвідом та ідеями, що допоможуть їм у реінтеграції до цивільного життя, а також створити місток між ветеранами й суспільством через серію глибоких інтерв’ю, освітній контент, майстер-класи та інтерактивні сесії. 

Ведуча проєкту “Спектри” — Катерина Супрун, журналістка Мілітарного. Перший гостем передачі став ветеран, засновник ветеранського видавництва та співведучий наступних програм проєкту “Спектри” — Марко Мельник.

“Зараз перед українським суспільством стоїть задача розмити межу, щоб ветерани могли повертатися в цивільне життя й займати свою нішу, яка би не відокремлювала їх. Я розумію ветеранів як органічну частину суспільства. Й не має бути штучного поділу з боку цивільних, коли вони відмежували ветеранів, як ту категорію, яка платить свою ціну за перемогу на війні, а інша частина суспільства почувається комфортно, делегувавши повноваження із захисту. Такого поділу не повинно бути”, — каже ветеран Марко Мельник.

Кожна з програм матиме свою тему й спікера. Гості з ведучими обговорюватимуть права, можливості, психологічну підтримку, реадаптацію, болі та прагнення ветеранів. З випусків “Спектри” ви дізнаєтесь про шлях ветеранів — їхній досвід, потреби, реінтеграцію, родини, юридичні та етичні проблеми. Про все те важливе, що стосується кожного з нас. 

Програма виходитиме щовівторка о 18:00 на ютуб-каналі Мілітарного. Перший випуск доступний за посиланням:

Цьогоріч вперше за п’ять років у Києві відбувся благодійний Віденський бал. У ньому взяли участь українські ветерани.

Соціальна місія балу — збір коштів для благодійних дитячих проєктів та культурна дипломатія. Проте цього разу організатори заходу наголосили на важливості участі захисників і захисниць, адже це реінтегрує ветеранів до цивільного життя через мистецтво.   

“Крім того, коли суспільство бачить ветеранів у такому контексті, це допомагає змінити часто стереотипне уявлення про них, показуючи їх як активних учасників культурного життя. Врешті, це сприяє створенню міцніших міжгенераційних та міжкультурних зв’язків, збагачуючи культурний ландшафт і водночас відзначаючи і вшановуючи внесок кожного ветерана у суспільство”, — зауважила Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчого директора Українського ветеранського фонду.

Аукціон у межах Віденського балу

У межах балу відбувся благодійний аукціон, під час якого зібрали один мільйонів гривень для дитячого пригодницького табору “Строкаті Єноти”, благодійної організації «СОС Дитячі Містечка в Україні» та Благодійного фонду “Коло”.

Серед запрошених на бал гостей був Олександр Чуб, ветеран, засновник дитячого пригодницького табору “Строкаті Єноти”, заснованого у 2016 році. Табір призначений для дітей від 8 до 18 років. У лютому 2022 року Чуб, Далі (Максим Кривцов), Гібон, Мангуст, Торін, Віталік, Василь з команди засновників табору одразу вирушили на фронт. Решта команди таки змогла підхопити і продовжити хоча б частково активності та історію “Строкатих Єнотів”.

Тимур Леон, військовослужбовець Третьої штурмової бригади та амбасадор Українського ветеранського фонду наголосив:  “Війна в Україні забирає у дітей дитинство. Величезна кількість дітей пережили жахіття обстрілів, руйнувань, біженства та втрат. Важливою є підтримка дітей тих, хто загинув, захищаючи Україну і майбутнє українських дітей”. 

Для підтримки цього проєкту Український ветеранський фонд зібрав лоти, які виставляли на благодійному аукціоні та які були надані ветеранами-підприємцями.

Ветеранка Юлія Кіріллова зазначає, що такі заходи важливі, щоб суспільство бачило, хто такі ветерани та наскільки різними є ці люди.

“Віденський бал продемонстрував, що повага до ветеранів зростає. Коли ми виходили на центр зали, усі присутні піднялися і аплодували нам стоячи. Крім того, учасники балу могли бачити, що ми дуже різні: сучасні ветерани — це чоловіки й жінки, музиканти і юристи в цивільному житті. Сучасні ветерани — це зріз нашого суспільства і люди мають це усвідомити”, — говорить Юлія Кіріллова.

Хто взяв участь у Віденському балі?

У вишуканій атмосфері Fairmont Grand Hotel Kyiv вальсували 16 пар дебютантів та 48 дорослих пар. Супроводжувала захід вокальним виконанням незрівнянна зірка світової оперної сцени, солістка Національної опери України, лауреатка міжнародних вокальних конкурсів в Австрії, Німеччині, Угорщині, Іспанії — Сусанна Чахоян. Звучали також шедеври світової музичної класики у виконанні Kyiv Mozart Orchestra, Мойсей Бондаренко, молодший сержант Збройних сил України, амбасадор Українського ветеранського фонду. Мобілізувався у лютому 2022 року. Нині — музикант оркестру 59 бригади. Його скрипка підсилює бойовий дух на передовій і вражає на благодійних заходах в Україні і закордоном. 

“Моя участь у культурних заходах, таких як Віденський бал, є частиною ширшої роботи з дестигматизації інвалідності серед ветеранів. Коли я стаю частиною таких подій, це не просто можливість для особистісного зростання, але й потужний засіб змінювати суспільні стереотипи. Культурні заходи дозволяють нам демонструвати, що інвалідність не обмежує наші здібності взаємодіяти та робити внесок у культурне життя. Танці на Віденському балу, зокрема, стають символом нашої непереможності та витривалості. Це демонстрація того, що ветерани з інвалідністю можуть вести активне та повноцінне життя. Ми використовуємо ці моменти, щоб зламати бар’єри, розширювати можливості та зміцнювати розуміння того, що інклюзивність і рівність — це не просто слова, а цілком реальні цілі, до яких ми всі повинні прагнути”, — зазначила Ольга Бенда, ветеранка з інвалідністю, котра своїм прикладом надихає на спортивні звитяги.

У 2019-му Ольга Бенда подолала дистанцію Марафону морської піхоти Marine Corps Marathon на протезі ноги. Стала героїнею соціальної кампанії Українського ветеранського фонду “Ветерани різні. Перемога одна”.

Віденський бал має глибоке історичне коріння. Захід започатковано в ХІХ столітті. Протягом трьох століть урочиста подія дещо видозмінювалася, проте основна функція — танці й налагодження неформальних зв’язків — зберігається і до сьогодні. Після перерв, проведення заходу відновили після Другої світової війни, у 1956 році. Зараз бал проводять у різних країнах, проте завжди із соціальною метою, яка покликана вирішити локальні чи глобальні проблеми. Віденські бали занесені до списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини Австрії. 

Традиційно у програмах Віденських балів — урочиста церемонія відкриття, вихід дебютантів, бальна програма з майстер-класами, вечеря, благодійний аукціон, мистецькі акції.

Незалежна експертна комісія оголосила 85 ветеранських бізнес-проєктів, які отримають фінансування від Українського ветеранського фонду за результатами конкурсу “Варто почати власну справу”.

Суми фінансування, за умовами конкурсу, для учасників становитимуть від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень. 

“Цьогоріч у нас рекордна кількість поданих заявок на конкурс — 219. Відповідно маємо рекордну кількість переможців — 85 ветеранських бізнес-проєктів. Вітаємо усіх переможців й бажаємо їм наснаги реалізувати свої проєкти сповна. Тим ветеранам, які планують взяти участь у конкурсі нагадуємо, що оновлення щодо старту нового конкурсу “Варто” ми проанонсуємо на сайті Українського ветеранського фонду, а також у соцмережах”, — каже Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.

Серед переможців — ветеранські бізнес-проєкти з фермерського господарства та крафтових виробництв

Серед цьогорічних переможців багато проєктів, які реалізуються у сферах фермерського господарства, медицини, крафтових виробництв, а також автомайстерень. З повним переліком переможців можна ознайомитися на нашому сайті.

Зазначимо, що проєкти на конкурс надсилали представники 22 областей і столиці України. З-поміж регіонів-рекордсменів за кількістю надісланих заявок: 

• Львівщина – 27 заявок;
• Харківщина – 24 заявки;
• Івано-Франківщина – 21 заявка. 

У конкурсах “Варто” можуть брати участь ветерани, дружини / чоловіки ветеранів і ветеранок, їхні батьки, діти, а також сім’ї померлих захисників і захисниць. Важливо, бізнес має бути офіційно зареєстрований як ФОП чи юридична особа. 

Нагадаємо, за два роки Український ветеранський фонд підтримав 573 бізнеси ветеранів. Понад 293 мільйони гривень отримали переможці конкурсних програм ВАРТО від фонду.

Проєкти, спрямовані на підтримку, а також можливості для ветеранів та ветеранок у працевлаштуванні, презентували учасники пресконференції “Перемога у цивільному житті: можливості для ветеранів та ветеранок на шляху професійного зростання”. 

“Ветеран — це не про пільги. Ветеран має бути людиною, яка має можливості. Саме тому ми в Українському ветеранському фонді працюємо над тим, щоб надавати ці можливості: працевлаштування, профорієнтація. Ми розуміємо, що бойовий досвід змінює цінності бійців і в них з’являються нові компетенції, які необхідно правильно використовувати в цивільному житті. Ветерани мають потужну базу навичок зі стресостійкості, командної роботи, проєктного менеджменту. Проте зараз близько 30% ветеранів безробітні, причини цього різні. Але одна з важливих — ветеранам психологічно некомфортно повертатися на попередню роботу”, — каже Каріна Дорошенко, заступниця виконавчого директора Українського ветеранського фонду.

Презентація посібника “Як досягти кар’єрного успіху після військової служби”

Під час заходу презентували також посібник “Як досягти кар’єрного успіху після військової служби”. Співавтор посібника, голова ГО “Зелена Смуга” Олександр Куклишин розповів, що у посібнику зібрані рекомендації та інструменти, які допомагатимуть захисникам та захисницям, які повертаються до цивільного життя, визначитись щодо майбутньої кар’єри й покрокової її реалізації.

“Ветеран шукає точку входу в цивільне життя, йому необхідне місце, де він може отримати всю інформацію. Таким місцем є ветеранський простір. “Ветеранс ХАБ ОДЕСА” акцентує на необхідності підвищувати конкурентоздатність ветеранів на ринку праці, а також сприяти розвитку власної ветеранської справи”, — каже Олександр Голопотелюк, голова Правління ГО “Ветеранс ХАБ ОДЕСА”.

Український ветеранський фонд за підтримки партнерів систематично працює над низкою проєктів щодо працевлаштування ветеранів, ветеранок та їхніх рідних. Зокрема, зараз триває відбір заявок на участь у програмі з навчання та працевлаштування «Разом», яку реалізує Національна енергетична компанія «Укренерго» спільно з Українським ветеранським фондом за підтримки Lobby X, Veteran Hub та The Israel Trauma Coalition (ITC). Всі деталі програми на сайті за посиланням: https://ua.energy/together.html 

А нещодавно ми завершили відбір учасників на безоплатний курс з OSINT-аналітики для ветеранів та ветеранок від Королівського інституту оборонних досліджень у Лондоні та Центру оборонних реформ у Києві. У рамках цього проєкту ветерани пройдуть спеціалізоване навчання та зможуть отримати пропозиції про роботу у сфері OSINT-розслідувань.

Про всі проєкти Українського ветеранського фонду для наших захисників та захисниць — на нашому сайті: https://veteranfund.com.ua/projects/ 

Конгрес місцевих та регіональних влад відбувся у Чернівцях під головуванням Президента України Володимира Зеленського. Одну із панельних дискусій під час конгресу присвятили обговоренню ветеранської політики та підтримки ЗСУ. Зокрема, порушили питання мобілізації та ефективного комплектування Збройних Сил. А також забезпечення потреб учасників бойових дій і ветеранів війни.

Модерувала дискусію «Політика Героїв та підтримка ЗСУ» Віцепремʼєр-міністерка України Ірина Верещук. 

«Наші Герої та члени їхніх сімей мають розуміти, яку стратегію напрацьовує держава щодо їхньої підтримки, та відчувати її реалізацію. А для суспільства важливо поважати чинних військовослужбовців та віддавати належну шану полеглим воїнам», – зазначила Ірина Верещук. 

З-поміж спікерів – виконуючий обовʼязки Міністра у справах ветеранів Олександр Порхун, а також виконуюча обовʼязки виконавчого директора Українського ветеранського фонду,  радниця заступника Міністра оборони України Руслана Величко-Трифонюк.

Хто відповідає за ефективність ветеранської політики

За словами Олександра Порхуна, ефективна ветеранська політика — це зона відповідальності держави перед кожним і кожною. Перед тими, які так само взяли відповідальність перед державою і стали на її захист.

«Залученість місцевих органів влади на кожному з етапів повернення у суспільне життя є надважливою, бо вже сьогодні ветерани та ветеранки повертаються до своїх громад. Вже сьогодні ми маємо зустрічати їх до підтримки ЗСУ з усіма можливостями, інклюзією, надавати та покращувати послуги відповідно до потреб, залучати інвестиції для розвитку ветеранської інфраструктури», – вважає Олександр Порхун.

За словами Руслани Величко-Трифонюк, коли ми говоримо про повагу до ветеранів, то це, зокрема, і про меморіальний комплекс, будівництво якого постійно наштовхується на перешкоди. Бо якщо суспільство не може з почестями поховати своїх героїв, то чого варто очікувати від такого суспільства? І це теж питання нашої безпеки і оборони. Адже сьогодні всі сфери країни – це насамперед гвинтики у її обороні і безпеці. 

«За два роки роботи Українського ветеранського фонду ми з командою, в якій є ветерани, члени їхніх сімей, завдяки можливостям, що нам дала держава, вибудували організацію, з якою ветерани та громадянське суспільство можуть спілкуватися на «ти» і знати, що тут знайдуть вихід і підставлять плече у будь-якій ситуації», — наголосила виконуюча обовʼязки виконавчого директора Українського ветеранського фонду. 

Вона також розповіла, що фонду вдалося розпочати роботу над формуванням мережі громадських організацій, які отримали підтримку держави для реінтеграції ветеранів у цивільне життя. Крім того, фонд надає підтримку ветеранському бізнесу, який завжди має соціальну складову. Ветерани стають реабілітологами чи психологами і відкривають центри, щоб допомагати побратимам.

«Держава не може виховати людей, людей виховують суспільні норми. Однак держава може бути партнером у цьому. Чесним та рівним партнером, якому не все одно», — підкреслила Руслани Величко-Трифонюк.  

10 квітня у Києві пройшов форум Business Wisdom Summit, на який для навчання та нетворкінгу зібралося понад 700 учасників, зокрема управлінців великих компаній. У панелі, яку присвятили ветеранському бізнесу, взяли участь ветерани — переможці конкурсів #ВАРТО від Українського ветеранського фонду.

Під час панелі обговорювали реінтеграцію ветеранів та підтримку ветеранського бізнесу, системну роботу з реінтеграції ветеранів, як має змінитися корпоративна політика у питанні найму та роботи з ветеранами.

“Близько 63% тих, хто зараз в лавах ЗСУ, хочуть розвивати власну справу після повернення в цивільне життя. Ми — єдине суспільство, це і держава, і великий бізнес, й ми всі маємо розуміти, як взаємодіяти, аби створити якомога комфортніші умови для ветеранів. Не завжди ветерани розвиватимуть власну справу. Багато з них повернуться на попередні місця роботи, або працевлаштовуватимуться на нові місця”, — каже Каріна Дорошенко, заступниця виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.

Власна справа як засіб реабілітації

Ветеран-підприємець Микола Саламаха — співзасновник ТОВ «Ветерано-АГРО». Його компанія займається вирощуванням ожини. Підприємець став одним із переможців конкурсу фінансування “Варто” та отримав від Українського ветеранського фонду кошти на розвиток власної справи.

“Повертаючись з війни додому, кожен ветеран переосмислює цінності, інакше дивиться на життя, розуміє його миттєвість. Від цього хочеться втілювати власні ініціативи, отримувати постійний розвиток. Повертаючись в цивільне життя, ветерани дуже хочуть в ньому змін для себе і рідних. Вони розуміють, що втратили багато часу й можливостей тоді, коли в цивільному житті інші могли розвиватися, чогось досягати. Багато побратимів, які повертаються зараз, хочуть спробувати свої сили в агросфері, бо така робота розвантажує психологічно, це як певний вид реабілітації”, — каже Микола Саламаха.

Ветерани – рушійна сила змін

Ветеран і підприємець Марко Мельник заснував видавництво ветеранської книги “MarkoBook” й також є переможцем конкурсу “Варто”. Його бізнес спеціалізується на видавництві саме ветеранської та патріотичної літератури на військову та історичну тематику. 

“Люди, які повертаються з війни, мають імпульс змінювати все довкола, і суспільство має це використовувати. Як має відбуватися реінтеграція ветеранів? Ми не маємо їх виокремлювати, як зараз є ця тенденція — виокремити їх в окремий клас і делегувати їм відповідальність за нашу спільну безпеку і можливість робити в тилу все, що завгодно. Зараз кожен власник бізнесу сам вирішує, що він робитиме, аби компенсувати перекіс: що ветерани відповідальні за нашу безпеку, а ми вирішуємо, в якій мірі допомагатимемо ветеранам, скільки будемо донатити. Реінтеграція має відбуватися у вигляді стирання межі між ветеранами й цивільним суспільством”, — каже Марко Мельник.