Український ветеранський фонд Мінветеранів разом з Амерікан Юніверсіті Київ допомагає йти до перемоги через освітні можливості для українських ветеранів і ветеранок та членів їхніх сімей, а також членів сімей загиблих.
Навесні 2023 року Амерікан Юніверсіті Київ започаткував стипендійний фонд за ініціативи президента АЮК Дена Райса, який підтримує ветеранів, їхніх дітей та подружжя загиблих героїв.
7 червня 2023 року Український ветеранський фонд Мінветеранів та Амерікан Юніверсіті Київ уклали Меморандум про співпрацю.
І вже цієї осені четверо стипендіатів розпочали навчання в Амерікан Юніверсіті Київ:
● Богдана Тарасик
● Владислав Андріанов
● Арсен Сніцар
● Олександр Шевченко
“Завжди цікаво спробувати щось нове та поринути в нові випробування вступного та навчального процесів. Я побачила рекламу в ФБ про вступний процес в AUK та була дуже зацікавлена навчальною програмою та можливістю навчатися за американськими стандартами, але не виїжджаючи з України. Це чудова можливість отримати унікальні знання та навички, познайомитись з новими людьми та вийти за рамки свого комфорту”, – говорить Богдана Тарасик.
Троє зі стипендіатів навчаються за магістерською програмою Global Management (MGM), один – за бакалаврською програмою Data Science.
“Програма настільки цікава та не схожа на програми державних університетів, що я впевнена, що отримані знання допоможуть мені ефективніше працювати та впроваджувати нові цікаві рішення. Навчання під час війни – це про перемогу. Це про те, що ми не зупиняємо свої життя, а вкладаємо сили та ресурси в розвиток майбутнього. А майбутнього без перемоги не існує”, – ділиться враженнями Богдана Тарасик.
Довідково: Data Science – бакалаврська програма, яка оснащує студентів необхідними знаннями та навичками, щоб стати критичними аналітиками та досвідченими користувачами даних. Global Management– програма для тих, хто прагне розвивати інновації всередині організації, та бути підготовленим до виконання керівних, бізнесових і лідерських функцій у різних секторах, галузях і країнах.
На зв’язку Український ветеранський фонд! Тут може бути те, що ви шукаєте. Це традиційний дайджест можливостей для ветеранів, чинних військових і їхніх родин. Читайте, користуйтесь та обов’язково діліться інформацією з друзями.
Програма реінтеграції ветеранів IREX оголошує конкурс проєктів серед неприбуткових організацій, які мають на меті надавати підтримку ветеранам/нкам війни. Кроки, щоб стати учасником конкурсу:
– завантажте пакет шаблонів документів (проєктна пропозиція та бюджет): https://cutt.ly/GwvtA8FK
– сформований пакет документів прикріпіть при заповненні електронної форми: https://cutt.ly/LwvtS093
Пройдіть онлайн-курс від UCU-online та УВФ для ветеранів “Повернення з війни: розум, тіло, соціум”. Ви отримаєте цінні знання для повернення з війни до цивільного життя.
– тоді зареєструйтесь на курс «Повернення з війни: розум, тіло, соціум»: https://cutt.ly/gwxJsp0d
Отримайте одну зі стипендій на короткострокові навчальні програми/курси у розмірі 500$ від Програма реінтеграції ветеранів IREX. Приклади курсів, які підтримали у попередніх раундах конкурсу: курси відеомонтажу, курси для тестувальників програмного забезпечення, “Java basic”, “Python Core”, курси з психології та багато іншого. Перед подачею заявки, будь ласка, ознайомтеся з інформацією тут: http://surl.li/ldkzu. Реєстраційна форма тут: http://surl.li/lbndd. Дедлайн: 1 жовтня, 23:59
Український ветеранський фондМінветеранів відшкодовує 20 тисяч ветеранському бізнесу за придбаний товар. Це можуть бути генератори, зрошувальні системи, швейні машинки, ноутбуки, фотоапарати та багато іншого.
Ви завжди можете звернутись на гарячу лінію кризової підтримки для ветеранів і їхніх родин. Якщо маєте потребу поговорити з кваліфікованим психологом телефонуйте: 0 800 33 20 29. Лінія доступна щодня та цілодобово. Проєкт став можливим завдяки програмі Український Фонд Швидкого Реагування, яку втілює IREX in Ukraine за підтримки Державного департаменту США.
Український ветеранський фонд Мінветеранів та Соціологічна група “Рейтинг” 21 вересня о 10:00 презентували чергове загальнонаціональне опитування “Образ ветеранів в українському суспільстві”. Аналітики Фонду та “Рейтингу” за останній рік зафіксували тенденцію до погіршення очікувань у суспільстві щодо майбутнього ветеранів російсько-української війни та оцінок виконання державою зобов’язань перед військовими.
Станом на сьогодні в опитаних прослідковуються більш песимістичні оцінки щодо ставлення до ветеранів з боку суспільства та їх повернення до цивільного життя.
Хоча сьогодні 79% загалом вважають, що в суспільстві є повага до ветеранів, з іншого боку, у порівнянні з минулим опитуванням з 6% до 18% зросла частка тих, хто має протилежну думку. Також помітне зменшення і в абсолютних оцінках: в липні 2022 року 55% респондентів говорили про беззаперечну повагу з боку суспільства до ветеранів, то у вересні 2023 року таких лише 25%.
Любомир Мисів — заступник директора Соціологічної групи «Рейтинг»
“Немає нічого дивного у цих оцінках. Насправді вони не можуть бути добрими, бо повномасштабна війна триває вже півтора роки. І мій основний меседж – реалістичний. Ці дані є об’єктивними, адже орієнтовно 1 мільйон осіб перебуває в Силах Оборони, населення переживає економічні негаразди, 5 млн біженців, яких війна змусила покинути свої домівки. Тож абсолютні оцінки довіри зменшуються, вони залежні від настроїв у суспільстві. До того ж, накладаються різні сценарії з мобілізацією. Це впливає на загальну оцінку суспільства щодо всіх у військовій формі. Ця оцінка точно буде коливатися в залежності від подій, але довіра до військових на фронті, до ветеранів залишається дуже високою. Нині немає кінцевого розуміння, що робиться державою в цьому напрямку, як ми повертатимемо до цивільного життя ветеранів. Чи буде у них робота, як їх будуть сприймати інші.
На фоні загальних корупційних скандалів спостерігається різке погіршення щодо виконання державою обов’язків перед ветеранами. 18% опитаних думає, що суспільство не поважає ветеранів. Це позиція “Я думаю так про інших. Але це не про мене, я поважаю”. В суспільстві зріє відчуття того, що про ветеранів забудуть, що вони зіткнуться з проблемами, які не вирішуються. І саме в цьому вбачається неповага суспільства до ветеранів. Війна постійно стає ближчою. Проблеми ветеранів – зрозумілішими. Нам потрібно усвідомити як жити у ветеранському суспільстві”.
Окрім того, фіксується зростання очікування можливих ризиків у житті ветеранів, таких як ризик відсутності роботи (за рік відсоток виріс із 34% до 42%), конфліктів у родинах ветеранів (з 31% до 46%), зловживанням алкоголю та наркотичних речовин (з 31% до 43%), самогубств (з 18% до 28%) та порушення законів (з 13% до 23%). Більш гостро ці ризики відчувають близькі ветеранів, які воювали з 2014 і воюють зараз.
Наталія Калмикова — виконавча директорка Українського ветеранського фонду
“Ми будемо країною ветеранів. Ці цифри демонструють що суспільство думає про інших. І я бачу в них упередження. Це як в байці “Я не чув, як співає Паваротті, але кум чув і йому не сподобалось”. Впевнена, що відчуття, яке матиме ветеран у суспільстві, залежить від особистої відповідальності громадянина, який користується можливістю жити, поки країну захищають ветерани. Це питання суспільного договору. У держави є ролі, які мають виконуватись. Наприклад, управління очікуваннями населення. У США компанії системно займаються працевлаштуванням ветеранів з 2011 року. Хоча хвилі ветеранів були протягом усього ХХ ст. Ця системність випрацьовувалась з часом. Наразі кожен з нас має розуміти, що завдяки ветеранам дитина може піти в школу, вчитись, грати з дітьми. Так, це нормальна потреба психіки людини забути війну і викреслити її. Але питання в тому, аби не осуджувати когось, а тримати фокус на собі. Робити те, що можеш. Тримати у фокусі війну.
Щодо того що ж робить держава. До прикладу, піклується про ментальне здоров’я суспільства. В УВФ працює Гаряча лінія кризової підтримки, яка увійшла як рекомендована у Всеукраїнську програму ментального здоров’я “Ти як?”. Ми дуже вітаємо ініціативу, яка розглядає ментальне здоров’я як парасольку для усієї нації. Яка передбачає залучення усіх організацій, незалежно від сектору, усіх членів суспільства, незалежно від статусу. Продіагностуйте ПТСР в себе, перш ніж як стигматизувати військового. Ця програма зшиває полотно між цивільними та учасниками бойових дій. Ми робимо наш маленький внесок у цьому.
Ще один ресурс державної підтримки в громадах – Інститут ветерана. Отримуючи зарплатню від держави, ветеран, член родини ветерана чи член сім’ї загиблого/загиблої стає помічником іншій людині, яка тільки повертається до цивільного життя. Помічник надає інформацію щодо пільг, преференцій тощо. Це провідник і опора на місцях. В перспективі планується, що 1 помічник працюватиме з сотнею ветеранів.
Такі дослідження треба проводити, бо ці цифри мають спонукати кожного з нас до дій, зважати на ставлення, створювати можливості працевлаштування. Бо кожна людина може щось зробити для того, хто зберіг життя. Настане момент, коли ми станемо країною ветеранів. І ми на всіх рівнях маємо до цього готуватись”.
Крім того, дослідження показує, що рівень абсолютної довіри до ветеранів та військових знижується. Хоча загалом показники сьогодні становлять понад 90%, натомість відсоток довіри абсолютної до ветеранів АТО з липня 2022 року знизився з 60% до 52% у вересні 2023.
Відсоток абсолютної довіри до ветеранів, які повернуться зараз, знизився із 71% до 58%, до військових, який зріс у лютому 2023 року до 75%, наразі впав до 61%.
Олександр Чаморсов — ветеран, головний психолог Гарячої лінії кризової підтримки Українського ветеранського фонду Мінветеранів
“Наскільки демотивують суспільство ці цифри? Я можу сказати з погляду трьох ролей: ветерана, члена суспільства та психолога, який працює з ветеранами. Мене це не демотивувало, а дало відчуття, ніби я прокинувся і побачив реальність довкола. Для мене важливо, що немає тенденції погіршення образу ветерана. Це найважливіше, тому що я, як ветеран, також відчував це відношення як повернувся. Потім, коли я зрозумів процеси, які зі мною відбувались, я усвідомив чому так. І зараз я намагаюсь допомогти зрозуміти іншим, ділюсь досвідом з побратимами і посестрами, їхніми рідними.
Цифри опитування є реалістичними, зрозумілими. Важливо чи мені окей з цим відношенням. І мені – так, окей, бо це не головне. Для мене головне – моя особиста відповідальність. І я доношу цю позицію ветеранам. Особиста відповідальність – це не про чекати, а робити самим. Наприклад, якщо говорити про моїх колег психологів, проводити групи підтримки. Це непросто, але вкрай важливо. Я дуже хотів би, щоб ті члени суспільства, які готові допомагати ветеранам, знали як це робити і робили”.
Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов’язання перед ветеранами російсько-української війни: у серпні 2022 року таких було 69%, у січні 2023 – 53%, у вересні 2023 – 33%. Цікаво, що думка про невиконання зобов’язань з боку держави більш поширена серед тих, хто не мають близьких на війні, або мають тих, котрі воюють саме зараз.
У свою чергу, простежується збільшення рівня незадоволеності щодо виконання своїх зобов’язань державою перед ветеранами російсько-української війни. У липні 2022 року лише 19% опитаних вважали, що держава не виконує своїх зобов’язань перед ветеранами. У вересні 2023 року так вважають 49% опитаних.
Загалом говорячи про основні ознаки образу ветеранів російсько-української війни 53% опитаних уявляють їх як осіб середнього віку. Також респонденти не бачать гендерної різниці у понятті «ветеран» – абсолютна більшість (80%) переконані, що такими можуть бути представники обох статей. Водночас за 9 місяців зросла частка тих, хто асоціює ветеранів тільки із чоловіками (з 13% до 20%). Крім того, у суспільстві, образ ветерана, все частіше асоціюється із людиною середнього віку (53%) та людиною з інвалідністю (47%).
Яна Брензей — українська телеведуча, журналістка (StarLight Media)
“З цього опитування я роблю позитивний висновок – люди думають про те, що відбувається. Їх хвилює реальність. І саме медіа формує уявлення про реальність. І я коли бачу 30% респондентів, які передбачають ймовірність причетності ветеранів до злочинів, то згадую заголовки про умовних “атошників з гранатою”. Це ж медіа говорили, що ветеран щось зробив погане. Медіа шерили історії неповаги до ветерана на курорті, але в меншості – сюжети вдячності. Результати опитування не є драматичними. Але вони спонукають до думки, що те, що ми чуємо від близьких на фронті, не повинно кардинально відрізнятися від картинки в медіа.
Маємо брати це до уваги, вчитися правильно і коректно спілкуватися з ветеранами, ветеранським суспільством загалом. Ми маємо до цього ставитися як до задачі, а не проблеми. Як на мене, в цій ситуації ключове: медіа мають вчитися працювати з цими 5 млн довкола ветеранської спільноти в майбутньому. Це живі люди, не лекала, не вкладаються у якусь форму. Історії будуть дуже різні. Тож варто утримуватись від згущення фарб, розуміти зворотню сторону героїзації військових та говорити про потреби живих людей”.
Наталія Калмикова — виконавча директорка Українського ветеранського фонду
Любомир Мисів — заступник директора Соціологічної групи «Рейтинг»
Олександр Чаморсов — ветеран, головний психолог Гарячої лінії кризової підтримки Українського ветеранського фонду Мінветеранів
Яна Брензей — українська телеведуча, журналістка
Модерувала захід: Олена Рибінська, журналістка, комунікаційниця Українського ветеранського фонду.
Довідково: Це чергове загальнонаціональне опитування з серії «Образ ветеранів в українському суспільстві». Воно вимірює ставлення українського суспільства до ветеранів.
Фахівці Соціологічної групи “Рейтинг” проводили телефонне опитування 1 тисячі респондентів 5-7 вересня 2023 року. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 3,1%.
Прогнозується, що після перемоги у війні в Україні буде понад 5 мільйонів представників ветеранського середовища (ветеранів, їхніх родин та сімей загиблих). Станом на 24 лютого 2022 року людей з таким статусом було близько 500 тисяч.
Український ветеранський фонд Мінветеранів та Соціологічна група “Рейтинг” провели чергове загальнонаціональне опитування «Образ ветеранів в українському суспільстві». Воно вимірює ставлення українського суспільства до ветеранів.
Опитування показало, що суспільство стало більш обізнаним щодо проблем ветеранів – за рік рівень піднявся від 37% до 53%.
Проте ми зафіксували ріст кількох упереджень українців щодо ветеранів і ветеранок:
відсутність роботи – відсоток виріс із 34% до 42%
конфлікти у родинах ветеранів – з 31% до 46%
зловживання алкоголем та наркотичними речовинами – з 31% до 43%
самогубства – з 18% до 28%
порушення законів – з 13% до 23%
21 вересня о 10:00 у Мілітарі Медіа Центрі ми презентуємо результати загальнонаціонального опитування «Образ ветеранів в українському суспільстві». Крім того, обговоримо:
які шляхи вирішення ситуації?
що потрібно змінювати вже зараз?
що робити державі та громадському сектору?
Запрошуємо приєднатись ветеранів, журналістів, громадськість і представників влади.
Акредитація журналістів обов’язкова і триватиме до 18:00, 20 вересня.
Заявки на акредитацію надсилайте на електронну адресу mmc@mod.gov.ua, зазначивши прізвище, ім’я та по батькові журналіста, назву видання, контактний телефон; також для іноземних ЗМІ – номер прескарти акредитації ЗСУ та паспортні дані журналіста.
Учасники:
Наталія Калмикова — виконавча директорка Українського ветеранського фонду Мінветеранів
Любомир Мисів — заступник директора Соціологічної групи “Рейтинг”
Олександр Чаморсов – головний психолог гарячої лінії підтримки Українського ветеранського фонду Міністерства у справах ветеранів
військовослужбовці ЗСУ
представники медіаспільноти країни
Модераторка: Олена Рибінська, журналістка, комунікаційниця Українського ветеранського фонду.
Український ветеранський фонд Мінветеранів та Соціологічна група “Рейтинг” провели чергове загальнонаціональне опитування «Образ ветеранів в українському суспільстві».
Ці та інші цифри ми готові презентувати на загал.
До участі у презентації запрошуємо ветеранів, журналістів, громадськість, представників влади. Ви ознайомитесь із результатами дослідження та обговорите такі питання:
які шляхи вирішення ситуації?
що потрібно змінювати вже зараз?
що робити державі та громадському сектору?
Захід пройде 21 вересня о 10:00 у Мілітарі Медіа Центрі.
Акредитація журналістів обов’язкова і триватиме до 18:00 20 вересня.
Заявки на акредитацію надсилайте на електронну адресу mmc@mod.gov.ua, зазначивши прізвище, ім’я та по батькові журналіста, назву видання, контактний телефон; також для іноземних ЗМІ – номер прескарти акредитації ЗСУ та паспортні дані журналіста.
Учасники:
Наталія Калмикова — виконавча директорка Українського ветеранського фонду
Любомир Мисів — заступник директора Соціологічної групи “Рейтинг”
військовослужбовці ЗСУ
представники медіаспільноти країни
Модераторка: Олена Рибінська, журналістка, комунікаційниця Українського ветеранського фонду.
Довідково:
Це чергове загальнонаціональне опитування з серії «Образ ветеранів в українському суспільстві». Воно вимірює ставлення українського суспільства до ветеранів.
Фахівці соцгрупи “Рейтинг” проводили телефонне опитування 1 тисячі респондентів 5-7 вересня 2023 року. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95: не більше 3,1%.
Вони виготовляють 11 видів олій холодного тиснення! Уявляєте? Кокосова, з чорного кмину, макова, конопляна, рижієва, з розторопші, з волоського горіха, гарбузова, лляна, гірчична та кунжутна олії.
Сьогодні знайомимо вас зі ще однією справою, котра живе завдяки любові та впертості. Це – сімейне виробництво крафтових олій на Прикарпатті – “Опільські олії”. Вони отримали додаткові 20 тисяч гривень на розвиток свого бізнесу від Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
“День народження” бізнесу – 24 серпня 2019 року. Саме тоді перший раз брали участь у ярмарку крафтових виробників в Івано-Франківську.
А все почалося з того, що тато пані Роксолани повернувся з району проведення антитерористичної операції, і мав проблеми зі здоров’ям.
“Йому потрібно було оздоровитися, і нам радили лляну олію, котра добре допомагає шлунку та судинам. Я знайшла в аптеці, але на ній було зазначено, що термін придатності – два роки. Мене це тоді здивувало: бо ж яка олія може зберігатися два роки? Ми шукали оптимальний продукт, але коли вчергове отримали посилку, а олія була гіркою, вирішили почати створювати продукт самі. І купили прес”, – пригадує пані Роксолана той період.
Вона працювала тоді в Чехії, придбала пристрій, і коли вперше відтиснули, то захопленню смаковими якостями олії не було меж.
“Вона була надзвичайною”, – каже Роксолана. Спочатку виготовляли лише собі та близьким.
Але ця справа мала неймовірний вплив на батька після війни.
“Його поглинуло виробництво олії. І дуже допомогло переключитися з війни, це був просто розворот на 180 градусів. І ми почали шукати й інше насіння: кунжут, гарбуз… Потім замовили вже й професійний прес, темні пляшки для фасування продукту, етикетки”.
Далі було запрошення на різні ярмарки та фестивалі, справа почала набирати обертів, але сталася епідемія коронавірусу.
Але й це не зупинило родину з Прикарпаття – дослідили історію села та почали запрошувати людей на екскурсію, заодно і запрошуючи до дегустації олій. Для цього почали випікати хліб.
“Слово за слово – і до нас почали їздити на тур вихідного. Першими, до речі, приїхали медики з обласної лікарні. Їм, під час важких буднів, важливо було перезавантажитися… Пам’ятаю той двоповерховий автобус з 50 людьми…”
У 2022-му оклигали та знову почали набирати обертів.
Метод холодного тиснення відрізняється від технології на великих заводах. Наприклад, там насіння можуть підсмажувати заради збільшення обсягу олії. Це дозволяє отримати на 10% більше готового продукту, що вкрай суттєво для великих об’ємів. Натомість «Опільські олії» виготовляються із сирого та необсмаженого насіння.
Сировину закуповували на Херсонщині та Миколаївщині – але з повномасштабним вторгненням ситуація змінилася.
Так, справа постраждала від окупації Херсонщини та замінування полів, бо такого якісного насіння більше ніде не знайдеш. Так само ми залежали й від Харківщини, адже до 24 лютого реалізовували продукцію на вже знищеному окупантами ринку Барабашова.
Але через деякий постійні клієнти самі вийшли на зв’язок – ті, яким “Опільські олії” допомагали при хронічних захворюваннях.
“Після 24 лютого ми починали з нуля: нові покупці, нові постачальники насіння. Через стрес, пов’язаний із війною, у людей загострювалися хронічні захворювання. І ми почали знову працювати”, – говорить пані Роксолана.
Зараз, через півтора року повномасштабного вторгнення, “Опільські олії” збільшили виробництво продукції, придбали потужніший прес, та почали виробництво трьох нових олій: макової, з чорного кмину, з розторопші.
Відправлення посилок відбувається щоденно – від 20 до 50 щодня. Рекорд був – 70 посилок за день. А в суботу та неділю приймають групи туристів, зокрема – і школярів.
Усі олії мають користь для здоров’я. Скажімо, олія з льону багата на вітаміни Омега-3. А в складі олії з волоського горіха чимало вітамінів А, Е, С, К, Р і групи В. Ця олія допомагає зміцнити судини, зменшує рівень холестерину, знімає подразнення, нормалізує рівень цукру у крові та підтримує роботу суглобів.
“Опільські олії” роблять українців здоровішими та сильнішими.
Зустріч із ветеранами, представниками громадських організацій, місцевої влади провели на базі Veterans HUB ODESA. Вдячні за якісну організацію та прийом.
Заступниця Виконавчого директора УВФ Віта Костик розповіла про проєкти Фонду та підтримку, яку ми надаємо ветеранам, членам їхніх родин, сімʼям загиблих захисників і захисниць, а також громадським організаціям, що працюють із відповідними цільовими аудиторіям.
Для нас важливо було почути проблеми та потреби ветеранського середовища.
Окрім того, під час заходу голова сектору Мінветеранів в Одеській області Микола Сторожук вручив нагороди від Мінветеранів представникам ветеранської спільноти Одещини.
Також команда УВФ завітала до переможців конкурсної програми “Варто”.
Зокрема: відвідали мережу пекарень “Ватрушка” ветерана Олексія Трепака. Тут ми зустрілися з технологом Галиною Дьяковою. Також завітали до закладу ветерана Олесандра Голопотелюка “Veterano Pizza Одеса”. Відвідали ветерана Олександра Шепелева. Він із командою робить електричні підйомники для людей з інвалідністю.
А ще зустрілися з Антоном Желуніциним. Він — новоспечений переможець конкурсу “Варто: підтримка ветеранського бізнесу”. Антон незабаром відкриє кав‘ярню у Чорноморську.
Отакі зустрічі та приємні миті на нас чекали у місті біля моря.
Раді наживо познайомитися із нашими переможцями та одеськими ветеранами. Віримо, що попереду таких переможців буде ще більше. Оскільки незабаром стартує нова конкурсна програма “Варто”.
За ініціативи Мінветеранів Уряд розширив категорію тих, хто може отримати фінансову підтримку від Українського ветеранського фонду.
Сьогодні, 15 вересня, на черговому засіданні Кабмін удосконалив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для функціонування Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
З важливого: розширили категорію отримувачів фінансової підтримки від УВФ – відтепер взяти участь у конкурсних програмах, крім ветеранів війни та членів родин загиблих Захисників і Захисниць, зможе другий з подружжя ветерана — дружина або чоловік.
Зокрема, право на отримання фінансової підтримки мають дружина або чоловік ветерана, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи-підприємці, у разі, якщо проєкти спрямовані на реінтеграцію ветеранів до активного суспільного життя, забезпечення збереження та відновлення ïx фізичного та психічного здоров’я.
Також ухвалений акт до одного року зменшив термін реєстрації юридичних осіб та громадських об’єднань зі статусом юридичної особи, засновниками яких є члени сімей загиблих Захисників та Захисниць.
Це суттєво збільшить коло заявників на фінансування від УВФ, здатних реалізовувати проєкти щодо захисту прав і свобод ветеранів та членів їхніх сімей. Адже вони як ніхто об’єктивно оцінюють потреби зазначеної категорії громадян.
“Дякую Уряду за ухвалення цих важливих змін. Вони дозволять збільшити коло осіб, які матимуть право брати участь у конкурсах Українського ветеранського фонду на отримання фінансування у для реалізації проєктів, що спрямовані на реінтеграцію наших Захисників та їхніх рідних, підтримку ветеранського підприємництва, сприяння у працевлаштуванні”, — зазначила Міністр у справах ветеранів України Юлія Лапутіна.
“Ми побоювалися подаватися на конкурс Українського ветеранського фонду. Але від страху так старалися, що наша заявка посіла перше місце”, – з радістю розповідає керівниця ГО “Об’єднання Добровольців” Олена Живко.
Ця громадська організація перемогла в конкурсній програмі “Варто+ГО” від Українського ветеранського фонду Мінветеранів та реалізує проєкт “Адаптація ветеранів до цивільного життя” в дев’яти громадах Львівської області.
Для дітей загиблих захисників і захисниць проводять заняття з арттерапії, працюють виїзні юридичні консультації, проводять зустрічі побратимів та семінари тощо.
“Запит на такі заходи – чудовий. В проєкті беруть участь і великі громади, і маленькі. Ми працюємо із дітьми загиблих військових із таких громад, куди навіть автобус не їздить. Сказати, що дітки в захваті – нічого не сказати. Для нас це – моральне задоволення, працювати саме в такому контексті. Дітки під час спілкування відкриваються, і ми їх, мені здається, робимо трішки щасливішими”, – говорить Олена Живко.
Наразі проєкт працює в дев’яти громадах Львівської області: Рудківській, Новокалинівській, Новояворівській, Городоцькій, Жовківській, Стрийській, Дрогобицькій, Меденицькій, Золочівській.
У планах – налагодження системної роботи для юридичного супроводу ветеранів після демобілізації, пошук роботи та відкриття власної справи, проведення тренінгів, культурних подій тощо.
“Під час реалізації цього проєкту ми зрозуміли, що треба працювати і зі старостами громад. Відтак, проводимо тренінги про те, як цивільним коректно та чутливо спілкуватися із ветеранами та ветеранками, котрі повертаються до мирного життя. Бо це важливо: щоби в маленьких громадах була налагоджена комунікація між цивільними та військовими”, – наголошує пані Олена.
Вона підкреслює, що впровадження такого проєкту в маленьких громадах – “це вже маленька перемога”. До слова, лише після того, ГО почала реалізовувати проєкт, у багатьох громадах створили тематичні групи в месенджерах (приміром, для родин військових, загиблих), де обмінюються актуальною та потрібною інформацією.
Юридичний напрям проєкту – не менш важливий.
“Ми вже працюємо над цим. Це й оформлення документів, і встановлення статусів, і позови до суду щодо, наприклад, встановлення факту спільного проживання. І ми маємо досить активний відгук від вже проробленої роботи. І ми чітко розуміємо, що проєкт закінчиться, але не закінчиться робота”, – підкреслює пані Олена.
Керівниця ГО зізнається: давно чула про можливість фінансування від Українського ветеранського фонду. Але були сумніви, чи варто все ж подаватися.
“Через війну та бойові дії дуже не вистачало фінансування на впровадження соціальних проєктів. і ми таки спробували, хоча боялися. Але від страху так старалися, що наша заявка посіла перше місце. І ми тоді зрозуміли, що немає нічого страшного. З нами зараз працюють спеціалісти, звітування перед установою дуже мотивує”, – резюмувала Олена Живко.
Вболіваємо за кожен наш проєкт, за кожного заявника, за якісну реалізацію задумів та ефективне використання коштів. Бо все це для тих, хто робить Україну сильнішою.
98% українців, які втратили кінцівку внаслідок повномасштабного вторгнення, успішно протезуються в Україні. А згідно з соціологічним опитуванням, проведеним Protez Hub, 88,9% осіб були задоволені якістю та комфортом їхнього виробу.
Партнери Українського ветеранського фонду – Protez Hub – команда, яка працює над розвитком галузі протезування-ортезування України та впровадженням системних змін з метою покращення якості послуг в усіх областях. Раді вкотре розповісти та підтримати інформаційно наших партнерів.
Два основних напрямки роботи їхньої команди: підвищення професійних кваліфікацій протезистів і об‘єднання фахівців й інформування, підтримка пацієнтів з ампутаціями. Розробили також проєкт професійного стандарту «Протезист-ортезист» та запустили підготовчий і кваліфікаційний процеси для досвідчених вітчизняних фахівців у галузі протезування/ортезування.
Також Protez Hub створили групу підтримки для людей, які втратили кінцівки та професійну мережу для фахівців, пропонують й психологічну підтримку.
УВФ долучився до однієї з ініціатив «Рюкзаки для осіб з ампутаціями» – нині майже у 2000 рюкзаків для постраждалих з ампутаціями кінцівок буде й інформація для ветеранів і їхніх близьких: підтримка та можливості від УВФ. Це спеціальний наплічник для українців, які втратили кінцівки під час війни. У ньому зібрані предмети та інформаційні матеріали, необхідні для відновлення після операції та підготовки до протезування.
На листівках від УВФ наша команда додала інформацію про:
фінансову підтримку ветеранського бізнесу
гарячу лінію кризової підтримки
безплатні юридичні консультації
онлайн-курс “Повернення з війни: розум, тіло, соціум” тощо
Деталі про рюкзаки та інші ініціативи — на сторінці Protez Hub та за телефоном +38 0501 776839 (PROTEZ).
які шляхи вирішення ситуації?
фінансову підтримку ветеранського бізнесу
