18 травня о 13:00 у місті Київ, у спортивній залі GYMMAXX за підтримки Українського ветеранського фонду відбудеться благодійний зірковий баскетбольний матч “Клуб зірок” за участю ветеранів та військових, зірок шоу-бізнесу України та професійних баскетболістів.
“Своєю участю у заході такого рівня ветерани не лише допомагають закрити важливий збір, а й просувають важливу місію, вкотре привертаючи суспільну увагу до реабілітації захисників та захисниць через спорт. Повернення до цивільного життя через спорт — найкраща світова практика, яку варто застосовувати на різних рівнях: від невеличких сіл до мегаполісів. Адже навіть якщо у вашій команді буде один ветеран, а решта цивільні — це все одно найкраща підтримка й залучення захисника чи захисниці до життя в громаді”, — каже Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
Гості події “Клубу зірок”:
• Євгеній Омельчук, Наталя Міщенко, Роман Слободянюк, Олександр Морозов, Ігор Троян – військові та ветерани;
• Зіркові учасники та інфлюенсери — Влад Хільченко (Однією Правою), Ветерани Космічних Військ, Вася Байдак, Іван Люлєнов, Отой, Макс Леонов, Роман Міщеряков, Ігор Ласточкін , Андрій Бєдняков, Марк Куцевалов, Сергій Середа, Дмитро Каднай, Міла Єрємєєва та інші.
Головна мета події “Клуб зірок” — формування позитивного образу ветеранів та військових та інтеграція їх у цивільне життя.
Також за допомогою прямої трансляції на платформі MEGOGO та Ютуб, глядачів на події, аукціонів і QR-кодів із посиланням на банку, ми збиратимемо кошти на забезпечення FPV дронами військових 3 ОШБр, підрозділ Терра.
Працевлаштування ветеранів: для 39,4% ветеранів, чинних та майбутніх, одна з головних проблем у цивільному житті — труднощі з пошуком роботи.
Такі дані оприлюднила Руслана Величко-Трифонюк, керівниця Українського ветеранського фонду, під час форуму «Підприємництво без бар’єрів: діалог держави, бізнесу та громадськості», який організував Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес у Бучі, 14 травня.
На заході представники державних інституцій, соціально свідомого бізнесу та неурядових організацій обговорили перешкоди та можливості для працевлаштування ветеранів, щоб синхронізувати свої напрацювання щодо створення можливостей для ведення безбар’єрного підприємництва в Україні.
Головна тема обговорення — створення можливостей для ведення безбарʼєрного підприємництва в Україні, зокрема через впровадження профільних урядових програм, спрямованих на працевлаштування ветеранів, людей з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб.
“Суспільство має подумати, яким чином може забезпечити працевлаштування ветеранів. Якщо мета бізнесу сьогодні — заробити кошти, то мета держави сьогодні — вижити і захистити себе та своїх громадян. Тому коли я чую про податкові преференції для бізнесу, то пропоную поговорити про це пізніше, коли ми пройдемо цю війну й економічно виростемо. Тому що інакше ми не матимемо чим платити зарплати для військових. І це правда, адже у нас обмежені ресурси”, — каже Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчого директора Українського ветеранського фонду.
Вона також зазначила, що наразі існує великий розрив між декларативними намірами та реальністю, з якого зіштовхуються ветерани.
“97% роботодавців декларують, що готові взяти ветеранів на роботу. Це результати опитування, яке ми проводили разом із групою “Рейтинг”. Водночас 30% ветеранів шукають роботу. Як можна поєднати ці дані? Це ніби два паралельні світи. У серпні минулого разом із Work.ua, Lobby X ми зверталися до роботодавців, проводили кількісний і якісний аналіз. І зʼясували, що тільки 18% із опитаних роботодавців мають принаймні якийсь онбордінг для ветеранів. Ще один висновок — працівники не сприймають ветеранів, тож треба працювати не лише з ветеранами, а й з працівниками. Тобто це має бути єдиний механізм”, — підкреслила посадовиця.
Головні тези, які також озвучила спікерка Руслана Величко-Трифонюк:
Ми маємо жити реальністю, розуміти, що в країні війна уже 10 років. Сьогодні цією реальністю живуть лише сімʼї ветеранів.
Бізнесу вигідно наймати ветеранів: їх завтра не мобілізують. Тому пропоную дивитися з позиції бізнесу. Ветерани — це попит, і бізнес має це використовувати.
Про перешкоди, з якими можуть зіткнутися ветерани, повертаючись до цивільного життя: “63,61% теперішніх військових говорять про проблеми з фізичним здоровʼям, нерозуміння з боку суспільства — 63,32%. Це ненормальна ситуація. Тому варто вже починати щось робити. Тому що це і про виживання бізнесу: не буде їх — не буде вас”.
Як приклад якісного й комплексного підходу від бізнесу, посадовиця розповіла про спільний проєкт з Укренерго — програму “Разом”, спрямовану на навчання та працевлаштування ветеранів та членів їхніх родин.
Окрім того, під час форуму організатори також виділили наступні важливі завдання:
ознайомити бізнес з урядовими програмами з працевлаштування ветеранів, людей з інвалідністю та ВПО
обговорити виклики та можливості безбар’єрності на ринку праці
перейняти досвід з облаштування безбарʼєрного середовища
створити майданчик для нетворкінгу та обговорити роль бізнесу в розвʼязанні соціальних проблем.
Щорічний велопробіг “Шануємо пам’ять захисників України” у 2024-му стартує 15 травня. Він триватиме 9 днів та завершиться символічно 23 травня — у День Героїв України, біля Стіни пам’яті загиблих за Україну у Києві.
Заступник Міністра у справах ветеранів України Фархад Фархадов пояснює: “Велопробіг-2024 має дві цілі: показати ветеранам один із способів їхнього відновлення та вшанувати пам’ять загиблих героїв. Мінветеранів сприяє ініціативам для спортивної реабілітації ветеранів війни. Тому Український ветеранський фонд, що в управлінні Міністерства, оголосив збір коштів у рамках велопробігу. Кожен зможе долучитися, задонативши на рахунок Фонду. А ці кошти будуть спрямовані на підтримку громадських обʼєднань, які створюють проєкти з реінтеграції захисників і захисниць через фізичну активність та, взявши участь, зможуть перемогти у конкурсних програмах Фонду”.
За словами виконуючої обовʼязки виконавчого директора Українського ветеранського фонду Руслани Величко-Трифонюк, реінтеграція ветеранів через програми, які акцентують на психологічній підтримці та фізичній активності, має величезний потенціал та необхідність: “Ці елементи є важливими для легкого переходу ветеранів до цивільного життя. Наш досвід показує, що в регіонах є потреба в розвитку інклюзивних просторів для ветеранів. Адже багато місць не пристосовані для занять спортом або соціальних зустрічей для осіб з інвалідністю. Ми активно працюємо над тим, щоб заповнити ці прогалини та створити умови, де кожен ветеран зможе знайти підтримку та відчути себе частиною спільноти. Ветерани заслуговують на повноцінну підтримку в адаптації і поверненні до активного способу життя”.
Увесь маршрут Велопробігу-2024 “Шануємо пам’ять захисників України” проїдуть два ветерани війни — Іван Балашов та Анатолій Вересенко. У кожному регіоні до них приєднуватимуться велосипедисти-ветерани та всі охочі з регіонів.
Для ветерана Івана Балашова це далеко не перший велопробіг. Він каже, що йому його відновленню сприяв спорт: “Спорт — це один з напрямків, який допомагає зберігати здоровий дух та тіло у добрій фізичній формі. Велосипед не замінює професійну реабілітацію з лікарем, але допоможе знайти нове хобі, друзів та подбає про здорове тіло”.
Про перший ветеранський велопробіг
Перший ветеранський велопробіг у співпраці з командою Міністерства у справах ветеранів організували у 2020 році. Тоді маршрут пролягав аж до Маріуполя. І їхало четверо ветеранів: Іван Балашов, Микола Дидяк, Сергій Поліщук та Анатолій Вересенко. Проїхали вони 1795 кілометрів. Дорогою учасники зустрічалися з ветеранами, молоддю, громадськістю, сім’ями загиблих.
У червні минулого року відбувся перший міжнародний велопробіг “Ужгород-Дармштадт” під гаслом пам’яті загиблих українських героїв.
Ветеран Іван Балашов додає: “Вірю у авторитет ветерана. Бо дивлячись на нас з побратимами, які почали займатися спортом після поранення, багато хлопців теж сіли на велосипеди або почали бігати. І видно, що це позитивно впливає на них”.
Цього року команда учасників-ветеранів подолає понад 1000 км за маршрутом від Ужгорода до Києва через міста Стрий, Тернопіль, Хмельницький, Вінницю, Житомир, Білу Церкву, Бородянку, Димер, Гостомель, Бучу, Ірпінь, Лютіж, Вишгород і фінальна точка — столиця. У кожному місті на етапі приєднання нових учасників пройдуть урочистості.
Загалом впродовж девʼятиденного велопробігу учасники перетнуть 7 областей нашої держави — від заходу до столиці України.
Під час забігу у кожному місті на рахунок Українського ветеранського фонду Мінветеранів збиратимуть кошти на підтримку проєктів для спортивної реабілітації ветеранів та ветеранок. Ці кошти спрямують на фінансування проєктів фізичної реабілітації захисників і захисниць від громадських обʼєднань, що переможуть у конкурсах від УВФ.
Сьогодні відбулося соте засідання робочої групи Українського ветеранського фонду з питань здійснення відшкодування витрат за програмою “20 тисяч”.
Ми порахували, скільки заявок уже відшкодували в межах цієї програми з 2022 року, — нарахували 419, а це понад 8 мільйонів гривень!
Тому відповідаємо на найпопулярніші запитання щодо програми “20 тисяч”:
Хто може отримати виплати?
Подавати заявки можуть ветерани, ветеранки, дружина, чоловік, батько, мати, дитина (у тому числі усиновлена) учасника чи учасниці бойових дій, а також загиблих захисників.
Кошти за купівлю яких товарів відшкодовуємо?
Відшкодовуємо до 20 тисяч гривень на купівлю товарів та обладнання для ведення власної справи. Це можуть бути ноутбуки, кавомашини, генератори – будь-який товар, який необхідно придбати для вашого бізнесу.
До прикладу, минулого року ветеран Юрій Грицак, учасник програми відшкодування “20 тисяч”, придбав для свого кафе мурашину ферму, яка стала фішкою його закладу!
Коли чекати виплат?
Після схвалення вашої заявки ви отримаєте відповідний лист на електронну пошту. Виплати здійснюються по мірі надходження асигнувань.
Які документи варто подати для отримання компенсації?
паспорт заявника з пропискою;
виписку чи витяг з ЄДР про ФОП чи самозайняту особу;
документ, що підтверджує статус ветерана: посвідчення УБД, посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, посвідчення учасника війни;
документ, що підтверджує спільне проживання з ветераном до війни: свідоцтво про одруження чи свідоцтво про народження дитини;
документи, що підтверджують покупку після 24 лютого 2022 року для роботи бізнесу відповідно до КВЕДів (чек або видаткова накладна).
Знайомтеся, ветеранка Ольга Бенда — амбасадорка Українського ветеранського фонду!
Ольга мобілізувалася у 2016 році, була старшою кухаркою у 1-му батальйоні 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців ЗСУ. У 2017 році під Авдіївкою отримала тяжке поранення, внаслідок якого їй ампутували ногу.
“Сказати, що було страшно, — це нічого не сказати. Дуже страшно… І потім почула голос побратима — він кричав, шукав мене. Я якось таки перелізла через те ліжко. Він спитав мене, де болить, я відповіла, що болить нога. І втратила свідомість. Прийшла до тями, коли мені джгутом перетягували ногу. Що її ампутували, я дізналась уже в Покровську, у шпиталі”, — розповідає ветеранка про момент, коли отримала поранення, у своїх спогадах, що увійшли до книги “Дівчата зрізають коси”.
Життя після травми
Однак важка травма не змусила жінку втратити віру в себе, радше навпаки — підштовхнула з усіх сил працювати над собою. Уже за чотири місяці Ольга стала на протез та змогла ходити без підтримки. А у 2019-му пробігла Марафон морської піхоти Marine Corps Marathon.
Крім того, Ольга Бенда — перша українка, яку відзначили міжнародною премією імені доктора Райнера Гільдебранда у галузі захисту прав людини.
Нині Ольга систематично долучається до ініціатив, спрямованих на підтримку ветеранів та людей, які постраждали від війни: бере участь у соціальних проєктах, зокрема у зйомках соціальних роликів, що демонструють силу й незламність українських ветеранів, які пережили тяжкі травми та ампутації. У 2023 році Ольга Бенда стала обличчям інформаційної кампанії Українського ветеранського фонду “Ветерани різні. Перемога одна”.
“Я добре памʼятаю, як після поранення мені допомагали такі ж ветерани, як я сьогодні. Хлопці й дівчата підтримували мене морально, підказували, що й як робити. Така допомога надзвичайно потрібна військовим після поранень і тим, які повертаються додому з фронту. Тепер, долучившись до спільноти амбасадорів Українського ветеранського фонду, я хочу, щоб мій голос на підтримку ветеранів почули більше людей. А моя діяльність для того, щоб ветерани знову могли відчути себе вдома у цивільному житті, стала прикладом для інших”, — говорить Ольга Бенда.
Ще один напрямок зацікавлень ветеранки — спорт та його популяризація серед побратимів та посестер як дієвого способу реабілітації та реінтеграції ветеранів. Завдяки спорту, розповідає Ольга, вона познайомилася з багатьма цікавими людьми, фізична активність позитивно вплинула на її здоровʼя та емоційний стан. Зараз жінка продовжує бігати, а також активно займається футболом та мріє потрапити в національну жіночу збірну України з амфутболу.
“Багато родин святкуватимуть Великдень без своїх найрідніших людей, котрі зараз боронять країну на фронті. Ми всі — велика родина й маємо допомагати одне одному. Тому якщо бачите, що хтось поруч потребує допомоги чи просить закрити військовий збір — не проходьте повз. Адже для когось це “лише 100 гривень”, а для когось — врятоване життя. Будьмо добрішими одне до одного. І хай рідні дочекаються своїх із фронту для теплих обіймів”, — каже Мойсей Бондаренко.
Музику до пісні написав скрипаль Мойсей Бондаренко, а озвучила солістка Катерина Зволинська.
“Цьогоріч Великдень для багатьох сімей змальовується почуттями розпачу та суму, на противагу радості та любові. Тисячі родин, сідаючи за святковий стіл, з тугою в серці споглядають тінь на стільці, де мають сидіти їх найрідніші”, — йдеться в описі до композиції.
Український ветеранський фонд підтримує ветеранів і їхні родин. Така пісня — ще раз нагадує про важливість не забувати тих, хто захищає українське майбутнє і підтримувати тих, хто може обіймати своїх рідних тільки подумки.
Прослухати пісню та переглянути відео можна за посиланням:
Автори пісні — Мойсей Бондаренко і Катерина Зволинська
На YouTube-каналі об’єднання кінематографістів Вавилон’13 з’явився тизер майбутнього фільму “Нам своє робить” виробництва студії DocNoteFilms, присвяченого гумору в воєнному побуті.
«Нам своє робить» – це документальний фільм студії DocNoteFilms за участі об’єднання Вавилон’13, що досліджує військовий гумор та стійкість. Через 3 теми – воєнний побут, «паперова» армія та бойові курйози – глядачі зможуть побачити, як українці жартують, аби лишатися собою та продовжувати боротьбу з ворогом. Героями стрічки стали українські військові з 17-ої окремої танкової бригади, медичної служби Інтернаціонального легіону, Групи Тора та Групи Молота.
Дивіться тизер стрічки «Нам своє робить» за посиланням:
Фільм можна буде переглянути на YouTube-каналі Вавилон’13 у середині травня. Також стрічка вийде на Суспільному телебаченні.
Творці проєкту прагнуть розповісти про гумор, впертість та відданість українських військових, які, роблячи найнеймовірніше, продовжують залишатися звичайними людьми.
Оператор-постановник Павло Липа розповідає:
«Тема гумору на війні наразі практично відсутня в українському документальному кіно. Але, багато знімаючи та спілкуючись з військовими на фронті та в тилу, ми завжди бачили одне – як тільки лід першого знайомства скресає, жарти та курйозна бувальщина починають литися рікою. Тому ми взялися через документальне кіно дослідити цей феномен, намагалися розгадати, як бійці пристосувалися до реалій Великої війни через різноманітні приколи, сарказм, стьоб та сатиру».
Зйомки «Нам своє робить» відбувалися минулої осені та зими у Києві, Сумській, Харківській, Донецькій та Запорізькій областях. Крім того, у стрічці використані відеоматеріали, надані самими військовими.
Проєкт створено за підтримки Українського Ветеранського Фонду.
“Ми підтримуємо ветеранські проєкти зі сфери культури, адже так допомагаємо захисникам й захисницям фіксувати й ділитися їхнім досвідом. Ці проєкти важливі не лише зараз, а й будуть актуальним навіть через десятиліття“, — каже Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
Виробництво: студія DocNoteFilms за участі об’єднання Вавилон13.
Режисер: Костянтин Кляцкін
Оператор-постановник: Павло Липа
Продюсер: Сергій Малярчук
Звукорежисер: Василь Явтушенко
Композитор: Роман Вишневський
Монтаж: Павло Липа / Костянтин Кляцкін
Про DocNoteFilms:
Ми – група професіоналів, майже бойових побратимів, які вирішили знімати сучасні українські реалії максимально чесно та відверто. Починаючи свій документальний шлях у 2013 році в рамках проєкту BABYLON’13, ми фіксуємо зародження громадянського суспільства в Україні, завжди знаходячись у вирі історії, та максимально рефлексуємо на події та людей, що нас оточують.
У нашому творчому доробку – короткометражні документальні фільми про Майдан та війну на сході України, повнометражні документальні фільми «Крим, як це було», «Крихка свобода», «Поліські Тенета», короткометражна стрічка «Тюрма на Стрийській», документальні серіали «Крутий Заміс» і «Мистецтво в країні війни» та інші.
Мета проєкту — надати ветеранам платформу для обміну досвідом та ідеями, що допоможуть їм у реінтеграції до цивільного життя, а також створити місток між ветеранами й суспільством через серію глибоких інтерв’ю, освітній контент, майстер-класи та інтерактивні сесії.
Ведуча проєкту “Спектри” — Катерина Супрун, журналістка Мілітарного. Перший гостем передачі став ветеран, засновник ветеранського видавництва та співведучий наступних програм проєкту “Спектри” — Марко Мельник.
“Зараз перед українським суспільством стоїть задача розмити межу, щоб ветерани могли повертатися в цивільне життя й займати свою нішу, яка би не відокремлювала їх. Я розумію ветеранів як органічну частину суспільства. Й не має бути штучного поділу з боку цивільних, коли вони відмежували ветеранів, як ту категорію, яка платить свою ціну за перемогу на війні, а інша частина суспільства почувається комфортно, делегувавши повноваження із захисту. Такого поділу не повинно бути”, — каже ветеран Марко Мельник.
Кожна з програм матиме свою тему й спікера. Гості з ведучими обговорюватимуть права, можливості, психологічну підтримку, реадаптацію, болі та прагнення ветеранів. З випусків “Спектри” ви дізнаєтесь про шлях ветеранів — їхній досвід, потреби, реінтеграцію, родини, юридичні та етичні проблеми. Про все те важливе, що стосується кожного з нас.
Програма виходитиме щовівторка о 18:00 на ютуб-каналі Мілітарного. Перший випуск доступний за посиланням:
Цьогоріч вперше за п’ять років у Києві відбувся благодійний Віденський бал. У ньому взяли участь українські ветерани.
Соціальна місія балу — збір коштів для благодійних дитячих проєктів та культурна дипломатія. Проте цього разу організатори заходу наголосили на важливості участі захисників і захисниць, адже це реінтегрує ветеранів до цивільного життя через мистецтво.
“Крім того, коли суспільство бачить ветеранів у такому контексті, це допомагає змінити часто стереотипне уявлення про них, показуючи їх як активних учасників культурного життя. Врешті, це сприяє створенню міцніших міжгенераційних та міжкультурних зв’язків, збагачуючи культурний ландшафт і водночас відзначаючи і вшановуючи внесок кожного ветерана у суспільство”, — зауважила Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчого директора Українського ветеранського фонду.
Аукціон у межах Віденського балу
У межах балу відбувся благодійний аукціон, під час якого зібрали один мільйонів гривень для дитячого пригодницького табору “Строкаті Єноти”, благодійної організації «СОС Дитячі Містечка в Україні» та Благодійного фонду “Коло”.
Серед запрошених на бал гостей був Олександр Чуб, ветеран, засновник дитячого пригодницького табору “Строкаті Єноти”, заснованого у 2016 році. Табір призначений для дітей від 8 до 18 років. У лютому 2022 року Чуб, Далі (Максим Кривцов), Гібон, Мангуст, Торін, Віталік, Василь з команди засновників табору одразу вирушили на фронт. Решта команди таки змогла підхопити і продовжити хоча б частково активності та історію “Строкатих Єнотів”.
Тимур Леон, військовослужбовець Третьої штурмової бригади та амбасадор Українського ветеранського фонду наголосив: “Війна в Україні забирає у дітей дитинство. Величезна кількість дітей пережили жахіття обстрілів, руйнувань, біженства та втрат. Важливою є підтримка дітей тих, хто загинув, захищаючи Україну і майбутнє українських дітей”.
Для підтримки цього проєкту Український ветеранський фонд зібрав лоти, які виставляли на благодійному аукціоні та які були надані ветеранами-підприємцями.
Ветеранка Юлія Кіріллова зазначає, що такі заходи важливі, щоб суспільство бачило, хто такі ветерани та наскільки різними є ці люди.
“Віденський бал продемонстрував, що повага до ветеранів зростає. Коли ми виходили на центр зали, усі присутні піднялися і аплодували нам стоячи. Крім того, учасники балу могли бачити, що ми дуже різні: сучасні ветерани — це чоловіки й жінки, музиканти і юристи в цивільному житті. Сучасні ветерани — це зріз нашого суспільства і люди мають це усвідомити”, — говорить Юлія Кіріллова.
Хто взяв участь у Віденському балі?
У вишуканій атмосфері Fairmont Grand Hotel Kyiv вальсували 16 пар дебютантів та 48 дорослих пар. Супроводжувала захід вокальним виконанням незрівнянна зірка світової оперної сцени, солістка Національної опери України, лауреатка міжнародних вокальних конкурсів в Австрії, Німеччині, Угорщині, Іспанії — Сусанна Чахоян. Звучали також шедеври світової музичної класики у виконанні Kyiv Mozart Orchestra, Мойсей Бондаренко, молодший сержант Збройних сил України, амбасадор Українського ветеранського фонду. Мобілізувався у лютому 2022 року. Нині — музикант оркестру 59 бригади. Його скрипка підсилює бойовий дух на передовій і вражає на благодійних заходах в Україні і закордоном.
“Моя участь у культурних заходах, таких як Віденський бал, є частиною ширшої роботи з дестигматизації інвалідності серед ветеранів. Коли я стаю частиною таких подій, це не просто можливість для особистісного зростання, але й потужний засіб змінювати суспільні стереотипи. Культурні заходи дозволяють нам демонструвати, що інвалідність не обмежує наші здібності взаємодіяти та робити внесок у культурне життя. Танці на Віденському балу, зокрема, стають символом нашої непереможності та витривалості. Це демонстрація того, що ветерани з інвалідністю можуть вести активне та повноцінне життя. Ми використовуємо ці моменти, щоб зламати бар’єри, розширювати можливості та зміцнювати розуміння того, що інклюзивність і рівність — це не просто слова, а цілком реальні цілі, до яких ми всі повинні прагнути”, — зазначила Ольга Бенда, ветеранка з інвалідністю, котра своїм прикладом надихає на спортивні звитяги.
У 2019-му Ольга Бенда подолала дистанцію Марафону морської піхоти Marine Corps Marathon на протезі ноги. Стала героїнею соціальної кампанії Українського ветеранського фонду “Ветерани різні. Перемога одна”.
Віденський бал має глибоке історичне коріння. Захід започатковано в ХІХ столітті. Протягом трьох століть урочиста подія дещо видозмінювалася, проте основна функція — танці й налагодження неформальних зв’язків — зберігається і до сьогодні. Після перерв, проведення заходу відновили після Другої світової війни, у 1956 році. Зараз бал проводять у різних країнах, проте завжди із соціальною метою, яка покликана вирішити локальні чи глобальні проблеми. Віденські бали занесені до списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини Австрії.
Традиційно у програмах Віденських балів — урочиста церемонія відкриття, вихід дебютантів, бальна програма з майстер-класами, вечеря, благодійний аукціон, мистецькі акції.
Незалежна експертна комісія оголосила 85 ветеранських бізнес-проєктів, які отримають фінансування від Українського ветеранського фонду за результатами конкурсу “Варто почати власну справу”.
Суми фінансування, за умовами конкурсу, для учасників становитимуть від 500 тисяч до 1,5 мільйона гривень.
“Цьогоріч у нас рекордна кількість поданих заявок на конкурс — 219. Відповідно маємо рекордну кількість переможців — 85 ветеранських бізнес-проєктів. Вітаємо усіх переможців й бажаємо їм наснаги реалізувати свої проєкти сповна. Тим ветеранам, які планують взяти участь у конкурсі нагадуємо, що оновлення щодо старту нового конкурсу “Варто” ми проанонсуємо на сайті Українського ветеранського фонду, а також у соцмережах”, — каже Руслана Величко-Трифонюк, виконуюча обов’язки виконавчої директорки Українського ветеранського фонду.
Серед переможців — ветеранські бізнес-проєкти з фермерського господарства та крафтових виробництв
Серед цьогорічних переможців багато проєктів, які реалізуються у сферах фермерського господарства, медицини, крафтових виробництв, а також автомайстерень. З повним переліком переможців можна ознайомитися на нашому сайті.
Зазначимо, що проєкти на конкурс надсилали представники 22 областей і столиці України. З-поміж регіонів-рекордсменів за кількістю надісланих заявок:
Львівщина – 27 заявок;
Харківщина – 24 заявки;
Івано-Франківщина – 21 заявка.
У конкурсах “Варто” можуть брати участь ветерани, дружини / чоловіки ветеранів і ветеранок, їхні батьки, діти, а також сім’ї померлих захисників і захисниць. Важливо, бізнес має бути офіційно зареєстрований як ФОП чи юридична особа.
Нагадаємо, за два роки Український ветеранський фонд підтримав 573 бізнеси ветеранів. Понад 293 мільйони гривень отримали переможці конкурсних програм ВАРТО від фонду.
