min_vet_min

Двічі витягував себе після контузій і флешбеків. Історія успіху ветерана Дениса Дудника

Двічі витягував себе після контузій і флешбеків. Тепер допомагатиме реабілітуватись іншим.

Ветеран Денис Дудник відкрив хаб психологічної допомоги «Танто». Бо хоче підтримати військових, які, як і він, захищали державу. У хабі психологи допомагатимуть жінкам і чоловіками морально відновитись та отримати нові ментальні навички.

Але що було до цього. Читайте історію ветерана Дениса Дудника.

Денис – професійний льотчик. З 1993 по 1995 служив в аеропорту Бельбек у Севастополі. Але далі почав шукати власну улюблену справу. Спробував різне:
✅ здобув освіту у Міжрегіональній академії управління персоналом і працював у сфері продажів
✅ мав власну справу – проєктував та монтував системи вентиляції, кондиціювання та опалення

У 2014 як доброволець воював під Дебальцевим і Волновахою. У 2015 повернувся до цивільного життя. Денис Дудник мав сильний ПТСР, депресивний стан, панічні атаки. Йому не допомагали антидепресанти. Вирішив практикувати альтернативну медицину – рейкі. Це ветерану допомогло.

Денис відкрив майстерню з виготовлення ножів. Це був хороший спосіб реабілітації для нього і для інших ветеранів АТО/ООС, які мали там працювати. Але її знищили росіяни під час повномасштабного вторгнення.

24 лютого 2022 року Денис Дудник став на оборону Ірпеня – приєднався до ДФТГ. Боровся попри хворобу. А ще переживав за кицьок, які залишились у його домі, в частині Ірпеня, яку захопив ворог.

«Зрештою виявилося, що будинок мій розбитий вщент. Він тепер вже тільки під знос, але мої кішечки вижили» – каже ветеран Денис.

21 березня росіяни штурмували Ірпінь, але замість бою обрали мародерство. Ветерана Дениса та його побратимів врятувала російська жадібність. Вони не виконували бойове завдання, а крали українське добро.

Того самого дня Денис Дудник отримав поранення. Згодом повернувся у стрій, але почувався так само як після АТО.

«Після того, як я зміг самого себе «вивезти» зі складного стану після Ірпеня, я зрозумів, що хочу допомагати іншим» – каже ветеран.

🔵 Денис Дудник став переможцем конкурсної програми Українського ветеранського фонду #Варто 2.0. Він отримав кошти на відкриття хабу психологічної допомоги. І вже 4 березня він відкрив двері «Танто».

У хабі чекають чоловік і жінок, які воювали, які втратили близьких під час війни. Професійні психологи допоможуть вам прожити свої емоції та навчитись «вивозити», як і Денис Дудник навчився це робити після складних бійнь.

Український ветеранський фонд Мінветеранів радий допомагати ветеранам у відкритті їхніх бізнесів. Особливо, коли справа суспільно корисна. Що з впевненістю можемо підтвердити у ситуації з ветераном Денисом Дудником.

Проєкт «Через творчість про біль» – спосіб для ветеранів, захисників, родин загиблих, безвісти зниклих виразити почуття

«У нас у реабілітаційному центрі є хлопці, у яких не працюють пальці та кисті. Вони не можуть тримати пензлика, але можуть рухати руками. Вони приходять, ми фіксуємо, примотуємо пензлики їм до руки й такими інтуїтивними рухами захисники малюють», – розповідає про проєкт арттерапія «Через творчість про біль» очільниця ГО “Обласна ветеранська спілка учасників АТО Рівненщини” Вікторія Шинкаренко.

Вікторія – ветеранка. З 2014 року жінка активно волонтерила і допомагала українському війську. У 2016 сама підписала контракт на службу в армії. У 2018 році була вимушена завершити службу через травму коліна. Окрім цього у жінки почалися проблеми психологічного характеру.

«У мене були проблеми зі сном, я не могла спати, тому ночами я почала малювати. Це мені реально допомогло і я подумала, що арттерапія може допомогти й іншим хлопцям і дівчатам в процесі реабілітації. Разом з художницею Аліною Оборською я започаткувала арттерапія в Клеванському військовому шпиталі. Проєкт арттерапія у шпиталі триває вже 5 років», – розповідає Вікторія.

«Через творчість про біль» – проєкт, де ветерани та ветеранки, захисники та захисниці, члени родин загиблих чи безвісти зниклих воїнів України виразити власні почуття та біль через мистецтво.

У Клеванському шпиталі – проходять лікування «важкі» поранені, з надскладними нейротравмами, ті, хто втратив руки, ноги, візочники. Є ті у кого паралізовані руки. Вони не можуть тримати пензлика в руках, але можуть ними рухати. Вони приходять, просто примотують пензлики до руки й такими інтуїтивними рухами малюють.

Через творчість українські захисники боролись з наслідками травм. Вікторія розповідає, що бійці, які внаслідок осколкових поранень чи від куль мали травми головного мозку та не могли говорити, на заняттях з арттерапії вимовляли перші слова:

«Бувало таке, що людина через травму видавала якісь звуки, проте розмовляти не могла. І ось такі хлопці на арттерапії, стараються, малюють, проте у них щось не виходить і вони на цих емоціях промовляють перше слово… як правило, це лайка. Це може трохи смішно, але це неймовірний прогрес. У ці моменти усі плескають в долоні, усі здивовані та радіють, особливо сам автор, який навіть не очікував, що зможе вимовити. І далі людина потрохи починає ще слова вимовляти».

До пандемії проєкт успішно реалізовувався, про нього знали й за кордоном, адже роботи українських захисників та захисниць представляли в Англії, Франції, Португалії, Іспанії. Через коронавірус команда взяла паузу. У 2022 проєкт відновився. Наразі пані Вікторія займається координацією волонтерського руху, а пані Аліна продовжує допомагати бійцям через творчість. Перед командою стояли нові виклики.

«Найскладніше зараз – це коли ти проводиш заняття, приїжджаєш наступного тижня, а тобі кажуть: «Цю роботу треба допомогти закінчити, дівчата, бо він загинув, а картину на згадку хоче лишити донька, мама або батьки», – не стримуючи сліз говорить пані Аліна. – Це для нас був новий виклик. Хлопці у важкому стані, їх багато. Але до такого…неможливо звикнути».

У 2022 році коштів у ГО «Обласна ветеранська спілка учасників АТО Рівненщини» на проведення занять з арттерапії для захисників та захисниць було обмаль і для того, аби ініціатива жила, потрібно було шукати шляхи фінансування.

«4 роки ми отримували фінансування з громадського бюджету області, але цьогоріч у зв’язку з військовим станом фінансування призупинилось. Про конкурсну програму проєктів #Варто+ГО від Українського ветеранського фонду Мінветеранів я дізналась з соцмереж. Одразу вирішили подавати заявку. Усе було чітко і зрозуміло. Ми чудово знаємо скільки потрібно матеріалів, можемо легко зробити розрахунки», – розповідає Вікторія Шинкаренко.

Команда ГО «Обласна ветеранська спілка учасників АТО Рівненщини» перемогла у конкурсі проєктів та отримають фінансування на свою діяльність.

«У рамках гранту ми закуповуємо полотна, акрилову фарбу, пензлики, інші розхідні матеріали. Після виграшу я видихнула, бо ми шукали кошти, це було важко, а зараз ми з задоволенням і натхненням займаємось справою, яка приносить користь нашим захисникам та захисницям та їхнім родинам», – пояснює художниця Аліна Оборська.

Аліна, Вікторія та уся команда ГО «Обласна ветеранська спілка учасників АТО Рівненщини» продовжують активно працювати, наближаючи перемогу та допомагаючи тим, хто виборює її зі зброєю у руках.

«Я собі ставила питання: «Яку картину я напишу після Перемоги?». Думаю, що це будуть квіти: весняні, як символ нового, символ відродження. Адже нам після війни потрібно буде відбудовувати країну та рятувати ментальний стан не тільки військових, які пройшли пекло, але й цивільних », – підсумовує ветеранка Вікторія Шинкаренко.

Радіємо, що можемо підтримувати ініціативи для ветеранів і їхніх родин. Згодом запустимо нові конкурсні програми. Тримайте руку на пульсі.

Ветеран Артур Красовський розвиває виробництво натурального екологічно чистого меду і корисних бджолопродуктів “Азовські бджілки”

Ветеран Артур Красовський — один із переможців конкурсу фінансування бізнесу #ВАРТО від Українського ветеранського фонду Мінветеранів.

Артур розвиватиме виробництво натурального екологічно чистого меду і корисних бджолопродуктів “Азовські бджілки”. Займатиметься розведенням бджіл “української степової” та “карпатської” порід.

“Бджільництвом почав займатися 5 років тому. Це було хобі після того, як звільнився зі служби. З 2012 року працював у поліції, розслідував економічні злочини. З початком російського вторгнення у 2014 році був залучений до оборони на лінії розмежування поблизу Маріуполя”, — розповідає Артур Красовський.

Після звільнення зі служби чоловік вирішив перетворити бджільництво з хобі на джерело доходу. Жив у Мелекіне, це поблизу Маріуполя. Там тримав пасіку. З початком повномасштабної війни йому довелося покинути дім й переїхати до Хмельницького.

“Їхати довелося через десятки блокпостів, сірими обхідними шляхами. Тому ні бджіл, ні іншого свого майна забрати не міг. Усе, що лишилися на тимчасово окупованій території — знищено. У мене було відкрите підприємництво. Думав займатися бджільництвом, але з грошима було складно. Побачив в інтернеті, що Український ветеранський фонд фінансує розвиток ветеранського бізнесу. Подав заявку — і виграв, хоча навіть не очікував. Був приємно вражений”, — ділиться ветеран.

За словами захисника, у планах: виробництво меду, фасування його в стіки, приготування солодощів. А ще надаватимуть послуги з апітерапії. Це спеціальні будиночки, які стоять на вуликах й там відпочивають люди. 20 хв відпочинку в “бджолиному будиночку” заміняє повноцінний сон.

До роботи на пасіці та підприємстві залучатимуться 6 осіб: помічники-пасічники, фасувальники, фахівець з маркетингу. А з весни розширятимуть пасіку до 500-600 вуликів.

Щиро тішимося, що можемо підтримати такі проєкти. І нагадаємо, що до 26 листопада ми приймаємо заявки на ще один конкурс ВАРТО 2.0. І сами ви можете стати переможцем та отримати від 500 тисяч до 1 мільйона на розвиток свого бізнесу.

Фото: з особистого архіву Артура Красовського.

«Хоробрий уїк-енд» – терапевтичний захід для дітей ветеранів

Жити у прикордонних територіях Сумщини – складно. Особливо дітям. Обстріли тримають у постійній небезпеці, напрузі. Не має сенсу говорити про відпочинок, навчання чи спілкування з друзями. Діти сидять вдома. А коли їхні батьки були на війні, або повернулись на фронт – це додаткове психологічне навантаження.

Щоб реабілітувати дітей ветеранів, вийти з психологічного ступору, принести їм радість Сумська громадська організація готує «Хоробрий уїк-енд».

Цим займеться Організація “Українське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО у Сумській області”. А Український ветеранський фонд підтримає фінансово. Адже команда перемогла у конкурсі #Варто+ГО.

💬 “Щоб вивести дітей з психологічного ступору – зробимо для них свято зі всіма необхідними елементами: психологічна реабілітація методами арттерапія, цікавими майстер-класами, розважальною програмою та унікальними подарунками, виготовленими саме для дітей цієї категорії”, – пояснюють суть проєкту «Хоробрий уїк-енд» організатори.

Цей захід – не просто про свято. Організація створить і апробує механізм соціального супроводу дітей ветеранів і загиблих воїнів. Вони будуть використовувати арттерапію.

Після цього вони створять теоретичний матеріал.

“Посібник буде корисним у роботі соціальних працівників, фахівців закладів культури, освіти, позашкілля, громадських активістів, волонтерів. Будуть зібрані дієві кейси з реабілітації. Будуть зібрані та систематизовані фото, відео із заходів, а також фідбек від учасників. Крім того, залучатимуться професіонали для формування порад”, – кажуть організатори.

«Хоробрий уїк-енд» будуть проводити у трьох містах Сумської області у форматі просто неба. Бажаємо організаторам успіху та радіємо, що маємо змогу їх підтримати.

Найближчим часом ми запустимо нову програму підтримки ініціатив для ветеранів і їхніх родин. Тож, Громадські організації та об’єднання, тримайте руку на пульсі.

Ветеран Володимир Мамалига відкриває хаб для захисників

Знання психолога допомогли ветерану покращити свій стан після бойових дій. Тепер Володимир Мамалига відкриває хаб для захисників і захисниць, майбутніх ветеранів, де вони зможуть отримати необхідну їм підтримку. А ще тут працюватимуть психологи, юристи, будуть тренінги та навчання.

Володимир з власного досвіду знає, наскільки важливими є підтримка та живі зустрічі для тих, хто повернувся з фронту. Під час них вони можуть отримати допомогу та просто поспілкуватись. 57-річний чоловік, батько 5 дітей, дідусь 4 онуків, і сам пройшов цей шлях. У 2014 році став добровольцем в одному з підрозділів ЗСУ. Воював на Донецькому напрямку. Був снайпером. Коли повернувся із зони бойових дій, Володимир почав допомагати ветеранам.

Володимир Мамалига активно включався до створення ветеранських спільнот в Черкасах:
“Я натхненно займався психологічною підтримкою солдатів, комбатантів, членів їхніх родин. Спочатку людину потрібно було просто вислухати та допомогти розібратись у реаліях життя після військових дій. Далі це розширилось вже і на психологію та психотерапію. Це перетворилось на психологічну підтримку. Наша команда працювала в Черкасах і Києві з низкою ветеранських організацій”

Психологія та психотерапія стали для Володимира справою життя. Чоловік пішов працювати психологом у дитсадок.

“Працював з дітками з інклюзією, з особливими освітніми потребами. Спеціально, аби переключити себе саме на психологічну діяльність. Мені хотілось масштабувати справу, тому я пішов здобувати нові знання. Мене зацікавили психологічні дослідження у судовій експертизі. Саме це я і планував зробити у 2022 році”

Але 24 лютого 2022 року завадило планам і мирному життю кожного українця. Як ветеран та військовий з досвідом, Володимир в перший день вторгнення росіян поїхав у військкомат. 25 лютого мав наказ про зарахування в один з батальйонів ЗСУ. Воював на Сході України — Попасна, район Лисичанська.

Далі були важкі бої, госпіталь. Минулий бойовий досвід дався взнаки. Після госпіталізації та проходження ВЛК ветеран був звільнений у запас та у червні 2022 року повернувся додому.

Володимир згадує той час переходу від військового життя до цивільного:
“Я звичайна людина. Було складно. Я переживав свої стреси, свої стани, безсоння, флешбеки, згадки про бойові дії. Я усе це переживаю, як і кожен боєць. Але мої знання з психології допомогли покращити мій стан. Я розумів, що маю продовжувати робити свій внесок в перемогу України. Брати участь у бойових діях я вже не міг за станом здоров’я, тому мусив допомагати своєю власною справою. Не можеш воювати – працюй! Бо, ми мусимо перемогти”.

Ветеран поставив собі мету – створити хаб для бійців та їхніх родин. Володимир працює на основі потреб військових, ветеранів і сімей. Тому зараз здобуває знання у напрямку судової експертизи.
Завдяки Українському ветеранському фонду, ветеран зможе створити місце для офлайн-зустрічей. Він став одним із переможців конкурсної програми #Варто. Отримані кошти спрямує на:
– закупівлю обладнання і меблів
– оренду приміщення
– навчання команди з певних видів психотерапії, щоб розширити спеціалізацію
– залучення юристів, психологів для тренінгів.

“Скажу з власного досвіду: тим, хто повернувся, не вистачає живого спілкування. Підготовка людей, які зможуть кваліфіковано проводити ці зустрічі, допомагати і солдатам, які повертаються, і членам їхніх родин – це і є основна задача. Виклики є. Вони з’являються і їх буде значно більше, ніж у 2014 році”.

Історія Володимира Мамалиги насамперед показує, що перехід від військового життя до умовно цивільного – це складний процес. Проте коли є мета, то знаходяться і способи її реалізації. У цьому і допомагає захисникам Український ветеранський фонд Мінветеранів.

“Сумую за роботою на підприємстві”: ветеран Олександр Сороковий та його історія будівельного бізнесу

Ветеран Олександр Сороковий вже мріє про час активного відновлення України та чимдуж наближає Перемогу. Коли країна буде відбудовуватись, Олександр буде максимально корисним. Він давно займається термомодернізацією – комплексом робіт, які скорочують енергоспоживання населенням. Це й утеплення, й енергомодернізація в будівництві. 

Ідея будівельного бізнесу виникла у старшого брата Олександра – Віталія, який є також учасником бойових дій.

 «Він мене запросив до себе. Я почав свій шлях з роботи штукатура і так потихеньку рухався. Потрібно було пройти всі етапи, аби зрозуміти всю суть роботи в будівництві. І на даний час я вже один з засновників фірми», – розповідає нам ветеран.

Маючи бойовий досвід ще з 2018 року, ветеран зустрів повномасштабну війну на рідній Полтавщині. Олександр згадує, що до 24 лютого підприємство «Полтава Спецбуд» мало чимало планів:

«Ми багато працювали, мали перспективу розвитку. Займались і будівництвом і виробництвом фасадних декорів, бо маємо обладнання для цього. Роботи перспективні були, але повномасштабна війна все змінила».

Спочатку Олександр залишив бізнес та записався у ТРО: був готовий боронити рідну область.

 «Ми, як люди з військовим досвідом, почали організовувати місцевих мешканців, блокпости. Потім я перейшов в ЗСУ, бо хоч ми й були готові до можливих військових дій на Полтавщині, там все спокійно, тому потрібно було йти туди, куди ліз ворог», – згадує Олександр.

Влітку ветеран стояв на захисті Бахмута, зараз разом з побратимами з підрозділу «Одін» виконують бойові завдання у Чернігівській області.

Будівельний бізнес у цей час не зупинився, але для подальшого розвитку вимагав рішучих дій та фінансування. У цьому Олександру та його бізнес-партнерам і допоміг Український ветеранський фонд. 

«Восени мій знайомий, ветеран зателефонував і розказав, про конкурс Варто 2.0. від Українського ветеранського фонду. Ми переговорили з усіма засновниками – і прийняли рішення брати участь. І здобули перемогу! На виграні кошти ми вже придбали підвісні люльки й ще плануємо певне обладнання, яке допоможе виконувати роботи з термомодернізації будівель та ремонту покрівель», – пояснює Олександр.

За словами ветерана, один із найголовніших принципів роботи їхнього будівельного бізнесу – дати можливість працювати учасникам бойових дій, захисникам України:

«Люди повинні працювати та забезпечувати свої родини. Є хлопці, учасники бойових дій, які з тих чи інших причин не можуть бути зараз в ЗСУ, вони працюватимуть у нас. Ми чекаємо на сезон. Для будівельників – це весна».

Як бачимо, перемога у конкурсі проєктів #Варто 2.0 дала можливість Олександру закупити нове обладнання ➜ бізнес продовжує розвиватись навіть в умовах війни ➜ учасники бойових діють матимуть змогу працювати та забезпечувати родини.

Тепер для ветерана найголовніше – скоріше здобути Перемогу країни та повернутись до будівництва:

«Я сумую за роботою на підприємстві. Але, що поробиш, зараз є важливіша робота – оборона країни».

Історія ветерана-підприємця Андрія Васильченка

Андрій Васильченко на Луганщині мав ферму на 300 поросят — росіяни їх вкрали.
Він обробляв 1000 гектарів землі — росіяни їх окупували.

Цю ферму пан Андрій заснував ще в 1993 році в Старобільському районі Луганщини. Землю обробляли, засівали зерновими. Збіжжя возили в порти Бердянська й Маріуполя, продавали в Туреччину. Мав власний автопарк.
Дохід від продажу свинини теж був — реалізовували на ринках Сєвєродонецька, Лисичанська, Рубіжного.

З повномасштабним вторгненням росіян ветеран Андрій Васильченко втратив усе, всю справу його життя — і сотні поросят, і гектари землі, й автопарк. Але зараз починає працювати — вже на Житомирщині. А Український ветеранський фонд Мінветеранів йому в цьому допомагає.

Село, де діяла ферма пана Андрія, знаходилося, з його слів, “у кишеньці” відносно росії та так званої “ЛНР” — за 100 км вже Воронезька область, з іншого боку — окупована Росією територія Луганщини, фронт – поруч.

Вранці 24 лютого почалися перші прильоти. Найперше, пан Андрій евакуював свою родину на захід України.

27 лютого до його обійстя прийшли росіяни — розшукували, бо пан Андрій є учасником бойових дій: у травні 2014-го став до лав спочатку самооборони Старобільська, в червні — до лав батальйону “Айдар”. Брав участь у боях за Щастя, Золоте-4 на рідній Луганщині. Служив у ЗСУ до кінця 2015 року.

“Перевернули в хаті все догори дном. З кухні навіть горілку із шафи винесли, яка позалишалася після святкування Нового року. З морозилки повитягували м’ясо, рибу. Поламали замки, віджали всю техніку. 300 голів свиней теж забрали — вантажили та вивозили, шість-сім разів приїздили за поросятами”, — каже він.

Рідне село зараз окуповане, а пан Андрій осів на Житомирщині — життя триває. Він подав заявку на програму “Варто” від Українського ветеранського фонду, й отримав фінансування для здійснення послуг вантажних перевезень — буде возити зернові. Авто вже придбав, у планах — причіп.

Чоловік працює, мріє повернутися на рідну Луганщину, а перемогою в російсько-українській війні називає припинення існування рф як держави та повернення Україні її кордонів станом на 1991 рік.

Підтримуємо сильних, разом з ними куємо перемогу.

Розпочинаємо розповідати про переможців конкурсної програми “Варто+ГО”

Громадські організації отримали від Українського ветеранського фонду кошти для реалізації проєктів для ветеранів і їхніх родин.

🔵 Громадська організація з Вінниці “Подільська агенція регіонального розвитку”.

“Мережа мужніх”: центр розвитку соціального підприємництва для ветеранів” – так називається проєкт, який прописала та запропонувала до реалізації команда.

За отримані кошти команда планує закупити, зокрема, два спеціалізовані ноутбуки та окуляри віртуальної реальності.

“Використання даної моделі ноутбуків та окулярів необхідне для ефективного навчання, оскільки маємо доступ до програмного забезпечення, яке буде надавати доступ до інформації та програм навчання з використанням VR. Ми маємо досвід реалізації освітніх бізнес-програм з використанням VR технологій mozaBook та mozaWeb, Creator AVR”, – кажуть в ГО.

Команда ГО, реалізуючи цей проєкт, бере за основу принцип “вудка замість риби”.

Про що проєкт? Він скерований на надання менторської підтримки ветеранам при започаткуванні та розвитку підприємництва.

Наші заявники запланували організацію бізнес-навчання, менторінг для ветеранів та онлайн і офлайн консультації на постійній основі щодо старту і розвитку ветеранського підприємництва. Все це буде здійснюватися на базі соціального підприємства “Системні рішення”.

Тут також планується заснувати спеціалізований центр для робочих процесів.

Головна ідея центру – підтримка та стартовий супровід підприємств та ветеранів, які їх створюватимуть. Розташовуватиметься він у центрі Вінниці. Це буде фізичний простір, і на його базі будуть реалізовані навчальні програми для ветеранів.

Хто буде навчати? Професійні ментори, які пояснюватимуть, як започаткувати та розвивати свій бізнес. Це, запевняють в ГО, компетентні фахівці, а їхня база експертів вже напрацьована досвідом та часом.

Запуск цього проєкту та його реалізація, переконані в “Подільській агенції регіонального розвитку”, сприятиме розвитку підприємництва в регіоні, підвищенні конкурентоспроможності ветеранського бізнесу на внутрішньому і зовнішніх ринках.

Під час реалізації проєкту заплановано проведення офлайн-навчання для 20 ветеранів та онлайн навчання для 50 ветеранів.

Навчання буде про лідерство (яке базується на ветеранському досвіді), психологічні аспекти (орієнтовані на соціалізацію через бізнес), аналіз ринків (послуги, товари тощо), бізнес-плани, маркетинг, бізнес-процеси, фінанси, правові аспекти бізнесу, залучення інвестицій тощо.

Крім того, ноутбук з поворотним екраном та VR окулярами будуть використовуватися для апробації програмного комплексу Шведського інституту болю та Норвезького військового медичного центру для реабілітації ветеранів з ознаками фантомного та хронічного болю.

У “Подільській агенції регіонального розвитку” запевняють, що реалізація цього проєкту сприятиме розвитку соціального підприємництва та дозволяє реалізувати принцип “вудка замість риби”, який включає створення додаткових робочих місць та надання можливостей для працевлаштування людям з інвалідністю.

ГО “Подільська агенція регіонального розвитку” розпочала свою діяльність ще у 2007 році. Вона активно співпрацює з міжнародними партнерами з надання донорської допомоги та за період діяльності реалізувала десятки проєктів. Має шану та повагу і в міжнародних партнерів, і в регіоні.

З 24 лютого ГО акцентувала свою діяльність на потребах, зокрема, внутрішньо переміщених осіб. Люди з цієї громадської організації вміють працювати у кризових ситуаціях.

Фото – Костянтин і Владислава Ліберови

Ветеранський бізнес під час війни – це ще один символ незламності

Це символ незламності нашої країни, економіки та власне захисників і захисниць.

У 2022 році УВФ підтримував власні справи захисників і захисниць двома програмами макрофінансування #ВАРТО і #ВАРТО 2.0.

53 переможці – ветерани та родини полеглих захисників, котрі ведуть власну справу – отримали від 500 тисяч до мільйона гривень на розвиток бізнесу.

Серед них:

  • внутрішньо переміщені бізнеси
  • підприємці з Маріуполя та прифронтових зон
  • власні справи, ідеї яких виникли після військового досвіду тощо

Хто отримав кошти та які особливості цих бізнесів? Підсумки підбила Наталія Калмикова, Виконавча директорка УВФ. Читайте за посиланням у колонці на Українській правді: https://www.pravda.com.ua/columns/2022/12/30/7382583/

“Наступного року буде ще більше проєктів, спрямованих на підтримку ветеранської справи. Адже в бюджеті вже закладено 200 мільйонів гривень на фінансування проєктів. А ще Український ветеранський фонд веде проактивну політику залучення коштів. У 2022 році залучили понад 4 млн грн на фінансування ветеранського бізнесу. У 2023 році ми плануємо залучити ще більше коштів”, – Наталія Калмикова про плани на наступний рік.

Ми у Фонді реалізовуємо принцип “можливості, а не пільги”. Адже вважаємо ветеранів перспективною елітою українського суспільства. Підтримуватимемо ініціативи захисників і захисниць й надалі.

ПЕРЕМОЖЦІ #ВАРТО У СЮЖЕТАХ НА ТЕЛЕБАЧЕННІ. Частина 2

Ветерани-переможці конкурсної програми #ВАРТО від Українського ветеранського фонду Мінветеранів розповідають на телебаченні про свою участь у нашому конкурсі, історії свого життя та про свої власні справи, які вони розвивають сьогодні.

Зробили нову добірку сюжетів, а з попередньою можна ознайомитися за цим лінком: https://veteranfund.com.ua/2022/12/07/2-2/

Сергій і Віталій Пирогови разом заснували бізнес і перемогли у конкурсній програмі #ВАРТО.

Сергій – ветеран, був у АТО з 2014, а зараз на реабілітації. Тому зараз справою займається Віталій. Чоловіки мають свій бренд “Active Season”. Працюють у Дніпрі та виготовляють товари, які покращують умови для військових на лінії фронту: надувні матраци для відпочинку – його можна швидко надути в окопах, а матеріал гнучкий і міцний, гермомішки (баули) для особистих речей, м’які відра для комфортного побуту.

Докладніше у сюжеті телеканалу Суспільне.Дніпро:

Ветеран Володимир Скосогоренко отримав кошти від УВФ на розширення виробництва із переробки часнику на пасту, а ферментованого чорного часнику — для створення спецій та соусів та фасування їх у стіки для разового використання.

Дізнавайтесь історію ветерана та його бізнесу у відео від телеканалу “ВІТА”.

Віримо, що бізнес Володимира буде ще активніше розвиватися і раді, що можемо підтримати цей розвиток.

Ідея бізнесу в Романа Янка народилася буквально в окопі кілька років тому.

А зараз він отримав фінансування на розвиток своєї справи від Українського ветеранського фонду. У листопаді 2019 року ветеран 10-ї гірсько-штурмової бригади Роман Янко повернувся додому з війни. Ще, перебуваючи в госпіталі, він обмірковував різні ідеї власної справи. Й однією із них стала переробка відходів від столярного виробництва у вигляді гранул.

Ветеран каже, що у нього була мрія ще в окопах, щоб переробляти відходи з деревини у щось корисне: “Палета – це найкращий біоресурс для опалення приміщень на сьогоднішній день”. Як просувається бізнес ветерана?

Дізнавайтесь у відео від телеканалу “ICTV”.

Наразі в Українському ветеранському фонді завершилися усі конкурсі програми з макрофінансування, але діє програма мікрофінансування, за якою ветерани-підприємці та їхні родини можуть отримати до 20 тисяч гривень відшкодування на придбані товари для свого бізнесу.

Докладніше: https://veteranfund.com.ua/projects/20000-2/

Ветеранський фонд (Поруч з ветераном)

Банківські реквізити:

Український ветеранський фонд
ЄДРПОУ 44565396
МФО 820172
UA388201720313231001301022947
в Державна казначейська служба України м. Київ

Реквізити підприємства/ Company details Назва підприємства/ company Name УВФ IBAN Code UA863052990000025300015000517
Назва банку/ Name of the bank JSC CB “PRIVATBANK”, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT code банку/Bank SWIFT Code PBANUA2X
Адреса підприємства/ Company address UA 01001 м Київ пров Музейний б.12
Банки кореспонденти/ Correspondent banks Рахунок у банку-кореспонденті/Account in the correspondent bank 001-1-000080
SWIFT Code банку-кореспондента/SWIFT Code of the correspondent bank CHASUS33
Банк-кореспондент/Correspondent bank JP Morgan Chase Bank, New York ,USA
Рахунок у банку-кореспонденті/Account in the correspondent bank 890-0085-754
SWIFT Code банку-кореспондента/SWIFT Code of the correspondent bank IRVT US 3N
Банк-кореспондент/Correspondent bank The Bank of New York Mellon, New York, USA
Реквізити підприємства/ Company details Назва підприємства/company Name УВФ IBAN Code UA453052990000025302035000647
Назва банку/Name of the bank JSC CB “PRIVATBANK”, 1D HRUSHEVSKOHO STR., KYIV, 01001, UKRAINE
SWIFT code банку/ Bank SWIFT Code PBANUA2X
Адреса підприємства/Company address UA 01001 м Київ пров Музейний б.12
Банки кореспонденти/Correspondent banks Рахунок у банку-кореспонденті/ Account in the correspondent bank 400886700401
SWIFT Code банку-кореспондента/SWIFT Code of the correspondent bank COBADEFF
Банк-кореспондент/Correspondent bank Commerzbank AG, Frankfurt am Main, Germany
Рахунок у банку-кореспонденті/Account in the correspondent bank 6231605145
SWIFT Code банку-кореспондента/SWIFT Code of the correspondent bank CHASDEFX
Банк-кореспондент/Correspondent bank J.P.MORGAN AG, FRANKFURT AM MAIN, GERMANY

Партнерство

Ці питання допоможуть нам першочергово зрозуміти Ваші очікування, як потенційних партнерів, та визначити спільні цілі для успішного початку співпраці.

    Зазначте назву Вашої організації.*

    Вкажіть сферу діяльності організації.*

    ПІБ контактної особи*

    Контакна електронна адреса*

    Контактний номер телефону*

    Якщо у Вас є вебсайт, будь ласка, залиште на нього посилання.

    З якою аудиторією Ви переважно працюєте?*

    Які напрямки або сфери діяльності Ви розглядаєте для співпраці?*

    Які результати Ви очікуєте досягти через потенційне партнерство?*

    Які ресурси Ваша організація готова запропонувати в межах партнерства? Чи є Ваші послуги безкоштовними для нашої цільової аудиторії?*

    Які у Вас очікування від УВФ у рамках потенційного партнерства?*

    Чи є у Вас досвід співпраці з партнерами, подібними до нашої установи?*

    Що є для Вас пріоритетним в реалізації партнерського проєкту?*

    Як Ви уявляєте розподіл обов'язків у партнерстві?*