Категорія: Історії ветеранів-підприємців

Ветеран Мирослав Гай нині служить у лавах Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. А ще його проєкт-переможець конкурсу #ВАРТО носить назву “Око Бандери”. І в найближчих амбітних планах — витіснити російський контент з українського ютубу.

Мирослав Гай — ветеран, журналіст, актор, волонтер, громадський активіст. Свого часу був активним учасником Революції Гідності. 2 травня 2014 року у складі 1-го резервного батальйону Нацгвардії імені генерала Сергія Кульчицького брав участь у першому бою під Слов’янськом.

Саме Мирослав Гай разом із десантником 95-ї Житомирської аеромобільно-десантної бригади Сергієм Шевчуком 14 травня 2014 року підняли український прапор на телевізійній вежі Слов’янська (гора Карачун).

Зараз Мирослав знову у війську. Нещодавно його нагородили орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Про його подвиги в силу різних обставин ми детальніше дізнаємося після нашої перемоги. А поки докладніше зупинимося на проєкті, який він заснував.

«Око Бандери» — ютуб-проєкт, де двічі на тиждень виходитимуть короткі ролики. В відео простими словами пояснюватимуть актуальні політичні, соціальні явища і події.

Мета проєкту, як пояснює Мирослав: “Є популяризація всього українського у світовому інформаційному просторі, протидія фейкам та маніпуляції. Важливо займатися культурною просвітою населення у галузі політики. Кожен громадянин має знати базові речі про світ, суспільство і країну. Розуміти закони, за якими існує соціум, міжнародні організації і для чого вони створені. А це сприятиме руху нашої нації до становлення громадянського суспільства. Потрібно зруйнувати позицію аполітичності, зацікавити народ брати активну участь у житті країни. Доповнити культурний сектор аудіовізуального мистецтва якісним, україномовним контентом”.

Мирослав і його команда виграли конкурс на розвиток україномовного контенту, щоб побороти монополію на російське. Ютуб-канал вони планують розвивати як бізнес-проєкт, приваблювати рекламодавців, створювати робочі місця для ветеранів, оголошувати благодійні збори для ЗСУ, популяризувати благодійні ініціативи тощо.

Щиро зичимо Мирославу та його команді успіху. А також дякуємо ветерану за наближення перемоги.

Фото — Еспресо та особистий архів Мирослава Гая

Сторінки проєкту “Око Бандери”: https://www.youtube.com/@OkoBandery

Олександр – ветеран АТО. Повернувся до війська, служить на Харківщині. Попри це, вже планує, що буде робити після війни. Тому й відкрив класний бізнес з вивезення сміття. Орендував авто, набирає штат і не проти сам попрацювати, бо під час роботи, вважає, швидше відновиться після фронту.

Олександр протягом 10 років працював на підприємствах із поводження з побутовими відходами у Харкові. Так сформувалась велика база клієнтів. Тому він з колегами може надавати приватні послуги.

Оцінивши ситуацію в країні й запити, які зараз є, ветеран вирішив легалізувати й розширити бізнес.

“Ми очікуємо, що з весни почнуться замовлення, збільшиться вивезення. Може, війна закінчиться. Більше ремонтів, більше побутових відходів почнеться”, — говорить ветеран.

Зараз фірма Олександра вивозить сміття з різних районів Харкова. Працюють з 8 ранку до 17:00. Проте штат його працівників зменшився, бо його колеги пішли до ЗСУ.

Основними клієнтами є люди, які почали відновлювати свої помешкання після обстрілів, а також малий та середній бізнес.

Кошти, які отримає від Українського ветеранського фонду, Олександр спрямує на:

придбання надійних транспортних засобів

купівлю контейнерів, щоб залучити постійних клієнтів

оренду території з місцем для паркування та ремонтним боксом

закупівлю палива

залучення професійних водіїв, механіка та логіста

рекламну кампанію

Ветеран планує працевлаштовувати людей, які захищали Україну.

Олександр Шилін став одним із переможців конкурсу #ВАРТО. Він отримав фінансування на розвиток власної справи. Ми й далі плануємо підтримувати ветеранський бізнес. Вже з нового року – нові конкурсні програми.

Фото – Суспільне. Новини

І на полі бою, і на земельній ділянці.

Іван Павліш застосовуватиме дрони у фермерстві.

Він – ветеран і нещодавно переміг у конкурсі #ВАРТО. Іван отримає фінансування на власну справу – агродрони.

До АТО ветеран був помічником судді. Планував продовжувати працювати у юриспруденції. Та після демобілізації почав вирощувати сою та пшеницю – став фермером.

«Мене надихнула ідея власної справи. Побачив тенденції, зрозумів, що сільське господарство — перспективна галузь, особливо в Україні. До того ж у мене є товариш, який цим займається. У нього власний банк землі, техніка», — каже ветеран.

Іван вміє правильно організовувати процес, має навички проєктного менеджменту. Після АТО здобув економічну освіту та закінчив Норвезький університет за спеціальністю «Проєктний менеджмент». Також пройшов спецкурс для ветеранів у Київській школі економіки.

«Багато людей думають, що фермер — це людина, яка по лікті в багнюці чи крутить гайки на тракторі. Але сучасне фермерство — такий самий бізнес, як і інші, там діють ті самі алгоритми», — пояснює Іван.

Ветеран спробував вирощувати батат і планував вийти на промисловий рівень. Проте 25 лютого уже був у військовій частині.

«Під час другої мобілізації частково був дотичний до аеророзвідки та роботи з безпілотниками. На курсах познайомився з хлопцем, який, крім того, що мав досвід аеророзвідки, займався ще й агродронами. Мене це дуже зацікавило», — так і виникла ідея, яку фінансово підтримав Український ветеранський фонд .

Жоден врожай не може без обприскування. Рослини потребують добрив, захисту від шкідників, лікування. Іван Павліш так описує переваги агродронів:

точно вносять засоби захисту рослин

працюють на важкопрохідних ділянках

економлять витрати води

не залишають після себе колії тощо

«Складаєш схему поля, і дрон автоматично прораховує свої маршрути, вираховує, скільки часу йому потрібно, сам повертається на дозаправлення чи заміну батареї. Максимально автономна річ, яка дуже полегшує роботу фермера», — ділиться досвідом ветеран.

Кошти від УВФ Іван планує витратити безпосередньо на дрони, додаткове обладнання для них, а також на навчання ще двох операторів.

«За умовами проєкту маю найняти на роботу двох працівників. Планую це зробити з-поміж ветеранів з досвідом. Якщо вони мають бойовий досвід, то з агродронами точно впораються. Але потрібно оплатити для них відповідні курси. Також зможу непогано заробити, якщо буду надавати послуги сусіднім фермерським господарствам. Зацікавленість уже є. Сподіваюся, що мені все вдасться організувати», — підсумовує ветеран-підприємець.

5% від власного прибутку Іван буде перераховувати в благодійний фонд, який організовує навчання для пілотів бойових дронів.

Бажаємо Івану успіху в реалізації ветеранської справи. Радіємо, що можемо у цьому допомагати.

Ветеран Валерій Прядун — один із переможців ВАРТО. У Полтаві планує розвивати клінінгову компанію з повним спектром послуг для обслуговування клієнтів.

“Запуск фірми планується на лютий-березень. Наразі йде процес підготовки, закупівлі необхідного обладнання. Наша фірма орієнтуватиметься не лише на обслуговуванні офісів, а й приватних будинків і квартир. А ще планую брати участь у тендерах, щоб мати змогу працювати з державними установами”, — каже Валерій.

Також ветеран ділиться своїм баченням і щодо майбутньої команди. Поки відпрацьовуватимуть процес надання послуг й пошук клієнтів, у команді буде до 5 людей. Але згодом хоче організувати дві мобільні бригади для виїздів на об’єкти.

“Ще нам потрібно буде придбати автомобіль для перевезення обладнання. Мільйона гривень на всі ці ідеї цілком вистачило б. Але вписав у заявці на конкурс трохи меншу суму. Хоча коли дізнався, що переміг у програмі ВАРТО — був дуже радий і здивований. Якщо будуть ще конкурси — обов’язково братиму у них участь,” — каже Валерій.

Окрім клінінгової компанії, ветеран також розвиває фірму, котра надає послуги з охорони у Полтаві.

До заснування власного підприємництва чоловік працював у лавах Служби безпеки України. У 2015-2018 роках перебував у службових відрядженнях у зоні проведення АТО та ООС, на території Донецької області. Там займався контррозвідувальними й оперативно-розшуковими заходами в рамках покладених на органи державної безпеки завдань.

Волонтерство, ведення курсів тактичної медицини у 2014 році, шлях на війну в 2015-му, вдалий старт власної справи і знову війна — це історія Вікторії Ткач — ветеранки-підприємиці, яка виграла конкурсу #ВАРТО від Українського ветеранського фонду Мінветеранів.

Вікторія розповідає “Історія її власної справи почалася у 2018 коли я, будучи добровольцем, пішла на навчання в Київську школу економіки, щоб повернутися до цивільного життя та мати змогу працювати сама на себе. Після отримання гранту у розмірі 25 тисяч гривень, ми закупили обладнання та маючи знання у розбудові стартапу, рушили у тяжку дорогу бізнесу…”

На фронті Вікторія не вживала м’яса, а тому мама надсилала їй сушені овочі та фрукти, зроблені власноруч. Так і виникла ідея виготовляти поживні сушеники, які були б корисними для тих, хто воює, хто ходить в гори та й для всіх, кому треба взяти в дорогу щось легке але з великою енергетичною цінністю.

Спочатку бізнес мав називатися “Кусь”, а запустився вже як Slice&dry’s. Нині її виробництво займається сушінням фруктів, овочів, грибів, а також додалося і м’ясо.

“Наші вироби користуються популярністю у людей, які більшість свого часу проводять поза зоною особистого комфорту, свого житла, а саме спортсмени, рятувальники, військові, медики, поліцейські, туристи, альпіністи, а об’єднує їх всіх — любов до корисної їжі та повага до свого здоров’я,” — розповідає ветеранка.

Вікторія розповідає, що з початком повномасштабного вторгнення рф запити від військових зросли в 5-ть разів. І тому потужності вже не могли впоратися із запитами від клієнтів, тож отримані гроші підуть на збільшення потужностей та розширення персоналу.

Вікторія ділиться: “Для мене цей бізнес — це можливість мати щось своє і подарувати своїй родині ще один сегмент, який буде її об’єднувати. Я бачу, як працюють над цим проєктом мої рідні, і радію. Я бачу, що їм це подобається. Вони весь час говорять про нашу справу, весь час про неї шуткують”.

Маленьке сімейне виробництво із виготовлення дегідратованого мяса, овочів, фруктів Slice&dry’s прагне до зростання і ми раді, що можемо в цьому підтримати Вікторію.