Український ветеранський фонд, ЛУН і Uklon разом презентують інтерактивну карту ветеранських бізнесів у межах концепції “Шлях ветерана. Бізнес”.
Поїхати до Львова і з’їсти ягід у фермерському господарстві ветеранів? Чи відвідати сонячну Одесу та орендувати авто, теж у ветерана? Або ж поласувати медом на Черкащині й, так, у ветерана та його родини?
То де їх шукати і як би всю інформацію про ветеранські бізнеси мати під рукою? Все стане можливим вже у понеділок, 30 жовтня.
Ми створили спеціальну карту – на одній платформі будуть зібрані бізнеси ветеранів і їхніх родин у різних регіонах України.
Всі ці проєкти фінансово підтримав Український ветеранський фонд Мінветеранів.
Побачити, прочитати та дізнатись, як користуватись картою бізнесів ви зможете у понеділок. Онлайн-трансляція відбудеться на сторінці УВФ.
СПІКЕРИ:
Руслана Величко – в.о. Виконавчої директорки Українського ветеранського фонду Мінветеранів
Дмитро Дубровський – співзасновник та СЕО ІТ-компанії Uklon, амбасадор Українського ветеранського фонду
Денис Суділковський – маркетинг директор ЛУН, амбасадор Українського ветеранського фонду
Долучитися до події запрошуємо медіа, громадськість та, звісно, ветеранів.
Захід відбудеться 30 жовтня об 11:00 у Media Center Ukraine (Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького 8/16)
Громадська організація “Номад.Лів” — одна із тих, що перемогла у конкурсі проєктів Варто+ГО 2023” від Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
Вони вже реалізують проєкт розвитку сімейного ветеранського бізнесу та бізнесу чинних військових та їхніх родин. Вони працюють. Вони допомагають. Вони надихають. Вони навчають та навіть водять у мандрівки в гори. Ба більше учасники навчальної програми ГО “Номад.Лів” вже показали результат – стали переможцями нашої конкурсної програми Варто: Золоті руки! Тож, з гордістю розповідаємо про наших переможців, які навчають наших майбутніх переможців.
Свій шлях допомоги ветеранам “Номад Лів” розпочали у 2015 році. Це був проєкт «Психологічної реабілітації та взаємопідтримки для ветеранів та ветеранок». Від того часу цей проєкт умістив у себе більш ніж 100 заходів – походів у гори та сплавів на байдарках. Понад 1000 ветеранів та ветеранок зі всієї України пізнали неповторний дзен горетерапії та перебування в колі таких, як вони.
Те, що гори лікують, зрозумів засновник проєкту “Номад.Лів” Віталій Дячук. Віталій доброволець, який повернувшись із зони бойових дій, взяв наплічник і пішов у Карпати. Як виявилось, це має просто магічну силу.
Окрім цього, для ветеранів та ветеранок, які втратили кінцівки теж впроваджували психосоціальну реабілітацію походами у гори. А у 2021 році ветерани та ветеранки, які втратили кінцівки покорили вершину Казбек висотою 5033 метри (Грузія).
Допомога у психологічній, ментальній реабілітації ветеранам, ветеранкам, особам з інвалідністю – це місія команди цієї громадської організації. Але цього року “Номад Лів” розширюють кордони своєї діяльності та відтепер допомагатимуть розвиватись ветеранському підприємництву від старту до розвитку. Допомагають їм в цьому партнери проєкту – громадська організація “PRO Women UA”. Саме вони провели дослідження цільової аудиторії, виявили потреби щодо навчання та мережування серед бізнесів, створили методику та методологію навчання з розвитку сімейних бізнесів. А Український ветеранський фонд підтримує цю ініціативу.
Processed with VSCO with g1 preset
“Ми орієнтуємо на можливості розвитку сімейної справи у форматі «екскомбатант + один з подружжя/член родини». Наша команда розуміє, що розвиток лише ветерана, без залучення до процесу його реінтеграції родини та партнерів, може мати або короткострокові результати, або не мати взагалі. Тому, на противагу великої кількості проєктів, направлених на навчання лише одного з родини, ми створюємо альтернативу”, – пояснює нам пані Ольга, менеджерка проєкту.
Що отримають ветерани/ки? Допомогу у пропрацюванні власних бізнес-ідей та перетворенні їх на дієві бізнес-плани. Консультування та менторська підтримка ветеранів, ветеранок та їхніх сімей відбулася на навчально-спортивній базі зимових видів спорту “Тисовець” Мініоборони України. Навчання+розвиток+краса Карпат – ось дієва формула. Важливо, що ветерани та ветеранки матимуть ще й потужний реабілітаційний ефект для учасників.
В рамках проєкту “Номад. Лів” проведуть не менше 3 таборів з менторами та психологами для не менше 60 військових та членів їхніх родин.
Програма «Розвиток сімейного бізнесу ветеранів/ок» складається з наступних блоків:
бізнес-табір в Карпатах протягом 7 днів;
менторські сесії;
робота з психологом;
допомога з подачами проєктних заявок на грантові та інвестиційні конкурси (вже маємо перших переможців, а ветерани-учасники проєкту є лідерами рейтингового списку).
Сама програма триває 6 місяців : бізнес-табір (7 днів) – щотижневі зустрічі з менторами онлайн – мастермайнди — щомісячні зустрічі з психологом онлайн — консультації по проєктній заявці (на вимогу).
Табори вже надихнули 60 ветеранів та ветеранок з усієї країни. До їх числа можете долучитись і ви. Всі заходи доступні для ветеранів та ветеранок, одного з подружжя та їх партнерів/ок за попередньої реєстрації на сторінках соціальних мереж “Номад.Лів” та в групах з можливостями в телеграмі.
Миловаріння, валяння, бісероплетіння, ткацтво, створення парфумів. Всього – понад 15 різновидів підтримуючих занять для ветеранської спільноти Вінниці: і дітей, і дорослих. Все це – за сприяння УВФ.
Це – проєкт ВінОК. Його ідейні натхненники переконані, що творчість, арттерапія, здорове спілкування та соціальні активності – це дієві інструменти підтримки, які легко сприймаються людьми, які досі мають бар’єр скористатися безпосередньо послугами психолога.
Проєкт реалізовує громадська організація “Вінницький Центр Освітніх Технологій” за сприяння Українського ветеранського фонду Мінветеранів.
У рамках конкурсної програми “Варто+ГО” ця громадська організація отримала фінансування на створення підтримуючих занять для військовослужбовців та ветеранів.
У рамках проєкту активісти з Вінниці надають можливість та заохочуємо представників ветеранської спільноти відвідати творчі та підтримуючі заняття, арт-терапевтичні практики.
У ГО наголошують: 38% родин захисників потребують психологічної допомоги. Але їхній проєкт не є прямою психологічною допомогою, він швидше “провокує соціальну згуртованість та звичку витрачати час на піклування про себе”.
“Проєкт може стати першим кроком до психотерапевтичних та медитативних практик в сильних людей, які не звикли витрачати час на себе. Також ми використовуємо методи арт-терапії. У такий спосіб ми пропонуємо трошки відволіктися від тривог та важких думок, наповнитись ресурсом. Ми не просто пропонуємо готовий перелік з більш, ніж 15 різновидів занять, але й дослухаємося до запиту ветеранів та їхніх родин, намагаємось організувати ті види активностей, що дійсно цікаві нашим відвідувачам”, – кажуть у ГО, котра перемогла в нашій програмі.
Йдеться про такі 16 (шістнадцять!) активностей:
Керамічна майстерня;
В’язання
Валяння
Походи природою;
Бісероплетіння;
Мистецькі мандри;
Ткацтво;
Малювання;
Фотошкола;
Миловаріння;
Розмовний клуб українською;
Створення парфумів;
Скелелазіння;
Арттерапія;
Настільні ігри;
Вишивання
Цікаво, що майстри, які наразі задіяні в проєкті, обрані емпіричним шляхом протягом кількох років співпраці: відвідувачі занять мали змогу “голосувати ногами” – тобто, відвідувати тільки ті заняття, які їм цікаві; де майстер чи майстриня достатньо харизматичний, здатні створити атмосферу, що приваблює аудиторію.
“З початку 2023 року ми вже гостро розуміли що хочемо і повинні розширити коло наших відвідувачів саме на ветеранську спільноту. Бо для кого ж ще наразі працювати, як не для тих, хто боронить країну, хто віддавав та віддає свій час та сили, а часто й здоров’я й навіть життя на наш захист. Тож ми почали активно шукати можливості для цього. Отримали підтримку Українського ветеранського фонду. Це просто неймовірно! Саме цього ми прагнули: мати можливість працювати для дітей і дорослих ветеранської спільноти. Дякувати тим, чим можемо: увагою, турботою! Наш проєт – це такий спосіб сприяти розвитку дієвої подяки нашим захисникам, захисницям і їх родинам”, – каже керівниця проєкту Катерина Ботвіннік.
Термін реалізації проєкту – з липня 2023 року по червень 2024-го.
Переможці конкурсу Варто+ГО від Українського ветеранського фонду Мінветеранів — громадська організація “Об’єднання Добровольців” з Львівської області.
Їхня пріоритетна задача на сьогодні — допомогти ветеранам та ветеранкам, дорослим та дітям, які того потребують, адаптуватись до цивільного життя, соціалізуватись та прийняти нові умови та реальність.
“У Львівській області ця категорія людей налічує 200 000 осіб. Більшість з них проживає у територіальних громадах області, в малих містах та селах і потребують допомоги у вигляді найпростішого: поговорити зі своїми, дізнатися, як оформити документи та знати точно, що він «свій»”, — каже Олена Живко, голова громадської організації “Об’єднання Добровольців”.
Пані Олена — ветеранка і на власному досвіді знає, які виклики стають перед ветеранами після повернення та як їм можна допомогти. Далі історія з її слів — історія війни й кропіткої роботи на перемогу та для тих, хто виборює її своїм потом та кров’ю.
Доброволиця
Рішення піти на фронт я ухвалила відразу після повномасштабного вторгнення, оскільки з 2014 року перебуваю у ветеранській організації. Їздила на фронт як волонтер, починаючи з 2014 року. У 2022 році я добровільно вступила до війська. Була в складі 80-ї бригади, яка пройшла одні з найважчих боїв на фронті.
Моїм завданням була евакуація загиблих. Тобто, не ця евакуація, яка відбувається зараз – від моргу до моргу. Часто це було прямо з поля бою до моргу і потім вже до Львова.
То був період, коли не було чітко визначеної лінії фронту. Інколи в містах, у які ми заїжджали, були прориви, їх захоплювали росіяни. Це були специфічні завдання. Непростий час, коли дуже активно змінювалась лінія фронту і дуже були небезпечними саме переїзди.
Але їздити на фронт у 2014-му, чути навіть роботу артилерії десь далеко і відчути на собі війну 2022-го року… Я зрозуміла, що до цього я війни не бачила. Я не кажу, що вона була легша, але повномасштабне вторгнення — дуже сильне, з потужним застосуванням усіх видів зброї. Тому це справді складно та страшно.
Найстрашнішим було те, що коли ти їздив як волонтер, війна була десь там. Вона не зачіпала твою родину, твою доньку, твоїх батьків. А у 2022 році в мене не було хвилювання за себе, але в мене з’явилося страшенне хвилювання за рідних. Безпечних місць в Україні не існує. Ворог може атакувати будь-де.
Специфіка моєї роботи полягала в тому, що я регулярно поверталася до Львова. Тіла ми евакуйовували до Львівського моргу. Навіть тіла загиблих з Житомира нам часто доводилось везти у Львів, бо у Житомирі на той момент була дуже невизначена ситуація. Тобто, ми їхали до Житомира, він був під сильним обстрілом, розпочиналися бої й нас просили поки що, наприклад, тіла не везти.
Коли ми приїжджали до Львова, рідні та волонтери передавали допомогу хлопцям. На південь і схід ми повертались пустою машиною. Тому волонтерська діяльність не припинялася. До прикладу, в березні 2022-го ми активно привозили в Миколаїв дитяче харчування і памперси. Потім маленьких дітей у великій кількості евакуювали та вже такої потреби не було. Відтак, ми привозили вже більше для військових щось.
У вересні 2022 року я повністю повернулася до звичайного цивільного життя. Згодом повернулася і до роботи адвоката, продовжуючи волонтерську допомогу, соціальну допомогу, допомогу у поверненні з фронту.
“Об’єднання Добровольців” та велика війна
До війни ми готувалися всією організацією, для нас не було чогось нового. Я розумію, що немає людини, яка б була повністю готова до війни. Війна — це такі обставини, до яких ти не підготуєшся. Проте, ми розуміли, що на нас чекає.
Громадська організація “Об’єднання Добровольців” – всеукраїнська організація і напередодні повномасштабного вторгнення ми проводили курс для цивільних. Розповідали їм, як поводитися під час повномасштабного вторгнення, про укриття і їхні види. Тобто, ми робили саме такий акцент. На відміну від інших вишколів, де люди вчили цивільних тримати зброю в руках, ми вчили, як правильно ховатися.
Якщо цивільного навчиш тримати зброю, він не завжди адекватно може зорієнтуватися по ситуації, зрозуміти, де наші війська, а де ворог. Цивільний з автоматом може стати жертвою. По ньому можуть почати стріляти: як свої військові, так і ворог. А знання про те, як сховатись можуть вберегти життя.
На наших вишколах військові рекомендували не виїжджати з великих міст до маленьких, і, як виявилися, вони мали рацію. Це показав приклад Ірпеня і Бучі. Все-таки великі міста – як фортеці, їх складніше взяти.
У своєму внутрішньому колі ГО “Об’єднання Добровольців” ми домовилися, як діяти в тих чи інших ситуаціях, що робити, якщо вимкнуть зв’язок. Наша організація долучилася до патрулювання певних об’єктів у Львові, Києві та в інших містах. А я долучилася до війська, тож усі соціальні проєкти відійшли на інший план.
Повернення з фронту: ветерани та громада
Я помітила таку тенденцію: у великих містах набагато краще налагоджена робота з ветеранами та для ветеранів. У час повномасштабного вторгнення, наприклад, у Львові, працює дуже багато міжнародних організацій. Відповідно у менших громадах – цього всього у рази менше. До прикладу, розповім вам , що навіть групова робота з психологом в місті результативніша, аніж в селі чи маленькому містечку. У Львові дружини загиблих приходять на зустрічі й в більшості випадків вони не знайомі одна з одною. В маленьких громадах це проблема: ти відкриваєш душу, а з боку люди, які тебе знають. Люди бояться осуду, бояться про те, що сусіди з села будуть говорити, що, мовляв, “вона ходить до психолога”. У нас бували випадки, коли люди вперше чули, хто такі психологи. Часто вони сприймають психологів як людей, що лікують психічно хворих. І наші спеціалісти мусять це пояснювати.
Коли людина повертається з війни у великі міста (Львів, Київ), родина та саме місто спонукає більше працювати, бути в постійному русі, тому що так побудований світ. Скажу на власному прикладі:коли я повернулася з фронту, мені було дуже складно. На фронті я мало спілкувалася з живими, я постійно бачила загиблих. І мені було дуже складно повернутися в місто, де грає музика, де ходить багато людей, де немає вибухів. Моєю мотивацією була дитина й обов’язки. Ці речі спонукають повернутися до роботи. Навіть, якщо ти не хочеш.
Щодо маленьких сіл та міст. Маленькі громади – це інший прожитковий мінімум та значно вужчий вибір для людини. Там людям важче, немає куди піти, немає кінотеатрів, спортзалів, немає якихось ветеранських середовищ – немає вибору. Банально – людям нудно. Звісно, люди й у великих містах часто впадають в депресії, розпочинають вживати спиртні напої. В маленьких містах, за моїми спостереженнями, іноді складається безвихідь – людина потрапляє в пастку.
Вкрай важливо працювати з такими людьми й показувати, що вибір є, вихід є і що депресія – це нормально, безсоння – це нормально. Це все наслідки війни, які можна подолати. Часом ти думаєш, що з тобою щось не так, що в тебе просто “їде дах”, але насправді така історія є у кожного і треба навчитися з цим жити, скористатись допомогою і повертатися до нормального цивільного життя.
“Якщо ми не навчимось працювати зараз із цими викликами, нам буде дуже складно — ще гірше, ніж зараз, навіть під час бойових дій”
З 2014 року наша ГО проводила безліч проєктів. Це було і відзначення Дня українського добровольця спільно з Міністерством оборони України, щорічні заходи для діточок на зимові свята, виставки «Портрет добровольця на війні», презентація фронтового Кобзаря у Верховній Раді та багато інших соціальних заходів.
Ми робили це за наші членські внески. Наразі усі внески, донати, які в нас є, скеровані на підтримку війська. В планах є багато цікавого, але в пріоритеті – запити від військових частин.
Водночас соціальні проєкти – неймовірно важливі. Зараз дуже важливо вчитися, як повертатися з фронту, як жити з цим всім. Коли повернеться після перемоги велика кількість людей – чи справиться із цим суспільство? Якщо ми не навчимось працювати зараз із цими викликами, нам буде дуже складно, ще гірше, ніж зараз, навіть під час бойових дій.
Аби наші соціальні проєкти й надалі працювали, ми вирішили взяти участь у конкурсі “Варто+ГО” від Українського ветеранського фонду. Скажу відверто, було досить страшно, тому що я, як адвокатка, складаю багато документів, але проєктна заявка – це інша справа. У нас не було досвіду написання грантових заявок, але ми слідували інструкції, написали й наш проєкт набрав найбільшу кількість балів від експертів. Це надихає. Нам приємно, що добровольці не лише вміють воювати, а й ще класно і грамотно писати заявки та розвиватись.
Але найголовніше те, що ми отримали фінансування на ті проєкти, які ми зазвичай робили. Наприклад, Український ветеранський фонд оплатив нам паливо на доїзд до громад Львівщини (а це значна частина витрат), роботу психологів, юристів. Тобто, наша організація і надалі залишається на волонтерських засадах. Ми не отримуємо заробітної плати, але ми маємо змогу працювати. Коли ти маєш стале фінансування – це дуже класно. Навчитися жити цивільно можна, і це дуже важливо. Коли тебе підтримують – це просто супер. Наразі в нас прекрасно налагоджена робота з юристом.
Їздимо в громади, дуже активно приходять сім’ї загиблих. Вони мають дуже багато питань: по отриманні документів, по виплатах. Наші юристи допомагають у вирішенні цих запитів. У нас вже налагоджена робота з діточками полеглих героїв. Щопонеділка проводимо арттерапію з дитячим психологом.
Найважча наша проблема зараз – це залучити до роботи демобілізованих, тих, хто за станом здоров’я або за сімейними обставинами повернувся з фронту. Ми хочемо дійти до кожного ветерана, який знаходиться у громадах, аби він знав ті послуги, які ми можемо надати.
Зараз в громадах ми вже починаємо створювати групи роботи психолога з певними категоріями: , окремо сім’ї загиблих, окремо демобілізовані. В одній з громад хлопці військові попросили нас зробити для дружин семінар та пояснити їм, що відбувається з їхніми чоловіками після повернення з війни. Зараз психолог працює над цим і ми будемо пояснювати дружинам, що їхні чоловіки повертаються іншими, бо на них так вплинула війна. Розуміння один одного допоможе уникнути конфліктів у сім’ях.
Також є запит від старост, керівників соцвідділів щодо того, як їм правильно спілкуватися з військовими та демобілізованими, яких фраз варто уникати. Це дуже важливий аспект, тому що не всі можновладці та люди, які працюють з цією категорією людей, до кінця розуміють, як спілкуватися. Ми розпочали роботу й у цьому напрямку.
Окрім того, ми проводимо ветеранські зустрічі з Христиною Панасюк. Це теплі та класні зустрічі. Наше головне завдання — не зібрати повні зали, а згуртувати саме ветеранів. Знаєте, вони тоді розкриваються, вони говорять, вони спілкуються всі однією мовою. Мені здається, що там, навіть якщо помовчати, то все одно, один одного буде розуміти.
Ми будемо продовжувати проводити такі зустрічі вже в інших громадах. Комфортне коло побратимів, побути серед своїх – це також терапія.
Загалом, роботи багато і ми продовжуємо працювати на спільну справу.
Нагадаємо, що незабаром стартує конкурс від Українського ветеранського фонду Мінветеранів, покликаний підтримати громадські організації, що працюють із ветеранською спільнотою.
Наказ командира порушує ваші права? А чи знаєте ви, що такі дії можна оскаржити у законному порядку?
Розповідаємо, які саме накази підлягають оскарженню та як це можна зробити згідно з чинним законодавством України.
Військовослужбовці мають законні права оскаржувати накази начальника щодо:
присвоєння та позбавлення військового звання
пониження у військовому званні
поновлення у військовому званні
призначення на посади
звільнення з посад
переміщення по службі
звільнення з військової служби
залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на ній
направлення за кордон
укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його терміну
накладення дисциплінарного стягнення
Ви можете самостійно оскаржити накази такими способами:
надіслати письмовий запит або звернутись особисто до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку
звернутись до органів досудового розслідування та інших державних органів
звернутись з позовом до адміністративного суду за підсудністю.
Дізнайтесь детальніше про те, як скласти скаргу та який порядок її розгляду за посиланням: https://cutt.ly/awWyXdjY
Ви завжди можете отримати безоплатну юридичну консультацію від Українського ветеранського фонду. Для цього заповніть заявку за посиланням:https://cutt.ly/dwWyNzmK
Громадська організація «Асоціація приватних роботодавців» – переможці нашої конкурсної програми Варто+ГО. Пріоритетом своєї діяльності на сьогодні вони визначили – допомогу ветеранам розвивати власний бізнес.
“Це наш найменший вклад, який ми можемо зробити у якості подяки цим людям за те, що вони зберігають нашу незалежність”, – впевнено говорить Олександр Чумак, керівник організації.
Тепер розповідаємо детальніше і про наших переможців, і про їхній важливий проєкт.
Харківська ГО “Асоціація приватних роботодавців” вже понад 10 років має власну місію – об’єднувати практиків для розвитку підприємництва і створення сприятливого бізнес середовища.
За роки своєї діяльності вони реалізували безліч проєктів: проводили кампанії та просували реформи для економічного розвитку, консультували сотні підприємств, сприяли аби влада та бізнес були партнерами, допомагали інтегруватись та працевлаштуватись переселенцям та багато чого іншого.
Після 24 лютого з’явились нові завдання, які взяла на себе “Асоціація приватних роботодавців”. На деокупованих та прифронтових територіях потрібно відновлювати логістику та торгівлю. Для цього ГО активно працює: вивчає ситуацію, консультує підприємців, налагоджує логістичні зв’язки. Ба більше, члени ГО привозять гуманітарну допомогу тим, хто того потребує.
Окрема, особлива увага громадської організації – це ветерани-підприємці. Ветерани/ки-підприємці віддали своє здоров’я, свій життєвий час, захищаючи кожного з нас , тепер ми повинні допомогти їм у становленні їхньої власної справи.
“Асоціація приватних роботодавців” вже має досвід менторства ветеранів підприємців, тож вони взяли участь у конкурсі проєктів #Варто+ГО, отримали фінансуванні і потужно продовжують допомагати розвивати ветеранський бізнес.
Проєкт “Центр підприємницьких ініціатив ветеранів “Новий відлік” – це навчальний курс з підприємництва. Експерти проєкту навчають учасників та допомагають започаткувати або розвинути власну справу.
У рамках цього курсу ветерани та ветеранки, а також члени їхніх сімей вивчають:
Реєстрація бізнесу. Вибір форми оподаткування
Як вибрати успішну бізнес-модель.
Ефективні комунікації
Управлінський облік
Продажі та робота з клієнтами
Робота з командою
Гранти для ветеранів. Як отримати.
“Наразі ми набираємо вже другу групу та закінчуємо навчання першої групи. 4 листопада у нас буде пітчинг проєктів наших учасників. Тобто, ветерани та ветеранки представлятимуть свої бізнес-ідеї, а експерти будуть додавати зауваження та пропозиції. Але особлива горідсть для нас – це те, що серед наших учасників вже є переможці конкурсної програми від УВФ Варто:Золоті руки”, – ділиться з нами пан Олександр.
Бажаємо учасникам проєкту цікавих та корисних лекцій і плідної праці у бізнес-сфері! Та звісно чекаємо вас у наших майбутніх конкурсних програмах. Пишаємось, що можемо підтримати ветеранів і громадські організації, які допомагають ветеранській спільноті.
“Творці змін” – проєкт, що працює над економічною (ре)інтеграцією ветеранів російсько-української війни та внутрішньо переміщених осіб.
Однойменний захід відбувся у Києві вже втретє. Цьогоріч у фокусі організаторів були саме такі громадські, благодійні та бізнес ініціативи. Від них надійшло понад 60 заявок.
Радіємо, що завдяки своїй фаховості та експертності у журі цьогоріч був і наш Український ветеранський фонд. Заступниця Виконавчого директора УВФ Віта Костик разом з іншими фахівцями обирала кращих.
Вітаємо двох переможців, які отримують допомогу на свої проєкти у сумі 100 тис. грн кожен.
«Робота для ветерана є! від Happy Monday» – проєкт має на меті розширення можливостей для навчання та перекваліфікації ветеранів і ветеранок та їх успішного працевлаштування під час переходу від військової служби до цивільного життя.
Центр адаптації ВПО «Зміст» – Полтава — працюють задля допомоги ВПО та пришвидшення соціальної та економічної адаптації та інтеграції їх на Полтавщині.
А приз глядацьких симпатій з мікрофінансуванням отримав проєкт — соціальне підприємництво «Моїм.Рідним» – соціальне підприємство, що має на меті підтримку літніх самотніх жінок із сіл Сумщини у їх соціалізації, творчій самореалізації та добробуті.
Довідково: Проєкт “Творці змін” вже третій рік поспіль реалізують Bendukidze Free Market Center у співпраці з Фондом Фрідріха Науманна за Свободу.
Замість Олександра Порхуна до Наглядової ради УВФ увійшла Оксана Сивак – радниця Міністра відділу радників Патронатної служби Міністерства у справах ветеранів України.
Ми сильні, коли єдині. Коли ми поруч і робимо міцнішими один одного. Найголовніше – наших ветеранів та їхні родини.
Український ветеранський фонд має таку потужну опору – Наглядову раду.
Друзі, традиційно публікуємо дайджест можливостей для ветеранів, ветеранок та їхніх родин. Наша команда зібрала для вас актуальну та корисну інформацію, яка може допомогти.
Для ветеранів у доступі 24/7 онлайн-курс “Повернення з війни: розум, тіло, соціум”. Курс корисний для ветеранів, які повернулись з війни. У ньому лекції про фізичну реабілітацію, працевлаштування у цивільному житті, про те, як побудувати, розвинути та масштабувати власний бізнес. Курс підготувала команда Українського ветеранського фонду та Український католицький університет. Деталі та сам курс за посиланням https://cutt.ly/nwWelQ1U
Перекваліфікуйтесь для роботи в IT-компанії або в ЦНАПі. Ветеранів та ветеранок запрошують на онлайн/офлайн курси. Учасникам, які успішно завершать навчання, допоможуть знайти роботу в цифровій сфері. Також ви отримаєте сертифікати на навчання з англійської мови, кібербезпеки, IT тощо. Подавайте заявку за посиланням: https://cutt.ly/mwWeg0Hq
”Чуєш? Плюс.Плюс” – проєкт від ГО “Відчуй” для слухопротезованим ветеранам. Психологи та педагоги проєкту допомагають військовим знову вчитись сприймати звуки. Консультації проходять в онлайн- та офлайн форматі у Києві. Усі деталі за посиланням https://cutt.ly/KwWeLhq8
Ви завжди можете звернутись на Гарячу лінію кризової підтримки для ветеранів і їхніх родин. Якщо маєте потребу поговорити з кваліфікованим психологом телефонуйте: 0 800 33 20 29. Лінія доступна щодня та цілодобово. Проєкт став можливим завдяки програмі Українського Фонду Швидкого Реагування, яку втілює IREX in Ukraine за підтримки Державного департаменту США.
Потрібен генератор чи ноутбук? УВФ відшкодовує 20 тисяч ветеранському бізнесу за придбаний товар. Це можуть бути генератори, зрошувальні системи, швейні машинки, ноутбуки, фотоапарати та багато іншого. Деталі: https://veteranfund.com.ua/projects/20000-2/
Співробітники Українського ветеранського фонду Мінветеранів відвідали наукову конференцію. Експерти світу зібрались у Лондоні, щоб поспілкуватись про потреби ветеранів.
Назва конференції: “Out Of War: Global Insights on Reintegration to Support Strategies for Ukraine’s Front-Line Returnees”.
Команда Фонду взяла участь у двох стратегічних сесіях:
Невидимі рани війни
Юлія Кіріллова, начальник відділу навчально-аналітичної роботи, розповіла про Гарячу лінію кризової підтримки на конференції. На основі досвіду роботи Лінії, команда створила Путівник. У ньому – дорожня карта у системі надання психологічної, медичної та психіатричної допомоги, а також рекомендації ветеранам та членам їхніх родин, які опинились у гострих станах.
Реінтеграція ветеранів на рівні громад
Олена Пріхно, начальник відділу організаційного розвитку та міжнародних і регіональних зв’язків, розповіла про досвід роботи УВФ з регіонами України.
За результатами стратегічних сесій конференції міжнародна дослідницька група LSE, Corioli Institute та дослідницький фонд Trust After Betrayal передадуть рекомендації для розвитку ветеранської політики України.
Ця конференція познайомила нас із фахівцями, які проведуть дослідження на базі УВФ: доктором Марні Ховлетт, Оксфордський університет, Тереллом Одомом, Університет Чикаго, професором Алехандро Кастел’єхо Куел’яр, Університет Анд.
Захід відбудеться 30 жовтня об 11:00 у Media Center Ukraine (Укрінформ, вул. Богдана Хмельницького 8/16)
Акредитація журналістів обов’язкова і триватиме до 18:00, 29 жовтня за ось цим посиланням. 
