Категорія: Новини

Підтримувати своїх.

Ось що ставить собі за мету ветеран

Ветеран Сергій переміг у конкурсі #ВАРТО від Українського ветеранського фонду Мінветеранів. Він буде розвивати власну справу із виробництва комбікорму для тварин та паливних пелет у селі Мошни та загалом на Черкащині.

Підприємництвом чоловік зайнявся після повернення із війни. На фронт він відправився у 2015 році. Був головним сержантом розвідувального взводу механізованого батальйону 128 бригади. Додому повернувся після отриманого поранення під Дебальцевим. Але нині він знову у лавах Збройних Сил захищає нашу країну.

Згадувати про бойові дії Сергій за 2015 рік не хоче. У його пам’яті є місце лише для приємних спогадів — нові знайомства, підтримка рідних та допомога волонтерів. А про теперішні бої — розповідати нема часу.

Основною метою проєкту Сергія Лугері є забезпечення сільського населення більш дешевими комбікормами та паливними пелетами місцевого виробництва, а також розвиток сільської місцевості та розвиток громади. Саме тому на гроші від Фонду він придбає матеріально-технічну базу для фермерського господарства.

Ветеран каже: “У результаті втілення проєкту, саме господарство зменшить витрати на технологічні послуги, оскільки вони надаватимуться за меншими цінами, ніж зараз. Також забезпечить комбікормом та паливними пелетами місцеві виробництва за дешевшою вартістю, завдяки розвитку місцевого виробництва. Будуть створюватися нові робочі місця. Зокрема для ветеранів. А це все своєю чергою забезпечить стійкий розвиток нашої сільської громади…”

Сергій Лугеря має намір реалізувати свою продукцію не лише на території села Мошни, а й для найближчих сіл Черкаського району, тим самим забезпечивши регіон комбікормом та паливними пелетами власного виробництва.

Щиро раді, що можемо підтримати такий важливий проєкт!

Укотре переконуємося, наскільки сильними людьми є наші переможці програми #ВАРТО.

Як-от Наталія Гумба — мати загиблого воїна Астамура Гумби.

Астамур народився в Абхазії, яку окупувала росія. 30 років прожив в Україні.

Він став до лав Сил територіальної оборони з першим днем повномасштабного вторгнення росіян. Бився спочатку на Київщині, в районі Ірпеня, потім вирушив на східний фронт. Загинув 28 червня поблизу села Дементіївка Дергачівського району Харківської області.

Щоби вшанувати пам’ять сина, пані Наталя заснувала Фонд миру Астамура Гумби. Заплановано, що Фонд буде об’єднувати тих, хто вивчає конфлікти і може запропонувати, як їх вирішити; буде опікуватися питаннями дослідження конфліктів у Південно-Східній та Східній Європі.

Пані Наталя — журналістка-міжнародниця. Так, зокрема, влітку 2014 року вона з командою однодумців організувала фотовиставку “Донбас: війна і мир”, яка свого часу експонувалася і в стінах Європарламенту. Відтак, вона знає, наскільки в російсько-українській війні є важливою інформаційна складова.

Пані Наталя — переможниця першої конкурсної програми #ВАРТО від Українського ветеранського фонду Мінветеранів.

За отримані від УВФ кошти планує виробництво візуального контенту, наприклад, соціальної реклами для Збройних Сил України. Йдеться про придбання і технічного оснащення, і про навчання щодо зйомок відео, монтажу тощо. Це має бути, за задумом пані Наталії, повноцінна продакшн-студія зі звуковим обладнанням, світлом тощо.

“Так, мій син загинув. Але його життя у віртуальному сенсі триває. Тому цей проєкт є і його проєктом теж. А ми маємо розвивати пам’ять про нього”, — говорить пані Наталя.

Ми підтримуємо сильних. Ми робимо сильних сильнішими. Історія пані Наталії, яка втратила сина не війні, але не втратила жагу до перемоги, це так яскраво демонструє.

Фото — з особистого архіву Наталії Гумби

Ветеран Мирослав Гай нині служить у лавах Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. А ще його проєкт-переможець конкурсу #ВАРТО носить назву “Око Бандери”. І в найближчих амбітних планах — витіснити російський контент з українського ютубу.

Мирослав Гай — ветеран, журналіст, актор, волонтер, громадський активіст. Свого часу був активним учасником Революції Гідності. 2 травня 2014 року у складі 1-го резервного батальйону Нацгвардії імені генерала Сергія Кульчицького брав участь у першому бою під Слов’янськом.

Саме Мирослав Гай разом із десантником 95-ї Житомирської аеромобільно-десантної бригади Сергієм Шевчуком 14 травня 2014 року підняли український прапор на телевізійній вежі Слов’янська (гора Карачун).

Зараз Мирослав знову у війську. Нещодавно його нагородили орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Про його подвиги в силу різних обставин ми детальніше дізнаємося після нашої перемоги. А поки докладніше зупинимося на проєкті, який він заснував.

«Око Бандери» — ютуб-проєкт, де двічі на тиждень виходитимуть короткі ролики. В відео простими словами пояснюватимуть актуальні політичні, соціальні явища і події.

Мета проєкту, як пояснює Мирослав: “Є популяризація всього українського у світовому інформаційному просторі, протидія фейкам та маніпуляції. Важливо займатися культурною просвітою населення у галузі політики. Кожен громадянин має знати базові речі про світ, суспільство і країну. Розуміти закони, за якими існує соціум, міжнародні організації і для чого вони створені. А це сприятиме руху нашої нації до становлення громадянського суспільства. Потрібно зруйнувати позицію аполітичності, зацікавити народ брати активну участь у житті країни. Доповнити культурний сектор аудіовізуального мистецтва якісним, україномовним контентом”.

Мирослав і його команда виграли конкурс на розвиток україномовного контенту, щоб побороти монополію на російське. Ютуб-канал вони планують розвивати як бізнес-проєкт, приваблювати рекламодавців, створювати робочі місця для ветеранів, оголошувати благодійні збори для ЗСУ, популяризувати благодійні ініціативи тощо.

Щиро зичимо Мирославу та його команді успіху. А також дякуємо ветерану за наближення перемоги.

Фото — Еспресо та особистий архів Мирослава Гая

Сторінки проєкту “Око Бандери”: https://www.youtube.com/@OkoBandery

Олександр – ветеран АТО. Повернувся до війська, служить на Харківщині. Попри це, вже планує, що буде робити після війни. Тому й відкрив класний бізнес з вивезення сміття. Орендував авто, набирає штат і не проти сам попрацювати, бо під час роботи, вважає, швидше відновиться після фронту.

Олександр протягом 10 років працював на підприємствах із поводження з побутовими відходами у Харкові. Так сформувалась велика база клієнтів. Тому він з колегами може надавати приватні послуги.

Оцінивши ситуацію в країні й запити, які зараз є, ветеран вирішив легалізувати й розширити бізнес.

“Ми очікуємо, що з весни почнуться замовлення, збільшиться вивезення. Може, війна закінчиться. Більше ремонтів, більше побутових відходів почнеться”, — говорить ветеран.

Зараз фірма Олександра вивозить сміття з різних районів Харкова. Працюють з 8 ранку до 17:00. Проте штат його працівників зменшився, бо його колеги пішли до ЗСУ.

Основними клієнтами є люди, які почали відновлювати свої помешкання після обстрілів, а також малий та середній бізнес.

Кошти, які отримає від Українського ветеранського фонду, Олександр спрямує на:

придбання надійних транспортних засобів

купівлю контейнерів, щоб залучити постійних клієнтів

оренду території з місцем для паркування та ремонтним боксом

закупівлю палива

залучення професійних водіїв, механіка та логіста

рекламну кампанію

Ветеран планує працевлаштовувати людей, які захищали Україну.

Олександр Шилін став одним із переможців конкурсу #ВАРТО. Він отримав фінансування на розвиток власної справи. Ми й далі плануємо підтримувати ветеранський бізнес. Вже з нового року – нові конкурсні програми.

Фото – Суспільне. Новини